Рішення № 94290404, 20.01.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 р. Справа№200/11791/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача від 13 листопада 2020 року № 212 про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 за Списком № 2;

- зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період її навчання у технічному училищі № 13 з 1 вересня 1983 року по 17 липня 1984 року за професією “машиніст крану металургійного виробництва” та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року з дати звернення за призначенням пенсії.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 5 лютого 2020 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 за Списком № 2.

Рішенням відповідача від 10 лютого 2020 року їй було відмовлено у призначенні пільгової пенсії у зв`язку із тим, що висновками пенсійного органу за наданими матеріалами не було встановлено наявність у позивача пільгового стажу, при цьому відповідачем не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи ОСОБА_1 з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року машиністом крану металургійного виробництва на Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року по адміністративній справі № 200/5888/20-а відповідача було зобов`язано зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період її роботи з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року на посаді «машиніста крану металургійного виробництва калібрувального цеху» в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе.

Рішенням № 212 від 13 листопада 2020 року відповідач відмовив їй в призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах (відповідачем було встановлено наявність пільгового стажу 9 р 4 міс 6 дн) та у зв`язку із не досягненням нею пенсійного віку, передбаченого ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (55 років).

За висновками відповідача, викладеними у спірному рішенні, питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та Списком № 2 врегульовано приписами ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими і передбачено пенсійний вік 55 років.

Позивач не погоджується з такими висновками пенсійного органу, вважає, що в даному випадку управління Пенсійного фонду має брати до уваги норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, відповідно до яких позивач набуває право на пільгову пенсію за Списком № 2 при досягненні 50 років та наявного трудового стажу 20 років.

Крім цього при розгляді заяви позивача про призначення пільгової пенсії управлінням не було зарахованого до її пільгового стажу за Списком № 2 період навчання з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівка Донецької області за професією «машиніст крану металургійного виробництва».

На підставі вищенаведеного позивач вважає, що рішення відповідача № 212 від 13 листопада 2020 року є неправомірним (а.с. 1-5).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 29).

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог позивача, обґрунтовуючи свою позицію наступним.

5 лютого 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року у справі № 200/5888/20-а до пільгового стажу по Списку № 2 позивачу зарахований період її роботи з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе, у зв`язку із чим її пільговий стаж за Списком № 2 склав 9 р. 4 м. 6 дн., тобто менш, ніж передбачено ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої зазначений стаж має складати не менш 10 років.

Крім цього, позивач не досягла віку віку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно якого пільгова пенсія за Списком № 2 призначається жінкам після досягнення ними 55 років; до досягнення вказаного віку право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження та старші після досягнення ними віку 50 років – по 31 березня 1965 року.

Зазначає, що право на пенсію за віком відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” позивач за наявним страховим та пільговим стажем набуде після досягнення 56 років.

Зауважує, що відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виключно цим Законом визначається пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на пенсію за віком. Відповідно до п. 16 розділу ХV Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволення позовних вимог у повному обсязі (а.с. 33-37).

Суд зазначає, що будь-яких обґрунтувань не зарахування до пільгового стажу позивача періоду її навчання в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе відповідачем у відзиві не зазначено.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Відповідач, Костянтинівське-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, код ЄДРПОУ 42171400, місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25, у спірних правовідносинах здійснює публічно-владні управлінські функції.

Як встановлено судом 5 лютого 2020 року позивач звернулась до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком № 2 (а.с. 38).

10 лютого 2020 року відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії га пільгових умовах у зв`язку із недостатністю пільгового стажу за Списком № 2 – 0 р 0 міс 0 дн (зв. бік а.с. 21).

Будучи не згодною із цим рішенням позивач оскаржила його до Донецького окружного адміністративного суду.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року у справі № 200/5888/20-а:

- визнано протиправним та скасовано рішення Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 10 лютого 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020 від 5 лютого 2020 року щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року на посаді “машиніста крану металургійного виробництва калібрувального цеху” в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні (а.с. 21-26).

Також у рішенні суду зазначено, що не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 інших періодів роботи позивача не є предметом спору в межах справи № 200/5888/20-а (а.с. 24).

Рішенням відповідача від 13 листопада 2020 року № 212, прийнятим на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року № 200/5888/20-а, ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. 2 п. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недостатністю пільгового стажу по Списку № 2 (9 р 4 міс 6 дн), при цьому у рішенні зазначено, що період роботи позивача з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року на Костянтинівському металургійному заводі зарахований до пільгового стажу за Списком № 2. Також у рішенні вказано, що право на пенсію за віком позивач набуде після досягнення 56 років (а.с. 9-10).

Як встановлено судом відповідачем при повторному розгляді на виконання Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 3 серпня 2020 року № 200/5888/20-а заяви позивача від 5 лютого 2020 року період її навчання в ТУ № 13 м. Костянтинівки (який є спірим в межах даної справи) не зарахований до пільгового стажу.

При цьому не зарахування зазначеного періоду не було предметом спору в межах адміністративної справи № 200/11791/20-а.

Як вбачається з трудовій книжці позивача, копія якої міститься в матеріалах справи, позивач у спірний період (з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року) навчалась в ТУ № 13 м. Костянтинівки, що підтверджується також і Дипломом серія НОМЕР_2 , виданим Технічним училищем № 13 м. Костянтинівки Донецької області, та копія якого надавалась позивачем відповідачу разом із заявою про призначння пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 20, 13), в якому зазначено, що ОСОБА_1 1 вересня 1983 року вступила на навчання до Технічного училища № 13 м. Костянтинівки Донецької області та 16 липня 1984 рік закінчила повний курс технічного училища за професією «машиніст крану металургійного виробництва» (а.с. 13).

В матеріалах справи наявна копія довідки від 2 березня 2020 року (вих. № 12), виданою Державним навчальним закладом «Костянтинівське вище професійне училище» (правонаступником Технічного училища № 13), якою також підтверджений факт навчання позивача протягом спірного періоду у Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки Донецької області (а.с. 14), разом із цим зазначена довідка не надавалась позивачем разом із заявою про призначення пенсії, а тому в силу не враховується судом при наданні оцінці рішенню відповідача про відмову у призначенні позивачу пільгової пенсії.

Не погодившись із рішенням відповідача від 13 листопада 2020 року № 212 про відмову в призначені їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з підстав не врахування відповідачем при прийнятті спірного рішення приписів статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції Рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, а також з підстав не зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду її навчання в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки Донецької області, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).

Згідно ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: […] 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року […].

Як встановлено судом відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період її роботи з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року на Костянтинівському металургійному заводі, у зв`язку із чим пільговий стаж позивача визначений пенсійним органом – 9 р 4 міс 6 дн; при цьому до вказаного пільгового стажу не зарахований період навчання ОСОБА_1 в Технічному училищем № 13 м. Костянтинівки Донецької області з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року.

Згідно ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV за відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу […] з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначені періоди, з яких складається страховий стаж.

Періоди трудової діяльності та і н ш і періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон № 1788-ХІІ), положення якої кореспондуються зі ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як вбачається з доданої позивачем до заяви трудової книжки та диплому Серія НОМЕР_2 в період з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року позивач навчалась в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки Донецької області (а.с. 20, 13).

Відповідно до п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання в професійно-технічному учбовому закладі зараховується в трудовий стаж учня, слухача, у тому числі в стаж роботи за фахом, яка надає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу по придбаній професії не перевищує 3 місяці.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача (запис № 1) у період з 1 вересня 1983 року – по 16 липня 1984 року ОСОБА_1 навчалась в Технічним училищем № 13 м. Костянтинівки Донецької області (а.с. 11).

Зазначене підтверджено і дипломом № 369694, виданим Технічним училищем № 13 м. Костянтинівки Донецької області (а.с. 13).

З 26 липня 1984 року позивач почала працювати на Костянтинівському металургійному заводі машиністом крану металургійного виробництва складу підкату (а.с. 11, 21-26).

Період після закінчення позивачем навчання та влаштуванням на роботу за спеціальністю не перевищує трьох місяців.

Як встановлено судом, період роботи позивача з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком № 2.

Відповідно, період навчання позивача з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року в Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки Донецької області має бути зарахований як до страхового стажу позивача, так і до пільгового стажу, передбаченого п. 2 ч. 2 ст 114 Закону № 1058-IV за Списком № 2.

Відповідно, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 періоду її навчання в Технічним училищем № 13 м. Костянтинівки Донецької області - підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року, - суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду зобов`язано Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року №1-р/2020 від 5 лютого 2020 року щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 26 липня 1984 року по 30 листопада 1993 року на посаді “машиніста крану металургійного виробництва калібрувального цеху” в Костянтинівському металургійному заводі ім. Фрунзе - з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

При цьому в межах адміністративної справи № 200/5888/20-а розглядались позовні вимоги ОСОБА_1 про «зобов`язання Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області п о в т о р н о р о з г л я н у т и її заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах […].

Разом із цим у адміністративному позові, заявленому в межах даної справи, позивач звертається з вимогами про з о б о в ’ я з а н н я відповідача […] п р и з н а ч и т и п е н с і ю за віком на пільгових умовах […].

Отже, позовні вимоги в межах адміністративних справ № 200/5888/20-а та № 200/11791/20-а не є ідентичними (аналогічними).

Розглядаючи позовні зазначені вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Як вбачається зі ст. 5 Закону № 1058-IV саме цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно з нормами п. 2 ч. 2 ст. 114 зазначеного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: […] 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року […].

Отже, за умови наявності у позивача пільгового стажу за Списком № 2 не менш 10 років позивач має право претендувати на пільгову пенсію за п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV при досягненні 51 року.

Щодо посилання позивача на необхідність застосування в спірних правовідносинам ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, в редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, та рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 у справі №1-5/2018(746/15) за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину 2 статті 14, пункти «б»-«г» ст. 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Зазначеним рішенням Конституційного Суду України встановлено, що стаття 13, частина 2 статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«…На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Разом із цим суд зазначає, що порядок призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) в частині визначення пенсійного віку та стажу для призначення пільгової пенсії врегульовувався Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) з 1 січня 1992 року.

З 1 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-IV, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень якого було зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими крім іншого вказаний Закон було доповнено розділом XIV-1, у статті 114 якого зазначено, що: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Цим же Законом викладено в новій редакції пункт 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якої пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Отже, у період з 1 січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року визначення пенсійного віку та стажу для призначення пільгової пенсії при призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) врегульовувалось Законом України "Про пенсійне забезпечення"; з 11 жовтня 2017 року порядок призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах) регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в тому числі в частині визначення пенсійного віку та стажу для призначення пільгової пенсії).

Суд зазначає, що положення статті 114 Закону № 1058-IV, якою безпосередньо врегулюваний порядок призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2), неконституційними не визнавались.

Отже, порядок призначення пільгової пенсії за Списком № 2 станом на час звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (як і станом начас розгляду даної справи) регулюється п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно, позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача при розгляді заяви позивача про призначення пенсії врахувати ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача п р и з н а ч и т и їй пенсію за віком […], суд зазначає наступне.

У «Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень», прийнятих Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, зазначено, що суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Поняття дискреції міститься в п. 1.6 Методологи проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5, де зазначено, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

За таких обставин, у цій справі суд не може перебирати повноваження Пенсійного фонду щодо призначення особі пенсії.

Нормами ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини суд приходить до висновку, що Рішення відповідача від 13 листопада 2020 року № 212 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку із недосягненням позивачем необхідного пенсійного віку та відсутності необхідного пільгового стажу - є необґрунтованим та неправомірним.

Відповідно, позовні вимоги позивача про визнання цього рішення неправомірним та його скасування – підлягають задоволенню.

Разом із цим згідно п. 2 ч. 2, абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи та встановлені судом обставини суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 5 лютого 2020 року про призначення пільгової пенсії – з врахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 840,80 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що фактично основні позовні вимоги позивача (щодо визнання неправомірності рішення відповідача та зарахування до пільгового стажу періоду роботу) задоволені повністю, а решта позовних вимог (зобов`язання вчинити певні дії) має похідний характер від основних позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму судового збору в повному обсязі.

Таким чином, на користь держави підлягає відшкодуванню сума судового збору в розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400; місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, буд. 25) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13 листопада 2020 року № 212 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції Рішення Конституційного суду від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 за Списком № 2.

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2 період її навчання у Технічному училищі № 13 м. Костянтинівки з 1 вересня 1983 року по 16 липня 1984 року за професією «машиніст крану металургійного виробництва».

Зобов`язати Костянтинівсько-Дружківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 5 лютого 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” - з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171400; місцезнаходження: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка,вул. Ціолковського, буд. 25) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) грн 80 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно приписів підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення Донецького окружного адміністративного суду подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.П. Волгіна