Вирок № 94303934, 18.01.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/19526/19

Провадження №1-кп/523/588/21

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

18.01.2021 року

Суворовський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Шкорупеєва Д.А., за участю секретаря – Луженко В.П., прокурорів – Куцької С.А., Соломенцева І.І., захисника – Федоренко Н.Є., обвинуваченого – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160490003979, №12020160490000073, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шахтарськ Донецької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово засудженого, востаннє 22.02.2017 Саксаганським районним судом м. Кривого Рогуза ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі та відносно якого 31.01.2019 до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогунаправлено для розгляду обвинувальний акт за ст. 263 ч. 1 КК України

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2ст. 185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України, -

Встановив:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 20.10.2019 року, близько 14 годин 00 хвилин, перебуваючи біля парадної №3 будинку №32 по вулиці Академіка Заболотного в місті Одесі побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під охороною якого знаходився, велосипед марки «Giant» бірюзового кольору, вартістю 3500 гривень, який належить ОСОБА_3 . В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на заволодіння велосипедом марки «Giant» бірюзового кольору.

Приступивши до реалізації свого злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_1 підійшов до ОСОБА_2 та з метою увійти до нього у довіру розпочав бесіду. В ході бесіди ОСОБА_1 , скориставшись тим, що раніше ОСОБА_2 бачив його разом з потерпілим ОСОБА_3 , під приводом необхідності скористатись велосипедом з метою поїздки до магазину, надавши хибну інформацію стосовно наявності у нього дозволу зі сторони власника майна, попросив у ОСОБА_2 вищевказаний велосипед, не маючи намір його повертати. В свою чергу, ОСОБА_2 будучі впевненим в порядності ОСОБА_1 , передав останньому велосипед марки «Giant» бірюзового кольору, вартістю 3500 гривень, який належить ОСОБА_3 .

Далі, ОСОБА_1 завершуючи реалізацію свого злочинного умислу, попросив ОСОБА_2 зачекати декілька хвилин на місці, а сам разом з велосипедом марки «Giant» бірюзового кольору, вартістю 3500 гривень, який належить ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину, розпорядившись майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 завдав матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_3 в розмірі 3500 гривень.

Крім того, 12.10.2019 у період часу з 09 годин 50 хвилин по 09 годину 54 хвилин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за попередньою змовою з особою матеріали відносно якої виділені вокреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна прибули до магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що знаходилось у торгівельному залі магазину.

Перебуваючи у торгівельному залі вищевказаного магазину, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення впевнившись в тому що за їх діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації їх злочинного умислу підійшли до полиць з товарами ТОВ «РУШ», де ОСОБА_1 взяв з полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Дермомед» «Арганове масло», об`ємом 1000 мл., вартістю без НДС 103 гривні 20 копійок та передав його особі матеріали відносно якої виделені в окреме провадження., який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку. Далі ОСОБА_1 взяв з полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Дермомед» «Плюмерія і персик», об`ємом 1000 мл., вартістю без НДС 103 гривні 20 копійок та також передав його особі матеріали відносно якої виделені в окреме провадження., який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку. Після чого, ОСОБА_1 взяв з полиці пляшку жіночого гелю для душу фірми «Нівея» «Зволоження та догляд», об`ємом 500 мл., вартістю без НДС 55 гривень 92 копійки та передав його особі відносно якої матеріали виділені в окреме провадження., який сховав пляшку до своєї сумки, яка висіла у нього через плече з лівого боку.

Після чого, особа відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, залишив приміщення магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. В цей час ОСОБА_1 пройшов до іншого відділу вищевказаного магазину, де реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, таємно викрав з полиці на якій розміщено товари ТОВ «РУШ» пляшку міцелярної води для обличчя «Чорний жемчуг», об`ємом 750 мл., вартістю без НДС 121 гривеню 60 копійок та разом з викраденим майном залишив приміщення магазину «Єва № 433» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 123, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, діями ОСОБА_1 та особи відносно якої виділені в окреме провадження, завдана матеріальна шкода ТОВ «РУШ» на загальну суму 389 гривень 92 копійки.

Також, 13.11.2019, близько 11 годин 08 хвилин ОСОБА_1 , 01.02.1981 року з метою таємного викрадення чужого майна прибув до магазину «Єва № 4006» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Генерала Бочарова, 37, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, що знаходилось у торгівельному залі магазину.

Перебуваючи у торгівельному залі вищевказаного магазину, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення впевнившись в тому що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, підійшовши до полиць з товарами ТОВ «РУШ», ОСОБА_1 таємно викрав з полиці на якій розміщено товари ТОВ «РУШ» чотири пляшки жіночого гелю для душу «Нівея» «Крем кокос», об`ємом 500 мл., загальною вартістю без НДС 279 гривень 60 копійок та чотири пляшки шампуню для чоловіків проти лупи «ХедШолддерс», загальною вартістю без НДС 383 гривні 60 копійок, які сховав до пакету чорного кольору, з яким він прийшов до приміщення вищевказаного магазину. Після чого, ОСОБА_1 з викраденим майном залишив приміщення магазину «Єва № 4006» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: м. Одеса, вулиця Генерала Бочарова, 37, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

В результаті чого, своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 663 гривні 20 копійок.

Також, 04.01.2020 о 18 годин 14 хвилин ОСОБА_1 з метою таємного викрадення чужого майна прибув до магазину «ЮСК» ТОВ «ЮСК УКРАЇНА» розташованому на другому поверсі торгівельного центру «Сіті центр», розташованого за адресою: м. Одеса, вулиця Давида Ойстраха, 32, де визначив об`єктом свого злочинного посягання майно, а саме махрові рушники, що знаходились на полицях магазину.

Перебуваючи у торгівельному залі вищевказаного магазину, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та не зможе завадити реалізації його злочинного умислу, ОСОБА_1 підійшов до полиць з товарами ТОВ «ЮСК УКРАЇНА», де взяв з полиці 3 (три) рушники, а саме: 1 рушник фірми «KARLSTADKRONBORG» розміром 100х150см. сірого кольору, вартістю 115 гривень 71 копійка без НДС; 1 рушник фірми «KARLSTADKRONBORG» розміром 70х140 см. синього кольору, вартістю 74 гривні 23 копійки без НДС та 1 рушник, фірми «KARLSTADKRONBORG» розміром 70х140 см. червоного кольору вартістю 75 гривень 62 копійки без НДС, загальною вартістю 265 гривень 56 копійок,

які сховав у свій поліетиленовий пакет чорного кольору, що висів у нього на лівій руці.

Далі, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, тримаючи поліетиленовий пакет з викраденим майном у руці, оминув касову зону магазину, не розплатившись за вказаний товар, після чого покинув приміщення магазину, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.

Однак, в кінці другого поверху ТЦ «Сіті центр» ОСОБА_1 був затриманий співробітником магазину ТОВ «ЮСК УКРАЇНА» з викраденим товаром.

Таким чином своїми протиправними діями ОСОБА_1 завдав майнову шкоду ТОВ «ЮСК УКРАЇНА» в особі ОСОБА_5 на загальну суму 265 гривень 56 копійок.

При допиті обвинувачений ОСОБА_1 винуватість у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185, ч. 2 ст.190, ч.2 ст.185 КК України визнав та пояснив суду, що 20.10.2019 року, він скориставшись довірою потерпілого, під приводом необхідності скористатись велосипедом з метою поїздки до магазину, надавши хибну іформацію останьому, узяв велосепед, та не повернув його, так 12.10.2019 року, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , викрали з магазину «Єва», який розтащований з адресою: м.Одеса, проспект Добровольського, 123, три пляшки гелю для душу, пляшку міцелярної води для обличчя, з місця злочину з викраденим майном зник, розпрядившись майном на власний розсуд. Крім того, 04.01.2020 року у приміщені магазину «ЮСК» ТОВ «ЮСК Україна» за адресою: м.Одса, вул.Давида Ойстраха, 32, викрав з полиці три рушники та був затриманий на виході з магазину співробітниками магазину ТОВ «ЮСК Україна» та на місці повернув викрадене.

13.11.2019, магазині «Ева», який розтошований за адресою м.Одеса, вул.Генерала Бочарова, 37, де викрав з полиці на якій розташовані товари, 4 пляшки жіночого гелю для душу, 4 пляшки шампуню для чоловіків, після чого залишив магазин та розпорядився викраденим на свій розсуд.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 , за ст. 190 ч. 2 КК України, як, заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, та за ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.

Отримавши покази обвинуваченого ОСОБА_1 , що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 р. мотивування у вироку висновку, щодо кваліфікації злочину, полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.

Верховний Суд України у постанові від 15 листопада 2012 р. у справі № 5-15кс12 зазначив: правильність застосування норми закону про кримінальну відповідальність (кваліфікація злочину) полягає у точності (адекватності) розуміння (визначення, тлумачення) змісту конкретної кримінально-правової норми, дійсності (об`єктивності) фактичних обставин певного суспільно небезпечного діяння та встановленні й визначенні співвідношення між фактичними ознаками суспільно небезпечного діяння та ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою.

Суд зіставивши зміст конкретної норми КК України, а саме передбаченої ст. 185ч.2, 185 ч.2, 190 ч.2 КК України та дійсні, об`єктивно встановлені у судовому засіданні, фактичні обставини суспільно небезпечних діянь, дійшов висновку про їх відповідність.

Відповідно до ст. 62 ч.ч. 1, 2 Конституції України, ст. 17 ч. 2 КПК України особа вважається невинуватою у вчинені злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчинені кримінального правопорушення і має бути виправданий, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Забезпечення доведеності вини, підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором є основними засадами судочинства - ст. 129 Конституції України.

При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Суд при оцінці доказів має керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою - п.п. 161, 150, 100 рішення Європейського суду з прав людини у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України, «Салман проти Туреччини».

Суд, відповідно до ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний наданий прокурором допустимий доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, установив поза розумним сумнівом співіснування достатньо вагомих, переконливих, чітких і узгоджених між собою ознак та схожих неспростовних презумпцій факту:

- доведеності вчинення суспільно небезпечних діянь, які містять склад злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України,

- обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_1 . у вчинені правопорушення, передбачених ст. 190 ч. 2, ст.185 ч.2, ст.185 ч.2 КК України.

Судом в ході судового розгляду забезпечено обвинуваченому ОСОБА_1 , передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), право на захист від обвинувачення і його реалізація шляхом надання розумної можливості представляти свою правову позицію, свої докази, оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, їх використання.

Обвинувачений ОСОБА_1 , за формою вини, ступенем тяжкості вчинив не тяжкий злочин. Судом в ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що при вчинені інкримінованих йому правопорушень, ОСОБА_1 , усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом ст. 25 ч. 2 КК України.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , його поведінку в ході досудового розслідування та судового розгляду, суд визнає, що він є осудним, тобто особою, яка під час вчинення злочину могла усвідомлювати свої дії і керувати ними - ст. 19 ч. 1 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України) (2341-14), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Суд призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , враховує: мету покарання, передбачену ст. 50 КК України, загальні засади призначення покарання, передбачені ст.ст. 65-67 КК України - вид та у межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини, відповідно до положень Загальної частини КК України, ступінь тяжкості кожного вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та запобіганню вчиненню нових злочинів як обвинуваченим, так і іншими особами а також ту обставину, що ОСОБА_1 , має тяжку хворобу легенів а саме туберкульоз, потребує медичного втручання, також суд бере до уваги, той факт, що обвинувачений частково відшкодував шкоду, має на меті відшкодувати її у повному обсязі.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, у відповідності зі ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його небезпеку, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , є активне сприяття розкриттю злочину, повне визнання вини, щире каяття, часткове відшкодування шкоди, стан здоровя обвинуваченого.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 370 ч. 1 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд звершував правосуддя очевидно для загалу, згідно з нормами Кримінального Кодексу України, об`єктивно і неупереджено, незалежно та керуючись верховенством права, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з додержанням і врахуванням Загальної Декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Європейського суду з прав людини, вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Судом вирок ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Суд, відповідно до ст. 368 КПК України, вирішив усі питання при ухваленні вироку.

Враховуючи всі встановлені під час судового розгляду обставини цього кримінального провадження, беручи до уваги особу обвинуваченого, те що ОСОБА_1 , раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, шкода завдана кримінальним правопорушенням – відшкодована частково, потерпілі претензій морального та матеріального характеру не мають, тяжкі наслідки в результаті скоєння кримінального правопорушення – відсутні, хворобу обвинуваченого та необхідність медичного втручання, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, з метою виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає, що цілі покарання обвинуваченого, будуть досягнуті з такою мірою покарання, як позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили слід залишити у вигляді тримання під вартою.

Питання про речові докази підлягають вирішенню в порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Цивільні позови не заявлені.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 367-371, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених

за ст. 185 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців .

за ст.190 ч.2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на 1 (один) рік, 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 , залишити без змін - тримання під вартою.

Початок строку покарання ОСОБА_1 , обчислювати з моменту затримання, тобто з 23 січня 2020 року.

Речові докази: вважати повернутими.

Судові витрати по спрві – відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії вироку, шляхом подачі апеляції через Суворовський районний суд м. Одеси.

Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Суворовського районного суду м.Одеси Шкорупеєв Д.А.