Постанова № 94298625, 21.01.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа 415/58/21

провадження № 3/415/88/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянина України, одруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

11 грудня 2020 року о 23 годині 40 хвилин в районі будинку № 151 по проспекту Перемоги м. Лисичанська Луганської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 , свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 11 грудня 2020 року він у вечірній час керував автомобілем марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 В районі будинку № 151 по проспекту Перемоги міста Лисичанська був зупинений працівниками поліції, з невідомих йому причин. Поліцейські інформували, що причиною зупинки транспортного засобу є відсутність сигналу лівого повороту, на що він заперечував, оскільки не мав наміру нікуди повертати і, відповідно, не повинен був включати поворот. Після чого заявив співробітникам поліції про те, що потребує в послугах захисника, але на це йому було відмовлено, крім того в судовому засіданні зазначив, що відносно нього поліцейські склали постанову лише за керування транспортним засобом без відповідного посвідчення. В процесі подальшої розмови співробітники поліції запідозрили у нього ознаки алкогольного сп`яніння і назвали таку ознаку, як порушення координації рухів, з чим він не погодився, оскільки алкогольних напоїв в цей день не вживав, знаходився у тверезому стані, а його тремтіння було викликано тим, що він замерз, оскільки в автомобілі не працював радіатор опалення. Після чого, поліцейські в присутності двох свідків запропонували пройти, відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, із застосуванням спеціального приладу АLKOTEST «DRAGER», або у медичному закладі, від якого він відмовився, з причини недовіри працівникам поліції та показанням газоаналізатора, а в медичний заклад відмовився проїхати тому, що поспішав в аптеку. В судовому засіданні зазначив, що водійське посвідчення він не отримував, керував транспортним засобом не маючи посвідчення.

Суд, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , якому були роз`ясненні його права, передбачені ст. 268 КУпАП, та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що не дивлячись на невизнання своєї провини правопорушником в судовому засіданні, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується встановленими та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, які не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, та які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, котрі повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Так, з досліджених в судовому засіданні письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3,4), вбачається, що 11 грудня 2020 року, останніх працівниками поліції було запрошено в якості свідків, коли в їх присутності громадянин ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також у медичному закладі. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та поведінка, що не відповідає обстановці.

В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка з нагрудних камер співробітників патрульної поліції від 11.12.2020, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що працівниками патрульної поліції було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ 2103, державний номерний знак НОМЕР_2 , за кермом знаходився водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В процесі розмови у останнього поліцейськими були виявлені та повідомлені ознаки алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, за допомогою спеціального технічного засобу «DRAGER», останній відмовився. Після цього, співробітниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовився в присутності двох свідків.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому правопорушення за обставин, викладених у протоколі, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Судом в межах повноважень, були створені всі необхідні умови для реалізації правопорушником його процесуальних прав, в тому числі отстоювати свою правову позицію та подавати докази, які свідчили б на його користь, при цьому жодних клопотань про виклик до суду певних осіб для їх допиту чи витребування певних речей чи документів від правопорушника не надійшло.

З довідки, наданої УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції вбачається, що згідно бази даних НАІС ГСЦ МВС України гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія не отримував (а.с.5).

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 „Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом патрульної поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився. Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника, суду надано не було.

Невизнання своєї провини правопорушником суд визнає як спосіб захисту з метою уникнути відповідальність за вчинене правопорушення, яке є найбільш небезпечним у сфері безпеки дорожнього руху, а зазначені ним обставини щодо порушення його прав спростовуються відтвореним в судовому засіданні відеозаписом подій.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, не є особою з інвалідністю, відповідно до довідки УПП в Луганській області ДПП повторності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП не встановлено (а.с.6), має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що правопорушнику ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушнику стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає, оскільки згідно довідки, наданої УПП в Луганській області Департаменту патрульної поліції Зеленський С.С., посвідчення водія не отримував, а відповідно до абзацу 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005р. № 14 суди не вправі застосовувати стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова