Рішення № 94303760, 15.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/707/20

Провадження № 2-а/522/49/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м.Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про поновлення строку на оскарження постанови, визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови, в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича №107/17 від 13 березня 2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.

Ухвалою суду від 17.01.2020 року позов було залишено без руху, недоліки позову були усунуті представником позивача 02.03.2020 року.

Ухвалою суду від 06.03.2020 року провадження у справі було відкрито. Також вирішено питання про витребування з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради належним чином завірені копії матеріалів, на підставі яких було складено постанову від 13 березня 2017 року №107/17 щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 .

Через неявку сторін розгляд справи 13.03.2020 року, 13.05.2020 року відкладався.

Представником відповідача 28.05.2020 року було подано до суду відзив на позов, згідно якого заперечували проти вимоги та просили відмовити.

Витребувані судом докази були надані до суду також 28.05.2020 року.

Розгляд справи 18.06.2020 року був відкладений на 17.09.2020 року з наданням часу стороні позивача на ознайомлення з відзивом та наданими витребуваними доказами.

Через неявку сторін розгляд справи 17.09.2020 р., 27.10.2020 р., 08.12.2020 р. відкладався.

У судове засідання 15.01.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

За викладеного, зважаючи на належне сповіщення сторін, наявні матеріалів, строки розгляду даної категорії справи та відсутності будь-яких клопотань від сторін, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання усіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, фіксування судового засідання у даній справі за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою заступника начальника Управління-начальника інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича №107/17 від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

Підставою прийняття постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стали акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 27.02.2017 року; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.02.2017 року, протокол про адміністративне правопорушення від 27.02.2017 року.

Підставою складання протоколу від 27.02.2017 року стало недопущення ОСОБА_1 посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку №553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Разом з тим, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

При цьому, п.13 Порядку №553 встановлено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином, у разі проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки суб`єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право бути присутнім під час здійснення вказаного заходу, знайомитись з матеріалами перевірки та давати свої пояснення чи заперечення та відповідно, з метою забезпечення присутності представника суб`єкту перевірки, зазначені органи повинні повідомити позивача щодо наміру проведення перевірки.

Згідно позову, позивач посилається, що відповідач не повідомляв його про намір здійснення позапланової перевірки. Відповідачем спростувань вказаних доводів, так само як і доказів направлення та отримання позивачем повідомлень про проведення позапланової перевірки до суду не надано.

Жодних доказів того, що ОСОБА_1 був присутній під час проведення перевірки чи того, що ОСОБА_1 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва до проведення перевірки, до суду надано не було.

Суд також звертає увагу, що у матеріалах справи взагалі немає Акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва.

Частиною 2 статті 77КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, відповідно до відповіді УДАБК ОМР на адвокатський запит, «позапланова перевірка дотримання вимог містобудівного законодавства проводилась посадовою особою Управління на підставі наказу Управління за №01-13/1ДАБК від 03.01.2017 року, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (лист ПП «юридична компанія діол» за № 02.17-06 від 08.02.2017 року, вх. №01-8/82-вх від 09.02.2017 року) та направлення для проведення позапланового заходу № 000192 від 21.02.2017 року у присутності ОСОБА_1 ». Тобто, наказ на проведення позапланової перевірки на підставі звернення було видано на місяць і 5 днів раніше ніж існувало само звернення.

Також, з 05.12.2016 квартира АДРЕСА_2 належить ТОВ «Юридична компанія ДІОЛ», тобто позивач не мав 27.02.2017 відношення до вказаного об`єкту нерухомості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновки встановлені під час здійснення позапланової перевірки порушення є необґрунтованими, а тому прийняті за результатами такої перевірки припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27.02.2017 та постанова №107/17 від 13.03.2017 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до п.14 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Саме акт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю слугує підставою для складання матеріалів про адміністративне правопорушення та їх подальшого розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) в порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відсутність такого акту виключає подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП у вигляді не допуску посадових осіб органу архітектурно-будівельного контролю для проведення перевірки.

Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

При цьому відсутність самої події адміністративного правопорушення - це коли діяльність особи не є такою, що могла б розцінюватися як правопорушення.

Подія адміністративного правопорушення вважається відсутньою, якщо існування самого діяння, з приводу якого особа притягується до адміністративної відповідальності, не знайшло підтвердження.

Недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки підтверджується у спосіб, визначений нормативними актами України, шляхом складання відповідного акту затвердженої форми.

Відсутність такого акту вказує про недоведеність події адміністративного правопорушення, що виключає провадження у справі про адміністративне правопорушення та пов`язаних із винесенням припису, розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення та притягненням до адміністративної відповідальності.

Відсутність у вищевказаних протоколі та приписі істотних відомостей на підставі яких, орган що розглядає справу про адміністративне правопорушення встановлює наявність або відсутність у діях особи складу адміністративне правопорушення вказує, що рішення, прийняте на підставі вказаних протоколу і припису про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним.

Відповідно до ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки, зокрема, мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

Відповідно до п.17 «Порядку здійснення державного архітектурного контролю» у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Відповідно до абзацу 2 пункту 14 «Порядку здійснення державного архітектурного контролю» суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до ст.ст.6, 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування шляхом, зокрема, контролю за контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Таким чином, наведені положення вимог статей вказують на те, що відповідальність може бути покладена на осіб, як на суб`єктів містобудування, за порушення вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, в разі здійснення ними діяльності, що пов`язана з містобудуванням, будівництвом або будівельними матеріалами.

Такої позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в Постанові №К/800/65467/14.

Приписи ст.41 вказаного Закону визначають, державний архітектурно-будівельний контроль як сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 5 Поряду здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, визначено що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п.7 зазначеного Порядку, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення якої є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до положень п.п.16, 17, 21 Порядку 553 від 23.05.2011 року за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки ти припис, посадова особа органу державного архітектурно-будівельний контролю робить відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Разом з цим, відмови суб`єкта містобудування від ознайомлення з актом перевірки, приписом та протоколом, складеними за результатами вжитого заходу державного архітектурно-будівельний контролю, а так само від отримання примірників цих документів, не є перешкодою для їх складання та реалізації у відповідності до наведених положень Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно зі ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, тож при винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення законодавством встановлено за обов`язок посилатися на докази в справі про адміністративне правопорушення, виключний перелік яких визначений ст.251 КУпАП. Всі ці докази повинні бути зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а письмові докази додаватися до протоколу для того, щоб правильно та об`єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням вимог чинного законодавства, та з позбавленням позивача його права надати свої пояснення та докази.

Суд, дослідивши надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно вимог ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду. Згідно пояснень позивача, викладених у позові та заяві від 02.03.2020 року. під особистий підпис представником ОСОБА_1 19.11.2019 року нарочно отримано лист від Управління ДАБК із винесеною постановою про адміністративне правопорушення від 13.03.2017 року за №107/17 без додатків до неї у вигляді припису, протоколу та акту. До цього будь-яких документів він не отримував, при цьому звернув увагу, що власником квартири за адресою АДРЕСА_3 , з 05.12.2016 року є ПП «Юридична компанія «ДІОЛ», а тому він навіть не міг знати про притягнення його до відповідної адміністративної відповідальності. Позовну заяву підписано 26.11.2019 року та відповідно повідомлення кур`єрської служби доставки відправлення прийнято в доставку кур`єром 26.11.2019 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач не отримував оскаржувану постанову поштою, тому за викладеного, суд вважає, що поважність причин пропуску звернення до суду з даним позовом є поважними, тому вважає за можливе поновити позивачу пропущений строк звернення до суду з відповідним позовом. За викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст.ст.2-14, 19-20, 22, 72-77, 192, 227-228, ч.4 ст.ст.229, 241-246, 250, 286 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Поновити строк ОСОБА_1 строк звернення до суду з дійсним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову заступника начальника Управління - начальника інспекції відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Якименко Руслана Костянтиновича №107/17 від 13 березня 2017 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-42 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 6 800.00 (шість тисяч вісімсот 00 копійок) гривень.

Стягнути із Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 40199728, місцезнаходження: м.Одеса, вул.Черняховського, 6) на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд 1-ї інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 20.01.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі