Ухвала суду № 94296068, 21.01.2021, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/376/21

Провадження №1-кп/524/272/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2021 Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі головуючого судді Малтиза А.В. , за участю:

секретаря Бондаренко Н.О. ,

прокурора Олефіренка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Лашко О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020175090001044 від 22.11.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька Донецької області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, місця реєстрації та постійного місця проживання не має, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 року до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020175090001044 від 22.11.2020 відносно вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України , який був розподілений судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області Малтизу А.В.

20.01.2021 року ухвалою суду кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор просить призначити справу до судового розгляду, вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття справи, внесення подання про визначення підсудності немає. У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ..

В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що з 21.11.2020 по 22.11.2020 придбав та зберігав 29 згортків особливо небезпечного наркотичного засобу “канабіс” з метою збуту та розмістив на території міста Кременчука 29 згортків “канабісу” з метою отримання грошової винагороди. ( повний зміст обвинувачення викладений у обвинувальному акті).

Відповідно до клопотання , підозра ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України підтверджується:

1 Протоколами оглядів місця події, якими вилучені 29 згортків з «канабісом» розміщені на території міста Кременчука;

2 Протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 22.11.2020;

3 Протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 22.11.2020;

4 Протоколом затримання особи підозрюваної у скоєнні злочину в порядку ст. 208 КПК України, від 22.11.2020;

5 Протоколом огляду мобільного телефону від 22.11.2020.;

6 Протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23.11.2020;

7 Протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 23.11.2020.

8 Висновками хімічних експертиз, в яких встановлено, що речовини, які вилучені під час оглядів місця події в місцях, зазначених у телефоні обвинуваченого, є особливо небезпечним наркотичним засобом «канабісом», обіг якого заборонено.

9 Речовими доказами, а саме вилученими наркотичними речовинами, мобільним телефоном,

та іншими матеріалами в їх сукупності, які будуть надані під час розгляду кримінального провадження.

Інші більш м`які запобіжні заходи , на думку прокурора не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , із наступних причин:

1) особисте зобов`язання - не можливо застосувати, оскільки обвинувачений не має стійких соціальних зв`язків, не має постійного місця роботи, постійного місця реєстрації та проживання. Крім того, останнім місцем проживання ( зі слів обвинуваченого) був хостел, який знаходиться у м. Києві та призначений для тимчасового проживання. За таких обставин, вказаний запобіжний захід ніяким чином не зможе запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування, суду та продовжувати свою злочинну діяльність

2) особиста порука - на адресу слідчого відділу та прокуратури не надходили письмові звернення осіб, які поручаються за ОСОБА_1 .

3) застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від обвинуваченого ОСОБА_6 , чи його захисника, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при звернені слідчого, прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу;

4) домашній арешт - не можливо застосувати у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 не має постійного місця реєстрації та проживання. За таких обставин, суд позбавлений можливості визначити місце перебування підозрюваного на час дії запобіжного заходу, а органи поліції не зможуть контролювати поведінку обвинуваченого відповідно до ч.5 ст.181 КПК України.

На переконання прокурора вказані ризики з обґрунтованістю підозри були доведені на досудовому розслідуванні під час обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 ..

Враховуючи зазначені вище ризики і наявність обґрунтованої підозри, прокурор вважає , що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним в даному випадку, а більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти спробам обвинуваченому переховуватись від суду і вчинити інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши прокурора, захисника, яка заперечувала проти задоволення клопотання прокурора , обвинуваченого , який підтримав свого захисника та пояснив , що заробляє на життя в мережі інтернет, постійного місця проживання на території підконтрольній уряду України не має , вивчивши обвинувальний акт з додатками, розглянувши клопотання учасників підготовчого судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

Дане кримінальне провадження підсудне Автозаводському районному суду м. Кременчука.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, закриття кримінального провадження чи його зупинення немає.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Відповідно до ст. 27 КПК України кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання і може розглядатися у відкритому судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюаного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні(ч.1 ст.194 КПК України)

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину , передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.

Під час розгляду клопотання прокурором доведено наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч.ч.1, 5 ст. 177 КПК України, а саме, ризики того, що ОСОБА_1 , зважаючи на особу обвинуваченого, який вживає наркотичні засоби, офіційно не працює, неодружений, не має постійного місця проживання та міцних соціальних зв`язків, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, продовжити злочинну діяльність щодо збуту та зберігання наркотичних засобів.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого, суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує його вік та стан здоров`я, вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину та тяжкість покарання, що йому загрожує, а також те, що обвинувачений, не має офіційного місця роботи та постійного місця проживання, стійких соціальних зв`язків для того, щоб на час розслідування забезпечити належне виконання покладених на нього обов`язків.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Крім того, суд враховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Суд наголошує, що питання кваліфікації дій обвинуваченого не можуть бути предметом розгляду під час обрання запобіжного заходу у підготовчому судовому засіданні . Дослідження судом доказів , встановлення фактичних обставин вчинення злочину, вини обвинуваченого, кваліфікація його дій можлива лише під час розгляду справи судом по суті .

Практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою. У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Оцінюючи можливість обмеження права на свободу та особисту недоторканість обвинуваченого , суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: відповідно до пункту 79 рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості переважують правило поваги до особистої свободи. Пунктом 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції» також передбачено, що суспільний інтерес з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В п.2 ч.5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи встановлені судом обставини та беручи до уваги матеріальний стан обвинуваченого, ризики, передбачені ст.177 КПК України, суд визначає заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65770 грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст. ст. 27, 31, 32, 33, 177, 178, 194, 314-316, 369, 372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження №12020175090001044 від 22.11.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука на 15 год. 30 хв. 02.02. 2020 року.

Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання учасників судового провадження.

Клопотання прокурора Кременчуцької місцевої прокуратури Олефіренка В.В. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020175090001044 від 22.11.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України,- задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з 21.01.2021 року до 21.03.2021 року.

Визначити суму застави - 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 65 670 грн. 00 коп.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200 ; Код отримувача ( код ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України ( ЕАП); Рахунок отримувача UA188999980313191205000026001; Код класифікації доходів бюджету 220300200)

Призначення платежу: Автозаводський районний суд м.Кременчука; ухвала суду від 21.01.2021року по справі № 524/376/21 , провадження № 1кс/524/272/21, ОСОБА_1 , запобіжний захід – застава.

Роз`яснити обвинуваченому , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

Після отримання та перевірки протягом одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений ОСОБА_1 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)» при звільненні ОСОБА_1 зобов`язана роз`ясняти його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1. не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу прокурора або суду; 2. повідомляти, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавськрого апеляційного суду протягом семи днів.

Головуючий суддя : А.В. Малтиз