Рішення № 94292301, 21.01.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6603/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 січня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в адміністративний суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄРДПОУ 21318350), щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄРДПОУ 21318350) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19 та виплатити недоотримані суми пенсії єдиним платежем з врахуванням раніше виплачених сум;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (СРДПОУ 21318350) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) судові витрати:

- витрати на правничу допомогу в сумі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

- судовий збір в сумі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вжиття дій для перерахунку пенсії на підставі довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України в Хмельницькій області № 105 від 11 вересня 2020 року з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідач листом від 08.10.2020 повідомив, що підстав для проведення перерахунку пенсії з іншими складовими немає.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно до ухвали від 26.10.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103) здійснило перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки, виданої у 2018 році. Статтею 63 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії підлягають перерахунку у разі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців у розмірах та порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому нормативно-правового акту щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям або іншого порядку для здійснення перерахунку пенсій, після 05.03.2019 Кабінетом Міністрів України прийнято не було. Таким чином, підстав для перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки № 105 від 11 вересня 2020 року у відповідача немає.

Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Окрім того, у поданому відзиві відповідач заперечує щодо стягнення з нього витрат на правничу допомогу в розмірі 12 500 грн.

Також відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало клопотання, в якому просить позовну заяву за період з 01.04.2019 по 19.10.2020 залишити без розгляду.

Вирішуючи вказане клопотання, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Про порушення своїх прав позивач дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 08.10.2020 №2200-0302-8/44653 про відмову щодо перерахунку пенсії. Тому строк звернення до суду з вказаним позовом позивач не пропустив.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду по справі №510/1286/16-а.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Суд вважає, що Велика Палата Верховного Суду у справі №510/1286/16-а не переглядає судове рішення у подібних правовідносинах, тому підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.

Крім цього, адміністративна справа №510/1286/16-а не є зразковою справою, тому посилання відповідача на пункт 9 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставним.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження слід відмовити.

12.11.2020 представник відповідача через канцелярію суду подав клопотання про залучення третьої особи. В обґрунтування клопотання зазначає про необхідність залучення в якості третьої особи Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області.

Дослідивши подане клопотання та матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залучення третьої особи не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 49 КАС України, у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

З аналізу вказаних норм встановлено, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

Оскільки предметом спору є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , то судове рішення у справі не впливає на права або обов`язки Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області.

Суд, розглянув клопотання відповідача та дійшов висновку, що законні підстави для його задоволення відсутні, оскільки в такому не обґрунтовано, яким чином рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси та обов`язки Управління Служби безпеки України в Хмельницькій області.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій він не погоджується із правовим обгрунтуванням відзиву, поданого на даний позов.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, так і заперечень та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив кадрову військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Хмельницькій області та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, як військовий пенсіонер з 07.06. 2014 року.

Пенсія позивачу призначена та нарахована відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 01.01.2018 призначена ОСОБА_1 пенсія, перерахована на виконання Постанови №103 з врахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугою років, за відповідною посадою, яку позивач займав на дату звільнення зі служби, що визначені станом на 01.03.2018, відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

При перерахунку пенсії з 01.01.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області використана довідка про складові грошового забезпечення від 12.04.2018 №148, видана Управлінням Служби безпеки України в Хмельницькій області, до якої не були включені додаткові види грошового забезпечення.

Після скасування пункту 1 та пункту 2 Постанови №103 відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, скасовані обмеження щодо перерахунку пенсії, виходячи лише з трьох складових грошового забезпечення.

За зверненням позивача, Управлінням Служби безпеки України в Хмельницькій області виготовлено та направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області оновлену довідку №105 від 11.09.2020 відповідно до якої грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 складалося з окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливості проходження служби, премії.

На звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо вжиття дій для перерахунку пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідач листом від 08.10.2020 повідомив позивача, що підстав для проведення перерахунку пенсії з іншими складовими, ніж зазначено у довідці, виданій у 2018, немає.

Вважаючи, що протиправними діями щодо відмови у нарахуванні позивачу пенсії з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позбавило позивача права на отримання пенсії у збільшеному розмірі, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ.

Статтею 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

За змістом частини 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно зі частиною 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини 3 статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому у Додатку № 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Пунктом 1 Постанови № 103 визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Таким чином, з огляду на визнання нечинними положень Постанови № 103, враховуючи норми Порядку № 45 та Постанови № 704, суд приходить висновку, що перерахунок пенсій, призначених згідно зі Законом № 2262-ХІІ, здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою № 103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, зокрема: щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) встановлені Кабінетом Міністрів України; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.

Отже, суд звертає увагу, що саме з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення та премії. Відтак з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Поряд з цим, до моменту отримання належної довідки від уповноваженого органу, в пенсійного органу не виникало обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Із системного аналізу норм слідує, що набрання чинності Постановою № 704, якою змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні ч. 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ є обставиною, що тягне за собою зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.

Судом встановлено, що Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області видало позивачеві нову довідку про розмір грошового забезпечення від 11.09.2020 № 105, яку було надіслано на адресу відповідача.

Проте, листом від 08.10.2020 пенсійний орган відмовив у проведенні перерахунку пенсії на підставі нової довідки, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято іншого порядку після скасування судом пунктів 1, 2 Постанови № 103.

Щодо зазначеного, суд вказує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Відтак, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас порядок дій, які повинні вчинити, зокрема, уповноважений та пенсійний органи у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення довідки Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у нього підстав для здійснення перерахунку пенсії за новою довідкою Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області з огляду на те, що пункти 1, 2 Постанови № 103 втратили чинність з 05.03.2019. Адже факт визнання нечинними вказаних норм не позбавляє права позивача на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії.

Отже, позовна вимога про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Хмельницькій області, які полягають у відмові перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідно до довідки, виданої Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області № 105 від 11.09.2020, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з Постановою № 704, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХП, статті 9 Закону № 2011-ХІІ та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у адміністративній справі № 160/8324/19 від 05.03.2019 підлягає задоволенню.

Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄРДПОУ 21318350) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19, суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відтак, із системного аналізу вищенаведених законодавчих положень вбачається, що метою та завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення уже порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду. Тобто захисту підлягає апріорі уже порушене право, а не ті права та інтереси щодо яких наразі не відомо чи матиме місце їх порушення у майбутньому чи ні. У зв`язку з чим, рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, зокрема, із зобов`язанням особи вчиняти певні дії на майбутнє, та не може ґрунтуватися на припущеннях, домислах, і фактичних обставинах котрі на момент його ухвалення, хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому, оскільки таке рішення не буде ґрунтуватися на приписах чинного законодавства та буде суперечити законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства. А тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Окрім того, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

З урахуванням зазначеного, керуючись частиною 2 статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 105 від 11.09.2020.

При цьому, визначаючись щодо строку з якого позивачу слід здійснити перерахунок пенсії, суд враховує, що строки перерахунку призначених пенсій визначені ст. 51 Закону №2262-ХІІ. Зокрема частиною 2 вказаної статті визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії позивачу повинен бути проведений з 01.04.2019, тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії (в даному випадку, набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18).

Отже, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄРДПОУ 21318350) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020 р., з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19, з врахуванням раніше проведених виплат.

Щодо зобов`язання здійснити виплату недоотриманої пенсії однією сумою суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Тому у задоволенні частини позовних вимог щодо здійснення виплати недоотриманої частини пенсії після її перерахунку єдиним платежем необхідно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу приписів частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.

В позовній заяві позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 грн.

Суд зазначає, що статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат, беруться до уваги: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Так, судом з матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу представником позивача надано: - копію договору про надання правової (правничої) допомоги №084/20 від 25.08.2020, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським Бюро «Олександра Травянка» в особі адвоката Травянко Олександра Івановича; - акт № 1 від 19.10.2020 року прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро "Олександра Травянка" згідно Договору № 084/20 від 19.10.2020 про надання (правової) правничої допомоги, відповідно до якого узгоджена вартість послуг складала 12500 грн; - копію прибуткового касового ордеру №131/20 від 25.08.2020 про прийняття від ОСОБА_1 коштів у розмірі 12500 грн., сплачених згідно Договору № 084/20 від 25.08.2020 про надання правової (правничої) допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи позов від імені позивача підписано його представником ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідач у відзиві на даний позов не погоджується із витратами на правничу допомогу в розмірі 12 500 грн., оскільки вони є неспівмірними відповідно до категорії складності справи.

Надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також те, що дана справа є справою незначної складності, і вона розглядалася в порядку письмового провадження без виклику сторін, суд вважає, що підтверджений розмір витрат на професійну правничу допомогу який відповідає критерію співмірності та розумності та обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, становить 3000 грн., оскільки адвокатом було складено лише одну позовну заяву, та відповідь на відзив.

Тому, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд вважає, що необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним витрати в розмірі 3000 грн., на професійну правничу допомогу адвоката, а також судовий збір в розмірі 840,80 грн., сплачений ним при зверненні до суду.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, які полягають у відмові перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до довідки, виданої Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України № 2262-ХП від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України № 2011-ХІІ від 20.12.1991 "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду в зразковій адміністративній справі № 160/8324/19.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (ЄРДПОУ 21318350) перерахувати та виплатити з 01.04.2019 року пенсію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) відповідно до довідки, виданої Управлінням Служби безпеки України у Хмельницькій області №105 від 11.09.2020, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/8324/19, з врахуванням раніше проведених виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати (судовий збір) в сумі 840,80 грн., (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський