Вирок № 94303144, 20.01.2021, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7159/20

Провадження № 1-кп/263/412/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Хараджі Н.В, при секретарі Зарудній А.О., за участю прокурора Кожемяки Є.О. обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Поліщука О.А., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі Донецької області, кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, який не працює, не одруженого, з середньо - технічною освітою, раніше неодразово судимого, в останнє: 08 грудня 2020 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 249, ч.1,4 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 травня 2020 року, в період часу з 13:17 год. до 13:19 год., знаходячись в приміщенні магазину «Ева-294А» ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: пр. Будівельників, 93,Центральний район, місто Маріуполь Донецької області, діючи умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає та не усвідомлює злочинний характер його дій, таємно з полиць магазину викрав майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: парфум «Ральф Кристоф Інтенс Май Дезае», ємністю 100 мл., вартістю 359 грн. 20 коп., який сховав до одягненої на ньому куртки.

Після цього, не сплативши за вказаний товар, пройшов повз робочу касу та попрямував до виходу з магазину, таким чином виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками магазину «Ева-294А» ТОВ «РУШ».

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Крім цього, ОСОБА_1 06 січня 2020 року, приблизно у 18:30 годин, маючи не погашену та не зняту судимість, умисно, повторно, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину ТОВ «АТБ-Маркет», крамниця «Продукти № 632», розташованого по пр. Миру, 106 в Центральному районі м. Маріуполь Донецької області, маючи на меті умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно взяв з полиці упаковку кави торгівельної марки «Jacobs Monarch» вагою 400 г., вартістю 299 гривень 97 копійок, сховавши її під надягнену на ньому куртку, пройшов касову зону, не оплативши вищевказаний товар, тобто покинув приміщення вказаного магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальний збиток ТОВ «АТБ-Маркет», на вказану суму.

Він же, 09 січня 2020 року, приблизно у 13:00 годин, умисно, повторно, перебуваючи біля входу до приміщення магазину «Мегатоп», розташованого на території «Центрального ринку», по пр. Металургів, 64 в Центральному районі м. Маріуполь, Донецької області, маючи на меті умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно викрав з манекену жіночу зимову куртку торгової марки «Роli-Nika», 56 розміру, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальний шкоду потерпілому ОСОБА_2 на суму 814 гривень 33 копійки.

Він же 11 січня 2020 року, приблизно у 08:27 годин, умисно, повторно, перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину ТОВ «АТБ-Маркет», крамниця «Продукти № 136», розташованого по бул. Шевченко, № 258, в Центральному районі м. Маріуполь Донецької області, маючи на меті умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, шляхом вільного доступу, таємно взяв з полиці упаковку кави торгівельної марки «Jacobs Monarch» вагою 400 г, вартістю 299 гривень 97 копійок, сховавши її під надягнену на нього куртку, пройшов касову зону, не оплативши вищевказаний товар, тобто покинув приміщення вказаного магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав матеріальний збиток ТОВ «АТБ-Маркет» на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину, суду показав, що він дійсно, будучи раніше неодноразово судимим, при обставинах, місті та часу, викладених у обвинувальних актах, таємно викрав для власного збагачення парфум в магазині «Єва», каву в магазині «АТБ-Маркет» та жіночу зимову куртку в магазині «Мегатоп». Просив суворо не карати, врахувати щире каяття та те, що він частково відшкодував шкоду, шляхом повернення майна володільцям.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Суд, відповідно до вимог ст.349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим, захисником та прокурором змісту цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинуваченого та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують його особу.

Таким чином, на підставі наведеного, суд робить висновок про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Суд, аналізуючи зібрані та надані матеріали кримінального провадження, приходить висновку, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно і такі його дії, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України, а також вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно, і такі його дії, правильно кваліфіковані за ч. 2 ст.185 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.

Обираючи покарання ОСОБА_1 суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст.185 ч.2 КК України, що вказані кримінальні правопорушення відноситься до категорії нетяжких, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 обвинувачуються в умисних нетяжких кримінальних правопорушеннях, в яких свою провину визнав, розкаявся, дав критичну оцінку своєї злочинної поведінки шляхом повного визнання вини і готов нести кримінальну відповідальність, повідомив про обставини, час та місце скоєння кримінальних правопорушень, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку лікаря - психіатра перебуває, перебуває на обліку у лікаря - нарколога з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних засобів, синдром залежності», офіційно не працює, є інвалідом 3 групи, неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення умисних корисливих злочинів, має не погашені судимості.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обставиною, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів по відношенню до злочину, передбаченого ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, обставин їх вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючої та обтяжуючої покарання обставин, відомостей про особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, позицію державного обвинувача про призначення покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі положень ч.1 ст.70 та ч.4 ст.70 КК України шляхом повного поглинання покарання, остаточно призначити покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі, та позицію обвинуваченого та його захисника, які погодились з мірою покарання запропонованою прокурором, проте остаточно просили призначити покарання у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі, тому суд вважає, що його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства й слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованих злочинів із застосуванням ч.ч. 1,4 ст. 70 КК України, шляхом повного поглинання покарання остаточно призначити покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі,

Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Арешти, накладені на майно ухвалами слідчих суддів від 17.03.2020 року, 18.03.2020 року та 23.03.2020 року, необхідно скасувати.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування слідчим суддею Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 27 травня 2020 року, слід залишити без змін.

За положеннями ч.5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільні позови у кримінальному провадженні потерпілими не заявлені.

Відповідно до ст. ст. 100, 124 КПК України суд вирішує питання про долю речових доказів і процесуальні витрати.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст.349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді двох років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України покарання за сукупністю злочинів за даним вироком і за вироком Іллічівського районного суду міста Маріуполя від 08 грудня 2020 року, визначити шляхом повного поглинання покарання, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Суд зараховує в строк відбуття покарання обвинуваченим ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення у цьому кримінальному провадженні з 27 травня 2020 року до дня набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави витрати з проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-190 від 20.03.2020 року у розмірі 628 грн. 04 коп., з проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-191 від 20.03.2020 року у розмірі 628 грн. 04 коп., з проведення судової товарознавчої експертизи № 1/20-204 від 20.03.2020 року у розмірі 628 грн. 04 коп., а всього стягнути витрат на суму 1 884 грн. 12 коп.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів від 17.03.2020 року, 18.03.2020 року та 23.03.2020 року.

Речові докази: дві м`які упаковка кави «JACOBS MONARCH» вагою 400 г., куртку - пуховик «Ролі-Nika-56», парфум «Ральф Кристоф Интенс Май Дезае» 100 мл., які повернуті на відповідальне зберігання ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно, залишити останнім за належністю; два відеозаписи та зображення (фото) на лазерному диску ДВД з камер спостереження магазину «АТБ-Маркет», лазерний диск ДВД з камер спостереження ТОВ «РУШ» магазина «Єва-294А» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копії вироку негайно після його проголошення вручаються обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.В. Хараджа