Рішення № 94308682, 21.01.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/11970/20

Провадження №2/592/237/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шияновської Т.В.,

з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № б/н від 30 червня 2006 року, ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, розмір якого в подальшому було збільшено до 5300 грн.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Також відповідачка на час укладення кредитної угоди надала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Посилаючись на те, що відповідачка не виконує належним чином умови укладеного договору, що спричинило виникнення заборгованості за кредитом, яка станом на 10 вересня 2020 року становить 15368,55 грн та складається з заборгованості за кредитом у розмірі 11104,90 грн, в тому числі заборгованість за простроченим тілом кредиту 11104,90 грн, заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4263,65 грн.

Враховуючи наведене, просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в сумі 15368,55 грн, а також судовий збір в розмірі 2102 грн.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 28 жовтня 2020 року по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи призначено на 11:00 год 02 грудня 2020 року.

Протокольною ухвалою від 02 грудня 2020 року за клопотанням відповідачки щодо витребування доказів розгляд справи був відкладений на 13:00 год 21 січня 2021 року.

В дане судове засідання відповідачка не з`явилася, про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові зазначає про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні 02 грудня 2020 року відповідачка просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказувала, що в 2014 році в АТ «Приватбанк» вона отримала пенсійну карту, разом з якою їй було надано кредитну карту. Тоді ж вона написала заяву про утримання з її пенсійних виплат коштів на автоматичне погашення кредиту. Відповідачка зняла готівкою з кредитної картки 3 тис грн та в подальшому взяла в розстрочку планшет. Більше жодних коштів вона не витрачала, в той же час з її пенсійної картки щомісячно після 22 числа протягом 5 років списувались грошові кошти на погашення кредитної заборгованості. Виникнення заявленої заборгованості відповідачка пояснювала тим, що з вини операторів банку можливо колись не були списані кошти з її пенсійної карти, внаслідок чого виникла заборгованість. Крім того, відповідачка наголошувала, що не давала своєї згоди на збільшення кредитного ліміту, а також не погоджується з наданим банком розрахунком заборгованості, з позовом про стягнення якої банк звернувся після того, як вона стала отримувати пенсію в іншому банку. Підкреслює, що з врахуванням загальної суми коштів, списаних з її пенсії, отримані нею кредитні кошти повернуті банку в повному обсязі.

Вислухавши пояснення відповідачки та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

03 червня 2014 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (а.с. 23).

З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що ОСОБА_1 за підписаним кредитним договором було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 24.09.2012, термін дії 03/16; № НОМЕР_2 , дата відкриття 03.06.2014, термін дії 07/17; № НОМЕР_3 , дата відкриття 14.03.2019, термін дії 01/23 (а.с.22).

Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім`я ОСОБА_1 , 24.09.2012 відбувся старт карткового рахунку № НОМЕР_1 , 26.09.2014 встановлено кредитний ліміт 2000 грн., який в подальшому збільшено до 5300 грн., 04.12.2018 зменшено кредитний ліміт 0,00 грн. (а.с. 21).

З виписки за договором №б/н ОСОБА_1 станом на 01.08.2020 вбачається, що 26.09.2014 на картковому рахунку № НОМЕР_2 збільшено кредитний ліміт 2000 грн., та з цього ж дня вбачається рух коштів по кредитній картці (а.с. 10-14).

В даному випадку між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Звертаючись до суду з даним позовом, АТ КБ «Приватбанк» посилається на те, що 03 червня 2014 року банк та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження умов договору банк надав суду копію анкети-заяви ОСОБА_1 від 03 червня 2014 року, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 10.09.2020 розмір заборгованості відповідачки перед банком становить 15368,55 грн., яка складається з заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 11104,90 грн.; заборгованості за простроченими відсотками 4263,65 грн. (а.с.15-20, 24).

Проте вказані документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, оскільки ні витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», ні витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису ОСОБА_1 . Анкета-заява містить лише анкетні дані відповідачки, її контактну інформацію, та не містить даних про умови кредитування, зокрема щодо розміру процентів.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом ПАТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

За таких обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «Приватбанк» процентів за договором кредиту.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту за період з 30.06.2014 по 10.02.2019 у розмірі 11107,90 грн.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 26.09.2014 на кредитну карту відповідачки встановлено кредитний ліміт у розмірі 2000 грн та з 28.09.2014 почали проводитись зняття готівки з картки, розрахунки за продукти і товари та періодично відбувалось погашення заборгованості за кредитним договором, в тому числі внаслідок автоматичного погашення простроченої заборгованості з картки НОМЕР_4 (а.с. 10-14).

Згідно наданого банком розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , за період з 22.07.2015 по 27.09.2019 останньою в рахунок погашення заборгованості фактично сплачено кошти у сумі 17686,28 грн.

Крім того, як встановлено з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 26.09.2014 по 30.09.2019, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, позивачем АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснювалось нарахування та списання відсотків у розмірі 27,6% річних з 03.06.2014, 32,40% річних з 01.09.2014, 42,00% річних з 01.04.2015, 32% річних з 01.06.2015, 42% річних з 23.07.2016.

В період з 01.06.2015 по 30.09.2019 позивачем щомісячно проводилось погашення відсотків за рахунок кредиту, внаслідок чого на відповідні суми збільшувалось тіло кредиту, загальна сума погашених відсотків за рахунок кредиту становить 20511,23 грн (четверта колонка розрахунку заборгованості), прострочене тіло кредиту становить 11465,79 грн. Враховуючи різницю між сумою погашених за рахунок відсотків кредиту і простроченим тілом кредиту, слід дійти висновку, що станом на 30.09.2019 заборгованість відповідачки перед банком за простроченим тілом кредиту відсутня, оскільки сума погашених відсотків перевищує суму простроченого тіла кредиту на 9045,44 грн.

Доказів того, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості по простроченому тілу кредиту за період з 03.06.2014 по 10.09.2019, позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, надано не було, а отже у даному випадку позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 11465,79 грн перед банком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.06.2014 у загальному розмірі 15368,55 грн станом на 10,09.2019 задоволенню не підлягають.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати з відповідачки стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 89, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 03 червня 2014 року.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Ковпаківський районний суд міста Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, 01001.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя Т.В. Шияновська