Рішення № 94291703, 21.01.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року Справа № 480/348/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Ю.В.,

представника позивача -Бабич М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/348/21

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни

про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни, в якій просить:

1. Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження №63192173 від 05.10.2020 року;

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 63192173 від 09.10.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.10.2020 ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЛАНД” звернулось до приватного виконавця Клітченко О.А. із заявою про примусове виконання рішення, у якій просило прийняти на примусове виконання виконавчий напис № 27595 від 08.09.2020, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_2 , на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЛАНД” 49 681, 63 грн.

05.10.2021 відповідач прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 63192173, де боржником є позивач, однак дана постанова позивачу особисто не вручалась.

Позивач вважає, що оскільки останній не проживає у місті Києві та не має будь-якого майна на цій території, то відповідач прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців за наявності в нього достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника в іншому виконавчому окрузі. Крім того, на адресу місця роботи позивача надійшла постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадження № 63192173, якою було звернено стягнення на доходи позивача.

Також, позивач вважає, що відповідач не мав права вчиняти жодних виконавчих дій, оскільки позивача не було належним чином повідомлено про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи зазначене, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 15.01.2021 р. поновлено позивачу строк звернення до суду з зазначеним позовом, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ст. 287 КАС України та призначено до розгляду на 20.01.2021.

Відповідач надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову. Відмітила, що нею при відкритті виконавчого провадження були дотримані вимоги Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки виконавче провадження відкрито за місцем проживання боржника.

Відповідач вважає, що відсутні порушення Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки позивач проживає у м.Києві. А тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що 08.09.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис № 27595 про стягнення заборгованості з боржника - ОСОБА_3 , на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЛАНД” у розмірі 49681,63 грн (а.с. 16).

05.10.2020 приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 63192173 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “АЛАНД” у розмірі 49681,63 грн (а. с. 11-12).

09.10.2020 приватним виконавцем Клітченко Оксаною Анатоліївною прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадження № 63192173, боржник - ОСОБА_4 (а.с. 14-15).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та прийнятої спірної постанови, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Порядок і умови виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження” та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Стаття 15 Закону передбачає, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Згідно зі статтею 68 цього Закону, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Таким чином, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження".

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновків, що право приватного виконавця вчиняти виконавчі дії (накладати арешт, звертати стягнення на майно, кошти та ін.), виникає лише в тому випадку, коли виконавче провадження відкрито (розпочато) у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону № 1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України “Про виконавче провадження” і Закон України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VIII право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

При цьому зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1404-VIII слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VIII).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404-VIII).

Виходячи з викладеного, виконавчі дії провадяться приватним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна - на вибір стягувача.

Судом встановлено, що боржником у виконавчому провадженні № 63192173 є фізична особа - ОСОБА_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 19.06.2004 р. і по теперішній час (а.с. 8).

Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що зазначення місця реєстрації не є підтвердженням того, що особа проживає за вказаною адресою.

Разом з тим, на переконання суду, за приписами Закону України “Про виконавче провадження”, саме на виконавця покладено обов`язок пересвідчитись чи в межах його виконавчого округу подано виконавчий документ, оскільки, в іншому випадку це є підставою в силу п.10 ч.4 ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження” для його повернення стягувачу без прийняття до виконання.

При цьому, докази того, що за позивач проживає в межах міста Києва у відповідача відсутні.

Також судом взято до уваги, що пунктом 3 ч. 3 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Проте, в матеріалах виконавчого провадження, відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що навіть вже під час здійснення (відкритого) виконавчого провадження, відповідачем вчинялися дії, зокрема, стосовно з`ясування місця проживання, перебування позивача.

В той же час, судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів реєстрації місця проживання чи місця перебування ОСОБА_1 або наявності у останньої майна в м. Києві, на момент відкриття виконавчого провадження, відтак, суд визнає, що відповідач не пересвідчився з достовірних джерел про наявність боржника чи його майна або про місце роботи боржника у відповідному виконавчому окрузі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що приватний виконавець відкрив виконавче провадження поза межами свого виконавчого округу, у зв`язку з чим оскаржувані постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 63192173 від 05.10.2020 року та постанова приватного виконавця виконавчого округу м. Київ ОСОБА_5 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 63192173 від 09.10.2020 року, не відповідають критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі наведених вище обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, що зазначена в постанові від 09.11.2020 по справі №480/2183/20. Також ухвалою Верховного суду від 29.08.2020 справа № 460/2997/20 адміністративне провадження № К/9901/23068/20, від 05.10.2020 справа № 160/5415/20 адміністративне провадження № К/9901/24932/20 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі в межах якої також було задоволено позовні вимоги та скасовано постанову приватного виконавця, оскільки приватним виконавцем виконавчий документ прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування, роботи боржника - фізичної особи (позивача) або місцезнаходженням його майна.

За приписами ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У спірних відносинах відповідач в силу вимог Закону України “Про виконавче провадження” та Закону №1403-VІІІ у відношенні до позивача здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі закону, а відтак в розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Клітченко О.А. є суб`єктом владних повноважень.

Однак, в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведено правомірність прийнятої оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження та постанови приватного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1816,00 грн, сплачений при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни про визнання протиправними та скасування постанов – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про відкриття виконавчого провадження № 63192173 від 05.10.2020 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника по виконавчому провадженню № 63192173 від 09.10.2020 року.

Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксани Анатоліївни (м.Київ, вул. Раїси Окіпної, 4а, офіс 35-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1816,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук