Рішення № 94291452, 21.01.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12786/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2020 року до суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214330 від 07 жовтня 2020 року про притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, що передбачена ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 є власником автомобіля (спеціалізований вантажний сідловий тягач – Е) DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 та спеціалізованого напівпричіпу (контейнеровоз) PACTON, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 23 липня 2020 року, згідно товарно-транспортної накладної серії 12 ААЗ №847193, вказаними транспортними засобами здійснювалось перевезення вантажу – пшениця урожаю 2020 року, маса брутто 43330 кг.

Під час здійснення даного перевезення транспортний засіб (тягач та причеп) проходили зважування в пункті габаритно-вагового контролю.

Так, 23 липня 2020 року о 16 год. 31 хв. працівниками управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області проведено перше зважування автотранспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_1 , разом із спеціалізованим напівпричепом (н/пр – контейнеровоз – Е) PACTON д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Згідно талону про зважування загальна вага автомобіля із вантажем становить 42900, 00 кг, однак ваги помилково визначили, що зважуваний автомобіль має 5 вісей, внаслідок чого ваги показали перевищення установлених габаритно-вагових параметрів. Водночас, під час другого зважування у той саме день о 17 год. 14 хв. кількість вісей автомобіля було визначено вагами вірно – у кількості 6 вісей, що свідчить про відсутність перевищення установлених габаритно-вагових параметрів, що підтверджується талонами про зважування.

За результатами перевірки державні інспектори склали довідку №048403 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 23 липня 2020 року, акт № 024948 про перевищення транспортним засобом габаритних параметрів та розрахунок плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів.

Позивач зазначає, що незважаючи на те, що Управлінням Укртрансбезпеки в Закарпатській області було проведено повторне зважування транспортного засобу, яке показало відсутність порушення (перевантаження на одну вісь), посадовою особою Відповідача було складено довідку №048043 про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт № 024948 про перевищення транспортним засобом габаритних параметрів від 23.07.2020 року, згідно даних першого зважування.

Таким чином, Позивач вважає, що до Акту №238308 внесено недостовірну і неповну інформацію, щодо результату зважування автомобіля Позивача, що на його думку потягло за собою необґрунтоване притягнення до адміністративної відповідальності та незаконне встановлення плати за проїзд.

За таких обставин позивач не погоджується з постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 07 вересня 2020 року № 214330 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000, 00 грн., з огляду що звернувся до суду про її скасування, як протиправної.

Ухвалою суду від 24 листопада 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

14 грудня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає про дотримання Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 08 листопада 2006 р. № 1567, а саме стверджує, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Рейдові перевірки можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень посилається на пункт 22.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

На підставі викладеного відповідач стверджує, що підставою застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стали обставини, зафіксовані в акті перевірки №238308 від 23 липня 2020 року та акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №024948 від 23 липня 2020 року, відповідно до яких при проведення зважування встановлено перевищення допустимого навантаження на одиничну вісь на 1, 62 т, або 14, 72 %. У свою чергу, перевищення вказаних параметрів є підставою для застосування штрафу, передбаченого ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідач також зазначає, що позивач завчасно був викликаний на розгляд справи, за підсумком якого до нього було застосовано адміністративно-господарський штраф.

Таким чином, відповідач вважає, що оскільки ним виконано усі вимоги законодавства щодо здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, підстави для задоволення позову відсутні.

13 січня 2021 року через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення. Згідно цих пояснень позивач звертав увагу на те, що управлінням Укртрансбезпеки в Закарпатській області двічі із різницею в 43 хвилини було здійснено зважування транспортного засобу, що належить позивачу. У першому випадку, як зазначає Позивач, відбулося перевищення установлених габаритно-вагових параметрів у зв`язку із помилковим визначенням вісей (5 вісей) даного транспортного засобу та вже під час другого зважування кількість вісей автомобіля було визначено вагами вірно – у кількості 6 вісей, що свідчить про відсутність перевищення установлених габаритно-вагових параметрів, що підтверджується талонами про зважування.

Позивач також зазначив, що транспортний засіб має 6 одиночних вісей та неодноразово проходив габаритно-ваговий контроль, який визначав саме 6 вісей, що підтверджується копіями талонів про зважування на різних пунктах габаритно-вагового контролю України, проведених до та після зважування 23 листопада 2020 року.

Вказані заяви по суті справи та пояснення залучені до матеріалів справи та прийняті судом до розгляду.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, додаткові докази не надходили.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, 04.02.2016 року проведена державна реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; дані про основний вид економічної діяльності: КВЕД: 49.41 – Вантажний автомобільний транспорт (а.с. 19-20).

23 липня 2020 року працівниками Управління Укртрансбезпеки в Закарпатській області в пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі Р-03, 4км +100 м, с. Проліски, вул. Броварська, 4, було здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу DAF д.н. НОМЕР_1 , разом із спеціалізованим напівпричепом (н/пр – контейнеровоз – Е) PACTON Д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який (автомобіль) належить ОСОБА_1 .

Згідно акту № 238308 від 23 липня 2020 року під час перевірки виявлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: перевезення вантажу з перевищенням габаритних параметрів від 10 % до 20 % без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами.

Вказане порушення встановлено у зв`язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 15), 23 липня 2020 року о 16 год. 31 хв. проведено зважування автотранспортного засобу д.н. НОМЕР_1 (номери спереду), д.н. НОМЕР_2 (номери ззаду). Показники зважування (вага, тон):

Вісь 1 – 6,480;

Вісь 2 – 12,620;

Вісь 3 – 8,220;

Вісь 4 – 7,700;

Вісь 5 – 7, 880.

Загальна вага – 42, 900.

23 липня 2020 року о 17 год. 14 хв. знову проведено зважування автотранспортного засобу д.н. НОМЕР_1 (номери спереду), д.н. НОМЕР_2 (номери ззаду) (а.с. 16). Показники зважування (вага, тон):

Вісь 1 – 5,880;

Вісь 2 – 10,620;

Вісь 3 – 4,940;

Вісь 4 – 7,360;

Вісь 5 – 6,940;

Вісь 6 – 7,100.

Загальна вага – 42, 840.

23 липня 2020 року посадовими особами Укртрансбезпеки складено Довідку №048403 (час складення довідки не зазначений) про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF р.н. НОМЕР_1 , та причіпа марки PACTON р.н. НОМЕР_2 , якими керував водій ОСОБА_2 (а.с. 13).

У вказаній Довідці №048403 вказані наступні результати габаритного контролю транспортного засобу, навантаження на осі, тон:

1) 6,480;

2) 12, 620;

3) 8, 220;

4) 7, 700;

5) 7, 880;

Повна маса транспортного засобу 42,900 тон.

За результатами здійснення габаритно-вагового контролю 23 липня 2020 року (без зазначення часу складання) посадовими особами Укртрансбезпеки складено Акт №024948 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у якому вказані наступні вагові параметри, тон: Повна маса – 42,90; навантаження на осі, тон: 6,480; 12, 620; 8, 220; 7, 700; 7, 880 (а.с. 12).

На підставі акту № 024948 від 23 липня 2020 року про перевищення транспортним засобом нормативно-габаритних параметрів інспекторами Управління Укртрансбезпеки складено розрахунок №4948 від 23 липня 2020 року плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 121, 50 євро (а.с. 14).

За результатами вказаних заходів габаритно-вагового контролю посадовими особами Укртрансбезпеки в Закарпатській області складено Акт №238308 від 23 липня 2020 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом марки DAF р.н. НОМЕР_1 , та причіп марки PACTON р.н. НОМЕР_2 , що належить ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до акту, перевіркою виявлено перевищення встановлених габаритно-вагових норм під час перевезення вантажу без відповідного дозволу на підставі ТТН №847193 від 23.07.2020 року з перевищенням встановлених п. 22.5 ПДР вагових норм на 14,73 % навантаження на одиночну вісь 12,620 т при допустимій 11 т, за що передбачена відповідальність абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” (а.с. 11, 47).

26 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримала Запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №238308 від 23.07.2020 року, який було призначено на 07 вересня 2020 року в Управлінні Укртрансбезпеки в Одеській області (а.с. 46 (зворот.стор.).

07 вересня 2020 року Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000, 00 грн. (а.с. 10).

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивач стверджує про відсутність порушень, оскільки перевірка габаритно-вагових параметрів транспортного засобу 23 липня 2020 року представником Укртрансбезпеки здійснювалась двічі. У першому випадку, як зазначає позивач, відбулося перевищення установлених габаритно-вагових параметрів у зв`язку із помилковим визначенням вісей (5 вісей) даного транспортного засобу та вже під час другого зважування кількість вісей автомобіля було визначено вагами вірно – у кількості 6 вісей, що свідчить про відсутність перевищення установлених габаритно-вагових параметрів, що підтверджується талонами про зважування, проведених до та після зважування 23 листопада 2020 року (а.с. 17-18).

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III “Про автомобільний транспорт”.

Згідно з ч. 12 ст. 6 цього Закону, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Щодо процедури здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, її визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі – Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила №30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 (далі – Порядок №879).

Відповідно до пп. 2-4, 9 п. 1 Порядку №879, вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології; великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки; габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 879, режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків.

Пунктом 12 Порядку № 879 передбачено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами пункту 13 Порядку № 879 під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Водії під час перебування в зоні стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських.

Пунктом 21 Порядку 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з пунктом 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

У відповідності з пунктом 24 Порядку № 879, після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Судом було встановлено, що перевірка габаритно-вагових параметрів транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки 23 липня 2020 року здійснював двічі, що підтверджується талонами про зважування (транзакція №09070 та транзакція №9078).

Так, 23 липня 2020 року о 16 год. 31 хв. проведено зважування автотранспортного засобу д.н. НОМЕР_1 (номери спереду), д.н. НОМЕР_2 (номери ззаду). Показники зважування (вага, тон): Вісь 1 – 6,480; Вісь 2 – 12,620; Вісь 3 – 8,220; Вісь 4 – 7,700; Вісь 5 – 7, 880. Загальна вага – 42, 900.

23 липня 2020 року о 17 год. 14 хв. проведено повторне зважування автотранспортного засобу д.н. НОМЕР_1 (номери спереду), д.н. НОМЕР_2 (номери ззаду) (а.с. 16). Показники зважування (вага, тон): Вісь 1 – 5,880; Вісь 2 – 10,620; Вісь 3 – 4,940; Вісь 4 – 7,360; Вісь 5 – 6,940; Вісь 6 – 7,100. Загальна вага – 42, 840.

Тобто, під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено.

При цьому, як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, зміна габаритно-вагових параметрів відбулась не у зв`язку з розвантаженням чи перевантаженням транспортного засобу, а внаслідок визначення кількості осей.

Тобто, фактично вага вантажу транспортного засобу за результатами першого та другого зважування не змінилась.

Згідно талону про перше зважування (транзакція №09070) загальна вага автомобіля із вантажем становить 42 900 кг та визначено, що зважуваний автомобіль має 5 вісей.

Згідно талону про повторне зважування (транзакція №9078) загальна вага автомобіля із вантажем становить 42 840 кг та визначено, що автомобіль має 6 вісей, що свідчить про відсутність перевищення установлених габаритно-вагових параметрів.

Натомість, посадовими особами Укртрансбезпеки не взято до уваги показники повторного зважування та складено Довідку №048403 від 23 липня 2020 року (час складення довідки не зазначений) про результати здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF р.н. НОМЕР_1 , та причіпа марки PACTON р.н. НОМЕР_2 , у яку внесено інформацію з першого зважування транспортного засобу.

При цьому, інформацію про повторне зважування (транзакція №9078) посадовими особами Укртрансбезпеки під час здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля марки DAF р.н. НОМЕР_1 , та причіпа марки PACTON р.н. НОМЕР_2 , взагалі проігноровано та не зазначено ані в довідці №048403 від 23 липня 2020 року, ані в акті №024948 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, ані в акті №238308 від 23 липня 2020 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Разом із тим, в акті №238308 від 23 липня 2020 року про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт зазначено дату та час перевірки, а саме 23.07.2020 року 17 год. 15 хв., тобто визначено час після здійснення другого зважування.

Отже, на момент складання акту працівникам управління Укртрансбезпеки було достеменно відомо про, те що у автомобіля Позивача немає перевищення вагових норм, через те, що перше зважування помилково показало п`ять осей, замість шести.

На підтвердженого доводів стосовно того, що транспортний засіб, який проходив габаритно-вагового контроль, має 6 одиночних вісей позивач зазначив, що він неодноразово проходив габаритно-ваговий контроль, що визначав саме 6 вісей, що підтверджується талонами зважування на різних пунктах габаритно-вагового контролю України, проведених хронологічно до і після зважування 23.07.2020 року (а.с. 17-18).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем.

Неврахування вказаних обставин та результатів здійснення габаритно-вагового контролю потягло за собою винесення Акту від 23 липня 2020 року №238308 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214330, прийнятих на підставі даних першого зважування про перевищення встановлених габаритно-вагових норм на 14,73% навантаження на одну вісь 12 620 т, при допустимій 11 тонн.

Так, згідно тексту постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №2214330 від 07 вересня 2020 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, установлено, що ФОП ОСОБА_1 допущено 23.07.2020 р. порушення (Підстава Акт від 23.07.2020 р. №238308), відповідальність за яке передбачена ч.1, абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, результати повторного зважування, яким правильно визначено кількість осей транспортного засобу, свідчать про відсутність перевищення установлених габаритно-вагових параметрів, що у свою чергу свідчить про відсутність порушення п.22.5 Правил дорожнього руху.

Отже, матеріалами справи встановлено відсутність порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч. 1 абз. 16 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішення по справі «Звежинський проти Польщі» (Заява N34049/96) від 19.06.2001 року Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (див. цит. вище рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № 214330 від 07 жовтня 2020 року прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, чим порушені права позивача, відтак є протиправною та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 840,80 грн., де 840, 80 - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом, що підтверджується квитанцією про сплату судового збору №34503 від 18 листопада 2020 року. Доказів на підтвердження понесення інших судових витрат позивачем до суду не надано.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297, 371 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративного позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу – задовольнити повністю.

Визнання протиправною та скасувати постанову Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214330 від 07 жовтня 2020 року щодо притягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідальності, яка передбачена ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; 03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) в особі її територіального підрозділу – Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська,4) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач – Державна служба України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845; 03135, м. Київ, просп. Перемоги, 14) в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4).

Суддя О.В. Глуханчук

.