Ухвала суду № 94291795, 21.01.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

Справа № 500/3748/20

21 січня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Костишина Василя Михайловича звернувся до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції (далі – Управління), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не проведення оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії;

- зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2021 року у позові відмовлено.

13 січня 2021 року до суду від представника позивача - адвоката Костишина Василя Михайловича надійшла заява, у якій він просить ухвалити додаткове рішення, яким визнати протиправними дії Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції щодо не проведення оформлення та подання до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії та зобов`язати Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії.

Заява обґрунтована тим, що у рішенні суд не вирішив питання про задоволення чи відмову у задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління щодо не проведення оформлення та подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру моєї пенсії та про зобов`язання Управління оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області таку довідку.

У рішенні суду проведено лише аналіз позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління щодо не проведення оформлення та подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 30 січня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, і зобов`язання видати таку довідку та не розглянуто питання щодо визнання протиправними дій відповідача та про його зобов`язання оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру моєї пенсії. Про законність таких вимог Верховний Суд висловився у постанові під час розгляду зразкової справи №160/8324/19 від 24 червня 2020 року.

Від відповідача будь-яких пояснень з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення не надходило.

Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у цій справі було ухвалене в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін, тому питання ухвалення додаткового судового рішення також розглянуто у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Перевіривши доводи представника позивача, викладені у заяві (клопотанні), дослідивши письмові докази суд, дійшов висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового судового рішення з таких мотивів.

Підстави для ухвалення додаткового судового рішення визначені статтею 252 КАС України. Так відповідно до частини першої вказаної статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, з наведеного слідує, що учасник справи має право на звернення до суду із заявою про винесення додаткового рішення у справі, в тому числі й з підстави, якщо судом не вирішено питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази.

У даній справі суд відмовив позивачу у позові по кожній з позовних вимог через відсутність підстав для видачі позивачу довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-XII, статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії.

При цьому суд надав оцінку наявності (відсутності) підстав для розрахунку розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виходячи з розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, як просив позивач у позовних вимогах.

Відповідач діяв правомірно застосовуючи при обчисленні посадового окладу та окладу за військовим званням таку розрахункову величину, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року. Суд у рішенні навів мотиви з приводу того, що розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, як це визначено пунктом 4 Постанови №704 (згідно зі змінами, внесеними Постановою №103), а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року (як вважає позивач, вказуючи розрахункову дату 01 січня 2020 року).

Суд вказав на те, що позивачем (його представником) не надано доказів того, що станом на 29 січня 2020 року відбулись зміни розміру грошового забезпечення, як обов`язкової передумови для виникнення у відповідача обов`язку зі складення довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця для перерахунку пенсії з 30 січня 2020 року.

При цьому мотиву позову зводилися саме до неправильного визначення розміру грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, яке враховується для розрахунку пенсії, починаючи з 30 січня 2020 року.

При цьому у рішенні від 17.12.2019 в зразковій справі №160/8324/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року, на яку посилається позивач, мова йде про наявність підстав для підготовки та надання до органів Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача, що є відмінними від обставин цієї справи.

Щодо складових грошового забезпечення, які мали включатися у довідку, то через відсутність підстав для її видачі за тими параметрами, які вказав позивач - виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, та для проведення з 30 січня 2020 року перерахунку основного розміру його пенсії, відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цілому.

Також суд зауважує, що до матеріалів позовної заяви долучено заяву ОСОБА_1 до Управління, у якій останній не погоджуючись з довідкою про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, просить видати нову, виходячи з розрахункової величини – прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, але не менше 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року. Тобто спір виник саме щодо застосування розрахункової величини, яку представник позивача у позовній заяві вважав як 50 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2020 року, а в уточнених позовних вимогах - як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.

Судом вирішено усі позовні вимоги уточненої позовної заяви, відтак у заяві про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 248, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити представнику позивача в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Суддя Чепенюк О.В.