
Справа № 420/12833/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з застосуванням базового місяця жовтень 2010 р., вирішив задовольнити позовні вимоги частково.
І. Суть спору:
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача, Військово-медичного клінічного центру Південного регіону в якому, просив:
(1).Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
(2).Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону провести ОСОБА_1 нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, застосовуючи при цьому в якості базового місяця (місяця, значення індексу споживчих цін в якому приймається за 1 або 100 відсотків) жовтень 2010 року.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач з 18.11.2005 проходила військову службу в Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону.
Відповідно до наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.03.2020 № 154 позивач звільнена з військової служби в запас за станом здоров`я, та наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) від 15.04.2020 №81 з 15.04.2020 виключена зі списків особового складу центру та усіх видів забезпечення.
Відповідач не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, та її виплату не здійснено і під час проведення розрахунку з позивачем при звільненні з військової служби 15.04.2020 року.
29.09.2020 р. позивач звернулася до відповідач щодо невиплати індексації за період з 01.01.2016 року.
27.10.2020 р. відповідач за вих. № 5361 позивачу надав відповідь, якою відмовлено у виплаті індексації, та зазначено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.08. 2018 р. не нараховувалась та не виплачувалась.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо не виплати за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 року індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця жовтня 2010 року для виплати індексації протиправними.
(б) Позиція відповідача
16.12.2020 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що в роз`ясненні Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26.03.2018 р. №248/1485 було зазначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення необхідно здійснювати з квітня 2018 р. Також зазначено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 р. – лютому 2018 р. у Міністерстві оборони України не було.
Таким чином, командування ВМКЦ ПР діяло відповідно до вимог нормативних актів та в межах коштів, виділених розпорядником коштів вищого рівня, здійснювало фінансове забезпечення військовослужбовців, в т.ч. позивача, як розпорядник нижчого рівня, тому бездіяльність у діях ВМКЦ ПР не вбачається.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
24.11.2020р. суд, ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Справу суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач з 18.11.2005 проходила військову службу в Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону.
Відповідно до наказу Начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 12.03.2020 № 154 позивач звільнена з військової служби в запас за станом здоров`я, та наказом начальника Військово-медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) від 15.04.2020 №81 з 15.04.2020 виключена зі списків особового складу центру та усіх видів забезпечення.
Відповідач не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року, та її виплату не здійснено і під час проведення розрахунку з позивачем при звільненні з військової служби 15.04.2020 року.
29.09.2020 р. позивач звернулася до відповідач щодо невиплати індексації за період з 01.01.2016 року.
27.10.2020 р. відповідач за вих. № 5361 позивачу надав відповідь, якою відмовлено у виплаті індексації, та зазначено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.08. 2018 р. не нараховувалась та не виплачувалась.
Суд встановив, що відповідач позивачу надав довідку про нараховані розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, (надбавок, доплат, підвищень) та премії за період з 01.01.2016 по 15.04.2020, з якої вбачається, що за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 індексацію позивачу не виплачено.
Також з наданої позивачу довідки про нараховані розміри індексації за період з 01.01.2016 по 15.04.2020 вбачається, що виплата індексації позивачу ( здійснювалась лише за період з грудня 2018 по квітень 2020. Проте за період з 01.01.2016 ро. 28.02.2018 виплата індексації відповідачем позивачу не здійснювалась.
При цьому, як вбачається з послужного списку позивача, з 29.09.2010 р., позивач проходила службу на посаді начальника клініки інфекційних захворювань.
Також згідно відомостей, зазначених в архівній довідці Одеського і територіального архівного відділу Галузевого державного архіву Міністерства оборони України №П-1069/1085 від 30.09.2020, архівній довідці- цього ж архіву №П-1256/1275 від 17.11.2020, та із зазначеної вище довідки про нараховані розміри основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за період з 01.01.2016 р. 15.04.2020 р., позивачу з жовтня 2010 року встановлено посадовий оклад в розмірі 1200,00 гривень, який у цьому розмірі виплачувався позивачу по лютий 2018 р. та у вказаний період не змінювався.
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
V. Джерела права та висновки суду
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) Індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
Відповідно до абз. 2 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”, для обчислення індексу споживчих починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078.
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Таким чином, виходячи із приведеного аналізу норм матеріального права саме з 01.01.2016 року у відповідача виник обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, у встановленому порядку.
Також аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов`язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що у нього гроші на індексацію заробітної плати відсутні.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
Суд зазначає, що в матеріалах справи наявний лист відповідь на заяву позивача від 27.10.2020 р. за вих. № 5361, якою відмовлено у виплаті індексації, та зазначено, що індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.08. 2018 р. не нараховувалась та не виплачувалась (а.с.16).
Крім того, суд не приймає до уваги доводи відповідача відсутність механізму виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за минулий період, оскільки вказана обставина не може бути підставою для позбавлення позивача права на оплату праці, однією з основних державних гарантій якого є індексація грошового забезпечення, а не проведення та невиплата цієї гарантії є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, суд робить висновок, що відповідач не довів ту обставину, що позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з січня 2016 р. по лютий 2018 р., у зв`язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по лютий 2018 року є обґрунтованими та належать до задоволення.
Щодо позовної вимоги в частині застосування при розрахунку індексації позивачу базового місяця жовтень 2010 р., суд робить висновок, що вона не належить до задоволення виходячи з наступного.
Так, розрахунок індексації грошового забезпечення, у тому числі встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації його грошового забезпечення (базового місяця), у відповідності до положень Порядку № 1078 та Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", є компетенцією (дискреційною функцією) відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно з ч.2 статті 77 КАС України: « В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача».
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення частково.
VI. Судові витрати
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору в порядку п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» оскільки являється учасником бойових дій, питання про їх розподіл судом не вирішується.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Військово-медичного клінічного центру Південного регіону щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування і виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
3.Зобов`язати Військово-медичний клінічний центр Південного регіону провести ОСОБА_1 нарахування і виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
4. У решті позовних вимог відмовити.
5. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
6. Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
Відповідач: Військово-медичний клінічний центр Південного регіону адреса: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська,2 , код ЄДРПОУ 08199969.
Суддя О.Я. Бойко
.
Судове рішення № 94291283, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/12833/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: