Ухвала суду № 94290437, 19.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/14230/20

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р. М. розглянувши клопотання відповідача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2365 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Військової частини А 2365 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 року відкрито спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учаснику справи.

29.09.2020 року відповідачем до суду направлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги, які пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби, подані з порушенням місячного строку звернення до суду з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказав, що з дати звільнення, тобто з 02.08.2018, позивач дізнався про порушення своїх прав, однак з позовною заявою звернувся тільки в 2020 році. Отже, позов підлягає залишенню без розгляду внаслідок пропущення ним строку звернення до суду.

Дослідивши клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч.5 ст.122 КАС України).

У частині 2 статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Вказане узгоджується з рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 за №8-рп/2013, в якому Конституційний Суд України дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.

Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 вказаного Закону. Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з статтею 9 Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 2.2.7 пункту 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державним комітетом статистики України № 4 від 13.01.2004 суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників входять до фонду додаткової заробітної плати. Таким чином, індексація є складовою грошового забезпечення військовослужбовців.

Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 у справі №1-18/2013 зазначив, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги (пункт 2.2), працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців (пункт 2.3).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення.

Зі змісту позовної заяви слідує, що вимоги позивача звернені до відповідача щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби.

З урахуванням приписів частини другої статті 233 КЗпП України суд зазначає, що строки звернення позивача до суду з цим позовом не обмежені будь-яким строком, а тому відсутні підстави для залишення позову без розгляду.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні клопотання військової частини А2365 про залишення позову без розгляду, - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.М.Шимонович