Рішення № 94305355, 21.01.2021, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 2/317/100/2021

Справа № 317/2636/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Мінгазова Р.В.,

при секретарі судового засідання Роганчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач звернулась до суду із позовом до територіальної громади в особі Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача - ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та право на земельну частку (пай) в розмірі 6,24 умовних кадастрових гектарів із земель КСП «Дніпрові хвилі», що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Позивач є спадкоємцем за законом першої черги, як син померлої. Але на протязі 6-ти місячного строку з дня відкриття спадщини, позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, з поважних причин. За життя позивач та його рідний брат ОСОБА_3 домовились про те, що все спадкове майно яке залишилось після смерті їх матері, брат позивача повинен був оформити на себе, у зв`язку з тим, що він користувався даним спадковим майном.

Однак брат позивача спадкове майно після смерті матері не оформив та не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, а ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді 1/2 частки права на земельну частку (пай) в розмірі 7,48 га. умовних кадастрових гектарів із земель КСП «Дніпрові хвилі», що розташована на території Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Оскільки брат позивача перед смертю постійно перебував у місцях позбавлення волі, у нього на день смерті не було зареєстрованого місця проживання, у зв`язку з чим позивач не міг звернутись до нотаріальної контори за місцем смерті його брата.

А після того, як позивач звернувся до державного нотаріуса Запорізької районної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав, та просив відкрити спадкову справу за місцем знаходження спадкового майно, однак нотаріусом йому було відмовлено, через пропуск строку на прийняття спадщини.

Позивач та її представник у судове засідання повторно не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причин неявки до суду не повідомили.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи попереджався своєчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив, жодних заяв не надсилав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позов задоволенню не, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.24 Постанови ПВС України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 (а.с.6).

Той факт, що позивач є сином померлої підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 30 серпня 1960 року, серія НОМЕР_2 , в графі «мати» якого зазначено « ОСОБА_2 » (а.с.8).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20.02.2014 р. (а.с.7).

Доказів які б підтверджували факт споріднення позивача з померлим ОСОБА_3 в матеріалах справи відсутні, до позовної заяви не додані.

Відповідно до роз`яснень державного нотаріуса Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцової Л.М. від 10 вересня 2020 року № 927/01-16 та 928/01-16, Запорізька районна державна нотаріальна контора не має можливості видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті його матері ОСОБА_2 та брата ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, у зв`язку з чим запропоновано звернутись до суду з позовом про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.4, 5).

Згідно інформації наданої Запорізькою районною державною нотаріальною конторою у листах № 1117/01-16 від 29.10.2020 р. та № 1116/01-16 від 29.102020 р. встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ніхто зі спадкоємців не звертався, спадкові справи не відкривались (а.с. 44-47).

Відповідно до положень статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першою статті 1269 ЦК України, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.

При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16 та постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 351/2403/17.

Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовними вимогами про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , поважними причинами пропуску строку зазначав те, що останній не мав зареєстрованого місця проживання, що в свою чергу завадило позивачу звернутись із заявою про прийняття спадщини за останнім місцем реєстрації померлого.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 позивач зазначив, про те, що він домовився з братом про те, що останній після смерті їх матері, повинен оформити спадкове майно за собою.

На думку суду, наведені ОСОБА_1 причини не є об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_2 навіть на теперішній час не звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, тобто за спливом понад тринадцяти років після смерті спадкодавця, а так само на цей час також не звернувся із відповідною заявою після смерті ОСОБА_3 , після спливу більш ніж шести років після смерті спадкодавця, тобто на переконання суду свідомо, за відсутності будь-яких перешкод не вчиняв дій з прийняття спадщини у визначений законодавством строк протягом шести місяців з моменту її відкриття.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 77, 80, 263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до територіальної громади в особі Миколай-Пільської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70401, Запорізька область, Запорізький район, с. Миколай-Поле, вул. Центральна, б. 76, ЄДРПОУ 04353066), третя особа: Запорізька районна державна нотаріальна контора (69089, м. Запоріжжя, вул. Істоміна, б. 4, ЄДРПОУ 02884167), про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду складено 21.01.2021 року.

Суддя Р.В. Мінгазов