Ухвала суду № 94292708, 20.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 січня 2021 року м. Київ № 640/25834/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про залишення відзиву без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2020 року відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 січня 2021 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про залишення відзиву без розгляду, обґрунтоване тим, що відзив на позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, адже не додано до відзиву на позовну заяву документи, що підтверджують повноваження представника та подано з пропуском строку встановленого судом.

Суд вважає, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Частиною третьою статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Водночас в силу положень ст.ст. 131-1, 131-2, абзацу 2 підпункту 11 пункту 16-1 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах з 01.01.2020 здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у разі здійснення самопредставництва повноваження особи, яка від імені органу державної влади подає (підписує) заяву, клопотання, скаргу, мають бути підтверджені належними документами, наприклад статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) або відомостями про займану посаду.

З матеріалів справи установлено, що відзив підписано ОСОБА_2 , до відзиву додано: завірену копію наказу Міністерства юстиції України від 23.11.2020 року № 3492/к «Про переведення»; завірену копію наказу Міністерства юстиції України від 20.11.2020 року № 4056/5 «Про затвердження Положення про Департамент з питань судової роботи Міністерства юстиції України», з додатком; Детальну інформацію про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

А як убачається з Детальної інформації про юридичну особу у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України Гелецький Петро Володимирович є представником (Повноваження: Подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень без права: відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладання мирової угоди)).

Відтак, ОСОБА_2 є уповноваженою особою від імені контролюючого органу підписувати, зокрема відзив на позовну заяву.

Водночас, суд зазначає про відсутність підстав для витребування у відповідача документів, що підтверджують повноваження ОСОБА_2 на самопредставництво відповідача, оскільки такі документи наданні з відзивом на позовну заяву.

Щодо посилання представника позивача про порушення строків надання відзиву суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 01.12.2020 року про відкриття провадження у цій справі відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до приписів ст. 175 КАС України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Слід зазначити, що подання відзиву є правом відповідача, однак його неподання без поважних причин суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Отже, встановлення судом строку для подання відзиву є заходом забезпечення розгляду справи в межах розумного строку та виключення умов зловживання своїми процесуальними правами відповідачем.

Таким чином, суд зазначає, що вказані приписи не передбачають обов`язку не прийняття відзиву, зокрема, поданого з порушення встановленого судом строку без поважних причин, до вирішення справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначені процесуальні норми та наведені вище мотиви, суд дійшов до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання предстваника позивача про залишення без розгляду відзиву на позов.

Керуючись статтями 162, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення відзиву без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Відповідно до частин другої та третьої статті 293, статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарження даної ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда