Постанова № 94298719, 19.01.2021, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/9083/20

Провадження №3/428/162/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Горбатенко О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспортні данні та відомості щодо РНОКПП в матеріалах справи відсутні, посвідчення водія серії НОМЕР_1 кат "В", не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2020 року о 02 годині 51 хвилин в м. Сєвєродонецьку на перехресті вул. Автомобільна та вулиці Молодіжна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп"яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 20.10.2020 року о 2-51 годин він їхав на автомобілі, нічого не порушував, його зупинили працівники патрульної поліції, оскільки не було увімкнено покажчик повороту при повороті ліворуч, він категорично не погоджувався з даним порушенням, вів себе адекватно. Зазначив, що на відео поводив себе прямолінійно. Патрульні поліцейські запропонували йому поїхати до Лисичанської лікарні з метою пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння, на що він погодився. Коли їхали до медичного закладу, за ними їхав його батько, тоді поліцейські намагалися відірватися від батька. При під"їзді до медичного закладу, поліцейські повідомили, що йому потрібно здати сечу. Вони зайшли до лікарні, при проведенні огляду з лікарем виник конфлікт, оскільки він не хотів надавати в руки документи, а саме паспорт, бо не мав довіри до лікаря, який поводив себе не адекватно. Йому запропонували продути в Драгер, він погодився, Після продування в Драгер, результат показав 0 проміле. Здати аналізи йому не пропонували, він був згодний здати аналізи, лікар сказав, що не розуміє його, після чого лікар повідомив, що він відмовився від огляду. Фактично його особу не засвідчено, оскільки він лікарю не довіряв, паспорт в руки не надав, запропонував взяти паспорт медичній сестрі чи оглянути в руках. або через поліцейських. Після чого він самостійно протягом двох годин поїхав до лікарні, однак там відмовилися брати аналізи в присутності його батька.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що він є батьком ОСОБА_1 , 20.10.2020 року йому зателефонував син та повідомив, що його зупинили поліцейські та звинуватили, що він наркоман. Син погодився пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння, вони разом поїхали до лікарні, він на своєму транспортному засобі, син з поліцейськими. Через деякий час вийшли з автомобіля, склали протокол про адміністративне правопорушення. Після чого він разом з сином поїхали до лікарні в м. Сєвєродонецьк самостійно здати аналізи, однак там повідомили, що потрібно їхати до м. Лисичанськ. Вони знову поїхали до м. Лисичанська до лікаря ОСОБА_2 , який був в перший раз, однак він відмовився брати аналізи у сина.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він обіймає посаду командира взводу 1 роти 1 УПП в Луганській області. 20.10.2020 року при патрулюванні в складі екіпажу "Цейлон-152" в м. Сєвєродонецьку зупинили транспортний засіб Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки не було увімкнено покажчик повороту при повороті ліворуч. За кермом перебував ОСОБА_1 , який надав паспорт, ОСОБА_1 пояснили суть правопорушення, показали відео, після розмови з водієм, у нього були виявлені ознаки наркотичного сп"яніння, та запропоновано проїхати до лікарні з метою проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння, він відмовився. Після чого вони запросили двох свідків, тоді ОСОБА_1 погодився їхати до лікарні в м. Лисичанськ. В медичному закладі лікар розпочав проводити огляд, ОСОБА_1 почав вимагати документи, йому пояснили, що після огляду йому буде надана можливість ознайомитися з його результатами. В присутності двох свідків: лікаря та медичної сестри була зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження відповідного огляду, оскільки він ухилявся від огляду. При зупинці транспортного засобу, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп"яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці, які не реагували на світло. ОСОБА_1 запропонували їхати до медичного закладу в м. Лисичанськ для проведення огляду ну на стан наркотичного сп"яніння, оскільки територіально цей заклад розташований найближче. Лікарю ОСОБА_1 документи не надавав. Не пам"ятає чи оглядали ОСОБА_1 за допомогою пристрою Драгер. Кров та сечу не брали, оскільки ОСОБА_1 заважав лікарю проводити процедуру. Лікар повідомив, що ОСОБА_1 заважає проводити огляд, вимагає якихось документів, він прийняв рішення, що це була відмова від проходження відповідного огляду. У якості свідків запросили лікаря та медичну сестру.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що 20.10.2020 року при патрулюванні в складі екіпажу "Цейлон-152" в м. Сєвєродонецьку зупинили транспортний засіб Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки не було увімкнено покажчик повороту при повороті ліворуч. За кермом перебував ОСОБА_1 , у якого були виявлені ознаки наркотичного сп"яніння, а саме: порушення мови, зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння в закладі охорони здоров"я в м. Лисичанську, на що він погодився. Однак в присутності лікаря відмовився від проходження відповідного огляду, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП. ОСОБА_1 було роз"яснено, що йому необхідно буде здати біоматеріал. В лікарні ОСОБА_1 відмовився надавати документи, надав паспорт в своїх руках. Це було розцінено, як відмову від огляду. В його присутності у ОСОБА_1 перевірили тиск, після чого він продув в Драгер, результат 0 проміле. В лікарні вони пробули близько 30 хвилин, ОСОБА_1 вмовляли надати документи та пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння. До здачі біологічних матеріалів не дійшло, оскільки не був заповнений бланк. У якості свідків відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння були запрошені лікар та медична сестра.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є лікарем КНП "ЦПЗ", 20.10.2020 року приблизно о 04-10 годин коли почали проводити огляд водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп"яніння, він не надав документи, тобто тримав їх на відстані, в руки не давав. Пояснив, що має поганий зір, та не побачив данні паспорта на відстані. Після чого, вони зробили запис в журналі зі слів поліцейських. ОСОБА_1 категорично відмовився надавати зразки сечі, тому в журналі був зроблений відповідний запис, це було розцінено, як відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння. Крім того пояснив, що при проведенні відповідних оглядів на стан наркотичного сп"яніння лікарі керуються наказом департаменту охорони здоров"я Луганської обласної державної адміністрації військово-цивільної адміністрації від 18.01.2017 року № 25-с, в переліку лікувально-профілактичних закладів Луганської області, які мають право проведення медичних оглядів для виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції зазначена Лисичанська комунально-профілактична установа "Центральна міська лікарня ім. Тітова".

У судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює медичною сестрою КНП "ЦПЗ". 20.10.2020 року для проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння привезли водія ОСОБА_1 , який не надав лікарю в руки документи, потримав в своїх руках та сховав паспорт. Після чого лікар почав задавати питання, зокрема запитав у поліцейських чи встановлена особа водія. Запис був зроблений зі слів. При цьому ОСОБА_1 був збуджений. Вона підійшла до ОСОБА_1 з пристроєм Драгер, однак не пам"ятає чи продував ОСОБА_1 в Драгер. ОСОБА_1 не надав в руки лікарю паспорт, коли підійшов до столу, де знаходився лікар, показав паспорт в своїх руках та швидко сховав його. У лікаря не було можливості зробити відповідний запис. Лікар вмовляв ОСОБА_1 надати паспорт та пройти належним чином огляд на стан наркотичного сп"яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від цього. Крім того, необхідно було зробити обов"язкові проби, але від здачі аналізів ОСОБА_1 відмовився.

У судовому засіданні адвокат Горбатенко О.М. просила закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки черговим лікарем порушена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735.

Вислухавши ОСОБА_1 , адвоката, свідків, ретельно дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, суд зобов"язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 1 КУпАП, у якій зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов"язків, відповідальності перед суспільством.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 310458 від 20.10.2020 року, 20.10.2020 року о 02 годині 51 хвилин в м. Сєвєродонецьку на перехресті вул. Автомобільна та вулиці Молодіжна, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп"яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 310458 від 20.10.2020 року, поясненнями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , які пояснили, що 20.10.2020 року о 04-27 годин вони були запрошені поліцейським патрульної поліції в м. Сєвєродонецьк в якості свідків при відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння водія автомобіля марки Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 , у якого були виявлені явні ознаки наркотичного сп"яніння, а саме розширені зіниці ока, які не реагували на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. В їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров"я, який має право на проведення такого огляду; відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин складення щодо водія автомобіля марки Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення у присутності двох свідків у зв"язку з його відмовою від проходження огляду на стан наркотичного сп"яніння у встановленому законом порядку в найближчому закладі охорони здоров"я.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті » від 23 грудня 2005 року № 14 судам слід ураховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.5 ПДР України.

Перевіркою матеріалів справи, порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 310458 від 20.10.2020 року відносно ОСОБА_1 складені в установленому законом порядку, відповідають вимогам ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

Відповідно ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

ОСОБА_1 в графі пояснення зазначив, що данні звинувачення не правдиві по відношенню до нього, співробітники поліції перевищили повноваження. Зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП про невідповідність внесених до протоколу даних про адресу проживання, або будь-яких інших, зокрема, що не керував транспортним засобом, не перебував з ознаками наркотичного сп"яніння, не заявляв.

В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Суд суд критично ставиться до тверджень ОСОБА_1 з приводу того, що його поведінка щодо не надання лікарю паспорта викликана наявністю у нього побоювань, що лікар може його зіпсувати, оскільки дані твердження окрім свідчень самого ОСОБА_1 жодними доказами не підтверджується. Свідчення останнього з цього приводу, суд розцінює як тактику захисту.

Суд проаналізував наявні в матеріалах справи відеозаписи, при відтворенні яких встановлено, що ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, у встановленому законом порядку в закладі КНП "ЦПЗ" погодився, але діставшись до місця призначення, відмовлявся від проходження огляду, при спілкуванні з лікарем чинив перешкоди для здійснення відповідного огляду, перебував у збудженому емоційному стані.

Твердження ОСОБА_1 про те, що від проходження огляду він не відмовлявся також є безпідставними, оскільки як вбачається з відеозапису, на пропозицію чергового лікаря ОСОБА_1 на проходження медичного огляду останній категорично відмовився.

Крім того, в ході судового засідання не знайшли свого підтвердження зауваження адвоката Горбатенко О.В. про порушення порядку проведення огляду водія на стан наркотичного сп"яніння.

Водночас, суд критично ставиться та не бере до уваги наданий в ході судового засідання результат хіміко-токсилогічного дослідження № 913 від 20.10.2020 року, оскільки він складений в порушення Іструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наслідками медичного огляду на стан сп"яніння складається Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та не містить відповідних реквізитів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП., оскільки останній, порушив вимоги п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені у судовому засіданні та не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються між собою.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про Національну поліцію завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:

1) забезпечення публічної безпеки і порядку;

2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;

3) протидії злочинності;

4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Згідно з вимогами ст. 40 цього Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_1 суду не надано.

Під час огляду відеозапису також було встановлено, що з боку свідків та працівників поліції відсутні будь-які ознаки впливу на ОСОБА_1 та упередженості до нього з боку зазначених осіб.

Крім того, інспектором було виконано вимоги Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі Затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1359 п. 1 розділу 9.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, що підтверджується зібраними доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При цьому, суд враховує особу ОСОБА_1 , виходячи з того, що останній відповідно довідок інспектора відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Луганській області до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП протягом календарного року не притягувався, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 кат. «В».

При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу, що вчинила правопорушення, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 8, 9, 12, 23, 26, 33-35, 40-1, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп.

(Отримувач коштів – ГУК у Луганськ.обл./ЛУГАНСЬКА ОБЛ./21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 21081300); рахунок отримувача: UА098999980313070149000012001, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класіфікації доходів бюджету: 22030106 (суд. збір)).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення особі постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз"яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко