Рішення № 94292605, 21.01.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/1536/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент СЗН Чернігівської ОДА, відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в наданні дозволу на перереєстрацію (відчуження) автомобіля ЗАЗ 110307-42, реєстраційний номер НОМЕР_1 та зобов`язання відповідача надати дозвіл на перереєстрацію (відчуження) автомобіля ЗАЗ 110307-42, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.10.2008 її батько - ОСОБА_2 на пільгових умовах від відповідача отримав у користування автомобіль ЗАЗ 110307-42, дата випуску - 12.08.2008, номер кузова НОМЕР_2 , синього кольору (далі - спірний автомобіль). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Після смерті останнього спірний автомобіль переданий у власність матері позивача - ОСОБА_3 , на який вона отримала свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Згідно вказаного свідоцтва ОСОБА_3 є власником спірного автомобіля з встановленням заборони відчуження та передачі іншій особі без дозволу соцзабезпечення. ІНФОРМАЦІЯ_4 мати позивача померла. На даний час позивач, як єдиний спадкоємець після смерті матері, і яка прийняла спадщину є фактичним власником автомобіля з моменту прийняття спадщини. Для прийняття об`єкта власності матері - спірного автомобіля у спадщину та отримання на нього свідоцтва про право на спадщину за законом (відчуження) позивач 25.03.2020 звернулася до відповідача з заявою щодо надання дозволу на перереєстрацію спірного автомобіля, як на члена родини та спадкоємця. Однак, відповідач листом від 10.04.2020 відмовив позивачу у наданні дозволу на перереєстрацію спірного автомобіля. Зазначає, що вказана відмова є протиправною, оскільки спірний автомобіль був саме власністю її матері, строк експлуатації спірного автомобіля становив більше 10 років та на день смерті матері позивач проживала разом з нею, оскільки ОСОБА_3 була особою з інвалідністю І групи та потребувала постійного стороннього догляду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

У строк, визначений судом, відповідачем подано відзив на позов, в якому останній не погоджується з позовними вимогами, просить суд відмовити у їх задоволенні та зазначає, що 09.10.2008 на пільгових умовах було забезпечено спірним автомобілем зі звичайним керуванням особу з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, І групи - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), 1936 року народження, місце проживання якого було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його дружина, ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), 1941 року народження, як особа з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на Чорнобильській АЕС, І групи з 14.05.2008 перебувала на обліку для забезпечення автомобілем. На підставі заяви ОСОБА_3 від 11.04.2013 щодо передачі їй автомобіля, яким користувався її чоловік, наказом директора Департаменту СЗН Чернігівської ОДА від 03.06.2013 № 90 спірний автомобіль переданий їй в користування. В свою чергу оскільки ОСОБА_3 , згідно медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, виданої 25.04.2008 Семенівською ЦРЛ була визнана не придатною до керування автомобілем, то за рішенням колегії відповідача керування спірним автомобілем було дозволено доньці - ОСОБА_1 , проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, ОСОБА_3 11.06.2013 підписала зобов`язання про те, що виданий їй спірний автомобіль строком на 5 років і 10 місяців буде зберігатися як державна власність для особистого користування без права продажу і передачі іншим особам. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Відповідач вказує, що відповідно до вимог чинного законодавства реєстрація спірного автомобіля на ОСОБА_3 не свідчить про те, що автомобіль перебував у її власності, а отже і не може бути предметом спадщини позивача. Враховуючи наведене позивачу правомірно відмовлено в наданні дозволу на перереєстрацію (відчуження) спірного автомобіля.

27.05.2020 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 744/281/20 за позовною заявою, поданою позивачем Департаментом соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації до відповідача ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення транспортного засобу до органів соціального захисту населення.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 провадження у даній справі поновлено.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом від 06 жовтня 2008 року №196 Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації затверджено список інвалідів, які перебувають на обліку для забезпечення автомобілями позачергово та в порядку загальної черги, у кількості 10 чоловік, на отримання 10 автомобілів, серед яких був ОСОБА_2 , інвалід I групи внаслідок захворювання, пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС, на обліку - з 13.04.1998 (а.с.39-41).

Згідно з Актом приймання-передачі транспортного засобу від 09 жовтня 2008 року ОСОБА_2 забезпечено транспортним засобом - автомобілем марки ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , синього кольору (а.с.42).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.15).

Як слідує з матеріалів справи 11 квітня 2013 року дружина померлого, яка також була інвалідом I групи (захворювання пов`язане з впливом аварії на ЧАЕС) і була зареєстрована та проживала на день смерті чоловіка разом з ним, звернулась із заявою до начальника УСЗН у м. Семенівка про надання дозволу на переоформлення спірного автомобіля на її ім`я як дружини померлого інваліда з правом передачі керування автомобілем її донькою ОСОБА_1 (а.с.43).

Наказом Департаменту СЗН Чернігівської ОДА №90 від 03 червня 2013 року видано спірний автомобіль, який був виданий у користування ОСОБА_2 , в зв`язку з його смертю, інваліду I групи, захворювання якого пов`язано з впливом аварії на ЧАЕС, ОСОБА_3 , члену сім`ї померлого інваліда, яка проживала та була зареєстрована за місцем проживання і реєстрації померлого інваліда, має медичні показання та перебуває на обліку для забезпечення автомобілем без права продажу, дарування з правом передачі керування іншим особам, з наступним зняттям її з черги (а.с.47).

При цьому, ОСОБА_3 11 червня 2013 року підписала зобов`язання про те, що виданий їй автомобіль строком на 5 років і 10 місяців буде зберігатись як державна власність для особистого користування без права продажу і передачі іншим особам (а.с.48).

За рішенням колегії Департаменту СЗН Чернігівської ОДА керування автомобілем дозволено ОСОБА_1 до 30.05.2015 (а.с.49).

20 червня 2013 року видано свідоцтво про реєстрацію спірного автомобіля, д.н.з. НОМЕР_1 , на ім`я ОСОБА_3 з відміткою про заборону відчуження та передачі іншій особі без дозволу соцзабезпечення (а.с.50).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.16).

В подальшому, як слідує з матеріалів справи 29 березня 2019 року позивач звернулася до Департаменту СЗН Чернігівської ОДА із заявою та клопотанням про надання дозволу на перереєстрацію спірного автомобіля на неї, як члена родини та спадкоємця (а.с.53,54).

В свою чергу, Департамент СЗН Чернігівської ОДА 18.04.2019 звернувся з листом № 13-15/3183 до Управління соціального захисту населення Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - УСЗН Семенівської РДА), в якому доручає останньому вирішити питання щодо повернення позивачем спірного автомобіля (а.с.55).

Листами від 22.04.2019 № 1-2/1230 та від 04.07.2019 № 1-2/1855 УСЗН Семенівської РДА повідомлено ОСОБА_1 про відсутність у неї права на переоформлення спірного автомобіля у власність, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на момент смерті останньої були зареєстровані за різними адресами, і запропоновано повернути автомобіль (а.с.61-62).

Також листом від 20 серпня 2019 року № 13-15/6045 Департаментом СЗН Чернігівської ОДА повідомлено ОСОБА_1 про відсутність у неї права на переоформлення спірного автомобіля у власність, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на момент смерті останньої були зареєстровані за різними адресами, і запропоновано повернути автомобіль (а.с.58-59).

В подальшому, позивач 25 березня 2020 року звернулася до Департаменту СЗН Чернігівської ОДА із заявою та клопотанням про надання дозволу на перереєстрацію спірного автомобіля на неї, як члена родини та спадкоємця (а.с.7,8).

Листом від 10 квітня 2020 року № 01-10/169-13 Департаментом СЗН Чернігівської ОДА повідомлено ОСОБА_1 про відсутність у неї права на переоформлення спірного автомобіля у власність, оскільки ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на момент смерті останньої були зареєстровані за різними адресами. Також в даному листі зазначено, що на момент смерті ОСОБА_3 , а саме на ІНФОРМАЦІЯ_4, загальний термін експлуатації спірного автомобіля двома особами з інвалідністю не перевищував 10-річний термін експлуатації автомобіля (а.с.6).

Як слідує з матеріалів справи, в зв`язку з відмовою позивача добровільно повернути спірний автомобіль, Департамент СЗН Чернігівської ОДА звернувся до Семенівського районного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення транспортного засобу до органів соціального захисту населення (а.с.66).

Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020 позов Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення транспортного засобу до органів соціального захисту населення - задоволено повністю з усіх заявлених вимог, зокрема зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), повернути Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: проспект Миру, будинок 116а, місто Чернігів, 14005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 03195961) в повному комплекті автомобіль марки ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Чернігівського апеляційного суд від 02.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020 - без змін (а.с.77-80).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні дозволу на перереєстрацію (відчуження) спірного автомобіля, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 06.10.2005 № 2961-ІV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України (частина четверта статті 4 ЦК України).

Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок №999), визначено механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», осіб з інвалідністю, зокрема дітей з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах.

За змістом пункту 16 Порядку № 999 після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену її сім`ї (за бажанням такого члена сім`ї), який на час смерті особи з інвалідністю були зареєстровані за місцем реєстрації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю.

Автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім`ї, який на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і середньомісячний сукупний дохід сім`ї якого за шість місяців, що передують дню смерті особи з інвалідністю, не перевищує прожиткового мінімуму для сім`ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики.

Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років (крім випадку, зазначеного в абзаці другому цього пункту), після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні її сім`ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка: мала підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більше 6 місяців з дня її смерті; зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем її реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду. Особи з інвалідністю І групи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, які не придатні до керування автомобілем можуть передати право керування автомобілем члену сім`ї, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю або іншій особі, яка зареєстрована в одному населеному пункті з особою з інвалідністю.

Перереєстрація автомобіля на ім`я особи з інвалідністю з числа членів сім`ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду.

Член сім`ї померлої особи з інвалідністю, який є також особою з інвалідністю, має право повторно стати на облік, але не раніше закінчення строку експлуатації автомобіля, отриманого за життя особою з інвалідністю чи законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини особи з інвалідністю.

Іншому члену сім`ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім`ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції Фонду вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.

Розрахункова вартість автомобіля визначається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції Фонду з урахуванням зносу автомобіля 0,84 відсотка за кожний повний календарний місяць, або 10 відсотків за кожний повний рік. Під час розрахунку неповний календарний місяць користування автомобілем (незалежно від кількості днів) зараховується як повний календарний місяць. За результатами розрахунку складається довідка-рахунок за формою, що затверджується Мінсоцполітики.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, вилучається або повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду у повному комплекті.

Доводи ОСОБА_1 щодо проживання її разом з ОСОБА_3 не є підставою для визнання за позивачем права власності на спірний автомобіль, оскільки нормами пункту 16 Порядку № 999, визначено, що після смерті особи з інвалідністю такий автомобіль може бути безоплатно переданий у власність члену його сім`ї за умови, якщо на час смерті особи з інвалідністю він був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю.

Також не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 , що автомобіль перебував у власності її матері, оскільки за матеріалами справи встановлено, що автомобіль передавався ОСОБА_3 саме у користування без права продажу, дарування і при його отриманні матір позивача давала зобов`язання, що виданий їй автомобіль строком на 5 років і 10 місяців буде зберігатися як державна власність для особистого користування.

При цьому заслуговують на увагу доводи Департаменту СЗН Чернігівської ОДА, що строк експлуатації спірного автомобіля становить менше 10 років з урахуванням положень Порядку №999.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020 позов Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та повернення транспортного засобу до органів соціального захисту населення - задоволено повністю з усіх заявлених вимог, зокрема зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), повернути Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: проспект Миру, будинок 116а, місто Чернігів, 14005, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 03195961) в повному комплекті автомобіль марки ЗАЗ 110307-42, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , синього кольору, номерний знак НОМЕР_1 .

Постановою Чернігівського апеляційного суд від 02.12.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020 - без змін (а.с.77-80), тобто рішення Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020 набрало законної сили.

Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 16.09.2020, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суд від 02.12.2020 відповідно до Порядку № 999 спірний автомобіль підлягає вилученню на користь Департаменту СЗН Чернігівської ОДА, оскільки немає правових підстав для визнання вказаного транспортного засобу за ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

В зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Департамент соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (прос. Миру, 116-а, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 03195961).

Повний текст рішення суду складено 21.01.2021.

Суддя О.М. Тихоненко