Рішення № 94305602, 19.01.2021, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 19.01.2021

Справа № 334/6805/20

Провадження № 2/334/1025/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Козлової Н.Ю.

при секретарі Манюхіні О.О.

за участю представника позивача адвоката Гребнєва І.І., Коротченко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії аграрних наук України, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду з позовом до Національної академії аграрних наук України, третя особа ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.11.2020 відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Гребнєв І.І. просив суд задовольнити його позов у повному обсязі на підставі фактів, викладених у позовній заяві та письмових доказів, долучених до позову.

Від відповідача по справі представники не з`явились, причину неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлені належним чином. Проте, суду було надано відзив на позовну заяву.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

З урахуванням думки представників позивача, суд дійшов висновку про наявність можливості розгляду справи без участі представників відповідача та третьої особи за наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відзиву на позовну заяву, яка долучена до матеріалів справи.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши відзив на позовну заяву, з`ясувавши усі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів вбачається, що 03.09.2020 наказом Національної академії наук України № 334-к «Про виконання обов`язків» на головного агронома ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України.

20.10.2020 оголошено конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

10.11.2020 відбулося засідання Конкурсної Комісії, за результатами якого переможцем визнано ОСОБА_2 .

На підставі проведеного конкурсу НААН України видано накази «Про увільнення від виконання обов`язків» № 413-к від 11.11.2020 та «Про призначення ОСОБА_2 » № 414-к від 11.11.2020.

Оцінивши та дослідивши у сукупності усі надані сторонами докази та пояснення по суті спору суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне.

Конкурс на заміщення вакантної посади директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» за результатами якого прийнято оскаржувані накази, проведений з порушенням вимог чинних нормативно-правових актів України.

Так, постановою КМУ №641 від 22.07.2020 року «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), було продовжено карантинний режим.

13 жовтня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв рішення про продовження карантину в Україні до 31 грудня 2020 року (14 жовтня відповідна постанова Уряду від 13.10.2020 р.).

Тимчасово, на період дії карантину, установленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня скасування цього карантину, зупинена дія положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889) в частині проведення конкурсів на посади державної служби та призначення на посади державної служби за результатами конкурсу (п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020 № № 553-IX; далі Ї Закон № 553).

Заходи, запроваджені актами законодавства в процесі реалізації карантину на період, визначений постановою КМУ від 11.03.2020 № 211, продовжують діяти на період, встановлений Постановою № 641.

З урахуванням науково-правового висновку, який був наданий представником позивача та долучений до матеріалів справи, наведені приписи слід за аналогією застосовуються до конкурсних відборів на посади керівників державних підприємств, оскільки директор державного підприємства відноситься до керівників суб`єкта господарювання державного сектору економіки відповідно до Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336, а тому є посадовою особою, адже керівник юридичної особи - особа, яка виконує функцію одноосібного виконавчого органу або голова колегіального виконавчого органу юридичної особи.

Таким чином, конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України проведено від час загальнонаціонального карантину, що суперечить вимогам Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Крім того, для проведення конкурсу на посаду директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України не створено нової комісії, як це передбачено п.3 Порядку проведення конкурсного відбору керівників державних аграрних підприємств мережі Національної академії аграрних наук України, затверджений Постановою Президії НААН України від 23.04.2019.

До складу конкурсної комісії не входили представники наукової установи, в підпорядкуванні якої перебуває підприємство, та представник, делегований зборами трудового колективу державного підприємства.

Отже, судом встановлено порушення порядку проведення конкурсного відбору керівників державних аграрних підприємств мережі Національної академії аграрних наук України.

Досліджуючи оскаржувані накази судом встановлено, що накази НААН України «Про увільнення від виконання обов`язків» № 413-к від 11.11.2020 та «Про призначення ОСОБА_2 » № 414-к від 11.11.2020 підписані президентом НААН України - ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 82 Статуту НААН України керівник дослідного поля; керівник дослідного господарства, виробництва, іншого державного підприємства та організації, підпорядкованих науковій установі, призначаються на посаду на конкурсній основі та звільняються з посади директором наукової установи у визначеному законом порядку після погодження з президентом НААН.

Відповідно до п. 1.5. Статуту ДП «ДГ «Таврія» Підприємство безпосередньо підпорядковане Донецькій державній сільськогосподарській дослідній станції Національної академії аграрних наук України.

Загальне підпорядкування ДП «ДГ «Таврія» Національній академії аграрних наук України, стосується лише питань управління державним майном закріпленим за господарством і аж ніяк не тягне за собою безпосереднє вирішення кадрових питань у ДП «ДГ «Таврія» .

Отже, після визначення переможця конкурсу, керівник дослідного господарства чи іншого державного підприємства призначається на посаду директором наукової установи, якій безпосередньо підпорядковане певне дослідне господарство чи держане підприємство після погодження з президентом НААН.

Відтак, директор ДП «ДГ «Таврія» має призначатися на посаду директором Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України після погодження з президентом НААН.

Окрім цього, звертаємо увагу, що відповідно до п. 1.3 Посадової інструкції директора підприємства від 08.09.2020 директор підприємства призначається на посаду і звільняється з посади у встановленому діючим трудовим законодавством порядку наказом рішенням Загальних зборів засновників.

Керуючись змістом ч. 2 п. 56 Статуту НААН, Президент НААН призначає на звільняє з посад лише таких працівників: працівників апарату президії НААН; керівників та заступників керівників з наукової роботи наукових та інших установ, підприємств та організацій, що перебувають у віданні НААН.

Таким чином, Президент НААН не має права призначати та звільняти директора «ДГ Таврія» ДДСДС НААН України, оскільки статутом НААН передбачено, що такі повноваження віднесені виключно до наукової установи (Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції), а президент НААН лише погоджує таке призначення або звільнення.

Оскільки президент НААН України не має повноважень призначати та звільняти директорів державних підприємств, оскаржувані накази винесені з перевищенням повноважень службової особи, з огляду на що є незаконними.

Наказ НААН України «Про увільнення від виконання обов`язків» № 413-к від 11.11.2020 винесено з порушеннями порядку звільнення працівників, оскільки таке звільнення не погоджено з виборним органом первинної профспілкової організації ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України, позивачу не надано можливості подати письмові пояснення з приводу підстав його звільнення; ОСОБА_1 не було належним чином не ознайомлено з наказом про звільнення, не видано трудову книжку та не проведено остаточний розрахунок.

В наказі не вказано підстав увільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора ДП «ДГ «Таврія» ДДСДС НААН України.

За ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

За ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Трудові книжки є основним документом про трудову діяльність працівника і ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові від 28.03.2018 р. по справі № 522/5656/16-ц Верховний Суд зазначає, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Отже, відповідачем порушено вимоги КЗпП України при винесені наказу «Про увільнення від виконання обов`язків» № 413-к від 11.11.2020, з огляду на що наказ підлягає скасуванню.

Відповідачем та третьою особою не подано до суду доказів, які б спростовували вищенаведені висновки суду.

З огляду на зазначене, суд вважає вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків; таким чином, пункт передбачає "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частини 1, 3 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини, на думку суду, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Посилання позивача на порушення трудового законодавства відповідачами є доведеними та обґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду було доведено як усними поясненнями представника відповідача так і письмовими доказами.

Відповідачем не подано доказів на спростування аргументів позивача.

Керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. ст. 40 - 43, 49-4, 252, 492 КЗпП України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76 - 81, 133, 259, 263 - 265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00024360, юридична адреса : 01010, г. Киев, ул. Михаила Емельяновича-Павленко, 9) «Про призначення ОСОБА_2 » № 414-к від 11.11.2020.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00024360, юридична адреса : 01010, г. Киев, ул. Михаила Емельяновича-Павленко, 9) «Про увільнення від виконання обов`язків» № 413-к від 11.11.2020.

Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (Ідентифікаційний код 00853323, адреса : 72242, с. Таврія, Веселівського району, Запорізької області, вул. Центральна, 6).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Дослідне господарство «Таврія» Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України (Ідентифікаційний код 00853323, адреса : 72242, с. Таврія, Веселівського району, Запорізької області, вул. Центральна, 6).

Стягнути з Національної академії аграрних наук України (ідентифікаційний код 00024360, юридична адреса : 01010, г. Киев, ул. Михаила Емельяновича-Павленко, 9) на користь держави судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за позовну вимогу про поновлення на роботі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Ю.Козлова