
№566/1517/20
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2021 року смт. Млинів, Рівненська обл.
Суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П. розглянувши матеріали, які надійшли від Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненської області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України,
жительку: АДРЕСА_1
місце роботи, посада: непрацюючої
документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Млинівським РС УДМС України від 11 квітня 2013 року
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 , 06 грудня 2020 року, о 02 годині 50 хвилин, в смт. Млинів, вул. Об`їздна,1, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р., керувала транспортним засобом ЗАЗ110207, д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя) від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest «6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовилась в присутності двох свідків.
В судове засідання, яке було призначене на 21 січня 2021 року, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання, що підітверджується розпискою про вручення судової повістки та рекомендрваним повідомленням про вручення судової повістки поштою, не з`явилася та не надала будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справу або щодо неможливості бути присутньою в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, а справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відноситься, тому суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутністі ОСОБА_2 . Її право при цьому не порушується, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленою про розгляд справи вона не з`явилася, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення нею адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалого судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» передбачив, що держави учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п.1 ст. 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку, що наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, і не може автоматично вважатись порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності. Тому суд вважає можливим розгляд справи проводити у відсутності правопорушниці.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06 грудня 2020 року серії ДПР18№438801.
(а.с.2)
Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджується, що 06 грудня 2020 року ОСОБА_2 в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовилася від проходження тесту на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу.
(а.с.3)
06 грудня 2020 року о 03 годині 05 хвилини ОСОБА_2 було видане направлення на огляд на стан сп`яніння в Млинівській ЦРЛ.
(а.с.4)
Поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтверджується, що 06 грудня 2020 року о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 в їх присутності відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в Млинівській ЦРЛ.
(а.с.5-6)
Зобов`язанням до протоколу про адміністративне правопорушення підтверджується, що відповідно до ст.266 КУпАП, ОСОБА_2 06 грудня 2020 року відсторонена від керування транспортним засобом.
(а.с.7)
Своїми умисними діями, які виразились у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_2 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення стягнення за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставинї, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_2 судом не встановлено.
Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявна довідка Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області про те, що ОСОБА_2 , згідно бази ІПНП України посвідчення водія не отримувала, права користування транспортними засобами не позбавлена; на протязі року по ст. 130 КУпАП не притягувалась.
(а.с.9)
Отже ,суд керуючись п.21 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Враховуючи зазначене, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки за таких обставин може бути досягнута мета перевиховання й попередження нових правопорушень, пов`язаних із порушеннями Правил дорожнього руху України.
На підставі ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено стягнення.
На підставі наведеного,
керуючись ст.ст.33-35, 40-1, 283-284 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Отримувач коштів ГУК у Рівн.обл/Рівнен.обл./21081300 Код за ЄДРПОУ38012494 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA218999980313020149000017001 Код класифікації доходів бюджету 21081300 Найменування коду класифікації доходів бюджету Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі)
Стягнути з ОСОБА_5 судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні в дохід держави
Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області, який виніс постанову.
Суддя: А.П. Бандура
Судове рішення № 94298930, Млинівський районний суд Рівненської області було прийнято 21.01.2021. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 566/1517/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: