Постанова № 94305282, 18.01.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 3/331/65/2021

ЄУН №331/4474/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції, за протоколом серії АА №263328 від 15.11.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.44-3 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до опису протоколу серії АА №263328 від 15.11.2020 року о 13 годині 24 хвилини в м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул. Запорізька, буд. 38, в магазині «АТБ» громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) порушив карантинні обмеження встановлені п.10.1 та п. 10.2 Постанови КМУ від 22.07.2020 року № 641 зі змінами 1100, а саме: перебував в громадському будинку – приміщенні магазину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закриває ніс та рот, у томі числі перебував без документів, що посвідчують особу, відповідальність за що передбачена ст.44-3 КУпАП.

В судові засідання ОСОБА_1 17.12.2020, 28.12.2020, 18.01.2021 року не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки на адресу зазначену у протоколі.

Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.

Стаття 7 КУпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до Глави 21 КУпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов`язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з`ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Відповідно до ст.44-3КУпАП адміністративне правопорушення полягає, зокрема, в порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Таким чином, диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною нормою і відсилає до правил та обмежень, що визначаються іншими нормативно-правовими актами, зокрема ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», та прийнятих на його виконання підзаконних нормативно-правових актів.

В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено,що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

Згідно частини першої Постанови Кабінету міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (із відповідними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2020 р. № 760) відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє: Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211“Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).

Відповідно до п.1 ч.10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Відповідно до п. 2 ч. 10 Постанови Кабінету Міністрів №641 від 22 липня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.

Правилами ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року,визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Таким чином, нормативно-правовими актами, чинним станом на 15 листопада 2020 року, був встановлений обов`язок перебувати у громадських будинках та спорудах з вдягнутими засобами індивідуального захисту та з документами, які посвідчують особу. Зазначене обмеження не було дотримане ОСОБА_1 .

Відповідальність за вказане порушення на дату вчинення була передбачена статтею 44-3 КУпАП. Аналіз положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 року №1000-ІХ (далі Закон №1000-ІХ) свідчить про те, що відповідальність за перебування у громадських будинках і спорудах без засобів індивідуального захисту та за наявності документів, які посвідчують особу не скасована, тобто караність діяння, вчиненого ОСОБА_1 не усунено.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- Протоколом серії АА №263328 від 15.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 порушив правила карантину людей, за що передбачена відповідальність ст. 44-3 КУпАП;

- Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які пояснили, що в приміщенні магазину «АТБ» знаходився чоловік, який на зауваження персоналу магазину та поліцейських не реагував та відмовлявся надягнути маску, не надавав співробітникам поліції документи для огляду;

- Відео з CD-R диску, на якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 без засобів індивідуального захисту, а саме захисної маски в громадському місці, а саме в магазині «АТБ». Також з дослідженого відеозапису судом було встановлено, що гр. ОСОБА_1 в приміщенні магазину «АТБ» закривав обличчя частиною свого верхнього одягу, вказуючи, що це і є захисна маска. Також переглянутим в судовому засіданні відеозаписом підтверджується факт не надання працівникам поліції документів, які посвідчують особу, в подальшому ОСОБА_1 було доставлено до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області для встановлення особи. На відеозаписі також зафіксовано, що у відділенні поліції ОСОБА_1 надав для огляду документи, що посвідчують його особу у додатку «ДІЯ».

Суд критично ставиться до викладених письмових пояснень особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності , про те, що він знаходився у саморобному засобі індивідуального захисту. Ці пояснення спростовуються відеозаписом подій, з якого встановлено, що ОСОБА_1 прикриває нос і рот коміром від светра. Комір від светра є частиною одягу та не може вважатися засобом індивідуального захисту. Суд також зазначає, що законодавство не повинно містити дефініцій усіх слів, які вживаються у ньому у загальноприйнятому значенні.

Отже, вина ОСОБА_1 у перебуванні у громадському місці без застосування засобів індивідуального захисту знайшла своє підтвердження матеріалами справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд виходить із наступного.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 06.11.2020 року №1000-ІХ (далі Закон №1000-ІХ) статтю 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнено частиною другою такого змісту: «Перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно». Вказаний закон набрав чинності 21.11.2020 року.

Вказаним законом суттєво зменшена відповідальність за перебування без маски у громадських будинках і спорудах.

Згідно положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.2 статті 8 КУпАП закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів.

Таким чином, зважаючи на той факт, що на час розгляду справи судом, набрав сили нормативно-правовий акт, який пом`якшує відповідальність за перебування без засобів індивідуального захисту у громадських будинках і спорудах та за перебування у громадському місці без документів, що встановлюють особу, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому на даний час частиною другою ст. 44-3 КУпАП у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає також судовий збір у розмірі встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП і застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн. (сто сімдесят) 00 коп.

Реквізити для оплати штрафу: Одержувач: УК в Олександ. районі м. Зап. 21081100, ЄДРПОУ: 38025440; Банк: Казначейство України (ЕАП); Рахунок: UA868999980313070106000008003; ККДБ: 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП; витрати на облік зазначених правопорушень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотиристап`ятдесят чотири) гривні 00копійок. (Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя продовж 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Кольц Д.М.