Рішення № 94304864, 15.01.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12692/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

Головуючого судді - Крегул М.М.

за участю секретаря - Ковач В.Ю.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - Орсаг Р.В.

представника відповідача - Селеш О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил №14/30500/20 від 18 листопада 2020 року першого заступника начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 Миного кодексу України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Обґрунтування позовних вимог позивача зводиться до того, що 18.11.2020 року першим заступником начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І.В. відносно нього винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1457/30500/20 за ст.. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 985889,25 грн. Вважає таку постанову необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням чинного законодавства України, викладені у ній обставини та підстави пор ушення митних правил є такими, що не відповідають дійсності, а розгляд справи є неповним та необ`єктивним. Зокрема позивач зазначає, що він має статус особи нерезидента, оскільки будучи громадянином України та одночасно громадянином Угорщини, має постійне місце проживання за межами України, а тому мав право ввозити транспортний засіб в режимі тимчасове ввезення до одного року, в порядку встановленому ч. 1 ст. 380 МК України. Крім того, вказує на відсутність прямого умислу на вчинення даного правопорушення.

Згідно ухвали суду від 03 грудня 2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

11 грудня 2020 року на адресу суду від представника відповідача Закарпатської митниці Держмитслужби надійшов відзив на адміністративний позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважає оскаржувану постанову правомірною, а твердження позивача безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та Законі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Оргаг Р.В. підтримали вимоги позову з підстав, викладених у його змісті.

Представник відповідача Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я.заперечив проти задоволення позову, просив відмовити з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши подані ними письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 листопада 2020 року першим заступником начальника Закарпатської митниці Держмитслужби Балан І.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил № 1457/30500/20, згідно з якою громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 985889,25 грн.

Цією постановою встановлено, що 17.09.2020 року о 10 годині 57 хвилин в зону митного контролю на ділянку «В`їзд» митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки «Mercedes-benz», модель «GL 450 4 МАТІС» реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , під керуванням громадянина Угорщини ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), який слідував з Угорщини в Україну.

У постанові про порушення митних правил зазначено, що ОСОБА_1 будучи громадянином України , тобто резидентом , подавши під час митного оформлення вказаного транспортного засобу, паспорт громадянина Угорщини та заявивши постійне місце проживання за межами України, отримав можливість ввезти вказаний транспортний засіб на умовах, визначених ст. 380 МК України, чим вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Із змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , як громадянин України , маючи статус «резидента» для перетину митного кордону на даному автомобілі позивач використав паспорт громадянина Угорщини, заявивши митний режим «тимчасове ввезення транспортного засобу на 1 рік».

Згідно ч.2 ст.380 МК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадянам-нерезидентам пропуск транспортних засобів особистого користування через митний кордон України здійснюється без застосування заходів гарантування.

Таким чином, під час переміщення транспортного засобу «Mercedes-benz», модель «GL 450 4 МАТІС» реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 через митний кордон України позивач надав документ, який є підставою для несплати митних платежів при ввезенні транспортних засобів особистого користування, маючи при цьому статус «резидента».

Відповідно до ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

За змістом п.1 ст.377 МК України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

У відповідності до ч. 3 ст. 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Разом з тим, пунктом 50 ч. 1 ст. 4 МК України передбачено, що резиденти - це фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Згідно з п. 1 ст. 2 Закону України «Про громадянство України» якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Матеріалами справи встановлено та, що не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 має паспорт як громадянина України, так і паспорт громадянина Угорщини.

Беручи до уваги наведене та враховуючи наявність у позивача громадянство України та Угорщини, суд зважає на те, що згідно вимог чинного законодавства у спірних правовідносинах позивач визнається громадянином України.

Із постанови та протоколу про порушення митних правил зафіксовано доданих доказів , чітко вбачається , що зивачем вчинено дії , що мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Позивач, як громадянин України, при ввезенні на територію України автомобіля марки «Mercedes-benz», модель «GL 450 4 МАТІС» реєстраційний номерний знак Угорщини НОМЕР_1 , повинен був сплатити передбачені законодавством митні платежі, оскільки громадянство іншої держави як громадяество України не надавали йому переваги зі звільнення від митних платежів.

Ст. 17 Конвенції визначено, що громадяни держави - учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави - учасниці, в якій вони проживають, такі самі права та обов`язки, як і інші громадяни цієї держави.

Згідно ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі наведеного та враховуючи те, що розмір стягнення, який повинен бути накладений на порушника за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, залежить від розміру несплаченої суми митних платежів, а тому, необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення визначеного законом стягнення, є доведення факту умисної несплати особою суми митних платежів у певному розмірі, які він повинен був сплатити.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України для нарахування митних платежів використовуються відомості, зокрема, про митну вартість товарів.

За правилами ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Положеннями ст. 57 глави 9 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Матеріали справи про порушення митних правил містять відомості про митну вартість товару (транспортного засобу), який ввозився позивачем, зокрема Експертний висновок № 1420003800-0318 від 29.10.2020 року і жодних заперечень по суті питання розміру накладеного стягнення позивачем не ставиться.

У відповідності до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Позивач ОСОБА_1 , будучи громадянином України , маючи постійне місце проживання в АДРЕСА_1 , про що свідчить паспорт гр.України в формі кртки № НОМЕР_2 , виданий Ужгородським РВ 24.09.2019 року довідка ГУДМСУ в Закарпатській області від 04.03.2020року за №2101.3.7-1837/21.3-20 на запит митного органу та довідка Чопської міської ради Закарпатської області №03-15/581 від 28.02.2020року, про його реєстрацію, усвідомлював протиправний характер своїх дій , передбачав її шкідливі наслідки і бажав та/або свідомо допускав настання цих наслідків , тобто діяв умисно.

Посилання захисника Оргаг О.В. на відсутність умислу у ОСОБА_1 при наведених обставинах є безпідставними.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З урахуванням наведених норм законодавства та фактичних обставин справи, беручи до уваги, що доказів, які мали б спростувати факт наявності порушення митних правил та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було, а доводи ОСОБА_1 щодо наявності в нього двох громадянств України та Угорщини, на думку суду не надають йому жодних переваг при здійсненні митних оформлень, натомість позивач будучи, громадянином України, на її території зобов`язаний дотримуватися вимог чинного законодавства та сплачувати встановлені законом митні платежі, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена у межах повноважень, у визначений законодавством спосіб та з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін, а позов без задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 76, 77, 241-246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби України про визнання протиправною та скасування постанови № 1457/30500/20 від 18.11. 2020 року про порушення митних правил - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, або через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_2 від 24.09.2019 року виданий Ужгородським РВ , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Закарпатська митниця ДФС України (адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20).

Повний текст рішення складено та проголошено 20.01.2021року о 16.год.00 хв..

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул