Рішення № 94290425, 20.01.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м. Житомир справа № 240/17541/20

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шимоновича Р.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" із позовом, у якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.07.2020 року №0007790501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в частині правомірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. Відповідно до висновку акту перевірки відповідачем неправомірно встановлено, що позивачем порушено: п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті якого, на думку податкового органу, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2019 року на суму 163353 грн. Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 03.07.2020 року №0007790501 є протиправним та підлягає скасуванню з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі. Призначено відкрите судове засідання на 11.11.2020 року.

Відповідач, не погоджаючись з позовними вимогами, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що документальною позаплановою перевіркою встановлено порушення ТОВ "Котлозавод "Крігер" вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в частині правомірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 000 грн. по декларації за липень 2019 року. Вказав, що позовні вимоги є необґрунтованими, а висновки акта перевірки від 11.06.2020 № 126/06-30-05-01/35299597 є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам чинного законодавства.

Позивач надіслав відповідь на відзив, у якому, зокрема, зазначив про те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Котлозавод "Крігер" має відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. ТОВ "Котлозавод "Крігер" надано копії первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

11.11.2020 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 11.11.20220 року подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до наказу ГУ ДПС у Житомирській області від 21.05.2020 року №504 та на підставі направлень від 22.05.20202 року №676, 677, відповідно до п.п 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п. 77.2, 77.4 ст.77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Котлозавод "Крігер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість , яке становить більше 100 000 грн. по декларації за липень 2019 року по взаємовідносинах з ТОВ "Вістком Лімітед".

За результатом перевірки складено акт від 11 червня 2020 року № 126/06-30-05-01/35299597, відповідно до висновків якого позивачем допущено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2019 року на суму 163353 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2020 року №0007790501.

Не погоджуючись із висновками перевірки та винесеним за її результатом податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2020 року №0007790501, вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, пунктом 6.1 статті 6 ПК України встановлено, що податком є безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.8 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Під витратами, відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.

Пунктом 201.8 статті 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно положень статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З вищенаведених правових норм вбачається, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Проведення господарських операцій суб`єкта господарювання, за змістом статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996-XIV), підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно частини другої статті 3 Закону №996-XIV на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту, наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема у постанові від 16.04.2020 р. у справі №813/2761/15.

Як вже зазначалось вище, відповідачем проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Котлозавод Крігер" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість в частині правомірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100000 грн. По декларації за липень 2019 року проведено перевірку по взаємовідносинах ТОВ "Вістком Лімітед" за результатами якої було складено акт від 11.06.2020 року №126/06-30-05-01/35299597.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті якого, на думку податкового органу, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2019 року на суму 163353 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки від 11.06.2020 року №126/06-30-05-01/35299597 ТОВ "Котлозавод Крігер" подало до контролюючого органу заперечення до вказаного акту.

06.07.2020 року позивач отримав відповідь ГУ ДПС у Житомирській області від 02.07.2020 року №7550 за результатами якої висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Житомирській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 03.07.2020 року №0007790501.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2020 року №0007790501 звернулося до ДПС, як контролюючого органу вищого рівня про перегляд податкового повідомлення-рішення від 03.07.2020 року №0007790501.

28.09.2020 року позивач отримав рішення про результати розгляду скарги, на підставі якого позивач відмовлено у задоволенні скарги.

Судом встановлено, що в ході аналізу податковим органом задекларованої суми залишку від`ємного значення декларації з ПДВ за липень 2019 року від 19.08.2019 року №9186101897 з`ясовано, що ТОВ "Котлозавод Крігер" в декларації з ПДВ за липень 2019 року відображено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 218468 грн., яка відповідно додатку 2 до декларації з ПДВ за липень 2019 року, складається з від`ємного значення за липень 2019 року та відповідно до додатку 3 до декларації з ПДВ за липень 2019 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування", ТОВ "Котлозавод Крігер" заявлено до бюджетного відшкодування в розмірі 218468 грн., яка складається із від`ємного значення за липень 2019 року. Проте, ТОВ "Котлозавод Крігер" не подавав додаток 3 до декларації з ПДВ за липень 2019 року та не заявляв до бюджетного відшкодування суму у розмірі 218468 грн.

З приводу відсутності товару по ланцюгу постачання та неможливістю виконання оформлених господарських операцій наявним трудовим та матеріальним ресурсом зі сторони ТОВ "Вістком Лімітед" то суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо ТОВ "Котлозавод "Крігер" мало реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг) призначених для використання у його господарській діяльності, що податковим органом не спростовується, оскільки основним видом діяльності ТОВ "Котлозавод "Крігер" є виробництво радіаторів і котлів центрального опалення.

Стосовно можливого порушення ТОВ "Вістком Лімітед" ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, то це не може бути підставою для висновку про порушення ТОВ "Котлозавод "Крігер" вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів) не повинен зазначати негативних наслідків, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту за діяльність його контрагентів.

Висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів контролюючим органом зроблено на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, зокрема щодо неподання контрагентами податкової звітності, однак така податкова інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №440/426/19.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд вважає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій ТОВ "Котлозавод "Крігер" має відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку. ТОВ "Котлозавод "Крігер" надано копії первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне їх здійснення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши докази, наявні у справі, що мають значення для правильного вирішення спору, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" (вул. Покровська, 81, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 35299597) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника ,7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ: 43142501) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.07.2020 року №0007790501.

Стягнути на користь овариства з обмеженою відповідальністю "Котлозавод "Крігер" сплачений судовий збір в сумі 2102,00 (дві тисячі сто дві) гривні за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 20 січня 2021 року.

Суддя Р.М.Шимонович