Рішення № 94290163, 29.12.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Справа № 160/11943/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2020 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємницької діяльності у період з 2000 по 2003 роки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2019 №9267/Р-09 про відмову у зарахуванні періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 та її виплату.

Позов обґрунтований тим, що в позивача виникло право на пенсію за віком. Однак, для становлення розміру пенсії та її обов`язкової індексації, необхідна наявність трудового стажу не менше 30 років. Позивачу було призначено пенсію, але при цьому не зараховано до трудового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 2000 року по 2003 рік включно. Постановою КМУ від 03.10.2018 р. №793 внесено зміни до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних у ній записів, відповідно до якої: «Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 зараховуються до трудового стажу фізичних осіб на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 13 грудня 2017 за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів». Позивач перебувала на обліку в податковому органі та органі пенсійного фонду України як фізична особа підприємець. У період з 15.12.1997 по 01.01.2001 перебувала на спрощеній системі оподаткування належним чином сплачувала податки і збори, у період з 01.01.2001 по 30.06.2009 застосовувала спрощену систему оподаткування, сплачувала фіксований податок, що документально підтверджується, довідкою Лівобережної ОДПІ м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 01.03.2018 № 547/6/04-64-07-19. Однак, відповідачем протиправно не зараховано до трудового стажу період здійснення позивачем підприємницької діяльності з 2000 по 2003 р. Позивач неодноразово зверталась до відповідача здійснити перерахунок та призначити їй пенсію відповідно до вимог законодавства, однак отримувала відмови, що і стало підставою звернення до суду.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/11943/20 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 р. вищезазначену позовну заяву залишено без руху.

26 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду від 12 жовтня 2020 року, позивач виправив недоліки позовної заяви та направив на адресу суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року поновлено строк звернення до суду, прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі №160/11943/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

03 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд в задоволенні позову відмовити повністю, оскільки не погоджується з позовними вимогами та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до вимог закону №1058 страховий стаж з 01.01.2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Період здійснення підприємницької діяльності до 31.12.2003 можливо зарахувати до страхового стажу у разі набуття особою права на перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надання довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування. У позивача відсутні умови для проведення перерахунку згідно частини 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме стаж обчислено по 31.12.2012 (в трудовій книжці є запис про звільнення з роботи 11.04.2000), приватного підприємця знято з обліку 02.03.2012. Але в даних персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків з 01.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2013 по 01.03.2017. Немає законних підстав у зарахуванні періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000-2003 роки по особистій заяві позивача на перерахунок пенсії від 15.11.2019 року.

24 грудня 2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що з тексту отриманого відзиву на позовну заяву, жодного заперечення не наведено, доказів не надано. Лише скопійовано відповіді, які вже надсилались позивачеві та невірність яких мають правове обґрунтування в позовній заяві. Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. №793 внесено зміни до пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній записів, відповідно до якої: "Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів". Отже, визначення наявності у особи статусу фізичної-особи підприємця має першочергове значення для вирішення даного питання. Відповідач зазначає, що цю норму не можливо враховувати, однак не посилається на жодний нормативно - правовий акт, який скасовує її.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон №1058).

12.12.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії, з донарахуванням трудового стажу за періоди з 2000 по 2003 роки.

Листом від 24.12.2019 року №9267/Р-09 відділом з питань перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що страховий стаж з 01.01.2004 року обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відтак період здійснення підприємницької діяльності до 31.12.2003 можливо зарахувати до страхового стажу у разі набуття особою права на перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058 та надання довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування. Стаж обчислено по 31.12.2012 (в трудовій книжці є запис про звільнення з роботи 11.04.2000), приватного підприємця знято з обліку 02.03.2012. Але в даних персоніфікованого обліку відсутня сплата страхових внесків з 01.01.2011 по 31.12.2011, з 01.01.2013 по 01.03.2017

Відмову пенсійного органу в зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи ОСОБА_1 вважає протиправною, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбачений Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Відповідно до п. 3-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків.

Ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-ІV набрав чинності 01.01.2004.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи визначений Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст. 62 Закону 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (далі - Порядок №637).

Положеннями абз.2 пункту 4 Порядку №637 передбачено, що періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Абз. 3 п.п. 2 п. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

Отже, за наведеними нормами, у разі звернення осіб за перерахунком пенсії, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 1 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності, або довідкою про сплату страхових внесків.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , зареєстрована 09.12.1997 року Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, як фізична особа-підприємець, номер запису 2 224 017 0000 009804.

Згідно Листа ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.05.2019 року №3812/04-36-53-80-50-16, ОСОБА_1 перебувала на обліку в Лівобережній ОПІ Лівобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, як суб`єкт підприємницької діяльності. Дата державної реєстрації – 09.12.1997, дата проведення державної реєстрації припинення – 02.03.2017. Згідно з інформації про суми сплачених підприємцями податків, облікованих в базах даних АІС «Облік податків і платежів» ОСОБА_1 у період з 01.01.2001 по 30.06.2009 застосовувала спрощену систему оподаткування, а саме фіксований податок.

На підтвердження здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування листом ГУ ДПС у Дніпропетровській області було надано копії патентів: ПАТЕНТ НОМЕР_3 строк дії патенту з 31.10.1999 по 21.01.2000, ПАТЕНТ НОМЕР_4 строк дії патенту з 21.01.2000 по 21.09.2000, ПАТЕНТ ПАА №200002 термін дії патенту з 21.09.2000 по 01.07.2001, означені патенти наявні в матеріалах справи.

Також на підтвердження сплати страхових внесків, позивачем надано до суду копії наступних документів: звіт про нарахування розрахунків зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування збору на обов`язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень та витрачання коштів Пенсійного фонду від 09.07.2001 року за ІІ квартал 2001 року, звіт про нарахування на обов`язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень від 09.10.2001 нараховано та сплачено за III квартал 2001 року; звіт про нарахування на обов`язкове державне пенсійне страхування й інших надходжень від 02.01.2002 нараховано та сплачено за ІV квартал 2001 року, та розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за січень 2002 від 19.01.2002 ; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за лютий 2002 від 18.02.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за березень 2002 від 09.03.2002 ; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за квітень 2002 від 17.05.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за травень 2002 від 19.06.2000; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за червень 2002 від 11.07.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за липень 2002 від 19.08.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за серпень 2002 від 16.09.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за вересень 2002 від 09.10.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2002 від 20.11.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за листопад 2002 від 12.12.2002; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за грудень 2002 від 16.01.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за січень 2003 від 03.02.2003;розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за лютий 2003 від 17.02.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за березень 2003 від 09.04.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за квітень 2003 від 19.05.2003;розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за травень 2003 від 19.06.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за червень 2003 від 09.07.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за липень 2003 від 18.08.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за серпень 2003 від 01.09.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за вересень 2003 від 06.10.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2003 від 19.11.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за листопад 2003 від 17.12.2003; розрахунок зобов`язання зі сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за грудень 2003 від 19.01.2004.

Враховуючи зазначене, наявні в матеріалах справи докази, підтверджують, що ОСОБА_1 мала реєстрацію як суб`єкт підприємницької діяльності та сплачувала страхові внески, що, в свою чергу, підтверджує періоди ведення позивачем підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а отже позивач має право на зарахування до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 року по 2003 рік.

Наведені вище обставини свідчать про безпідставність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача спірного періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 року по 2003 рік, що свідчить про необґрунтованість прийнятого відповідачем рішення від 24.12.2019 року № 9267/Р-09 та прийняття даного рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд стягує на користь позивача з Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн. відповідно до квитанції від 24.09.2020 року №29535.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу періоду здійснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємницької діяльності у період з 2000 по 2003 роки.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.12.2019 №9267/Р-09 про відмову у зарахуванні періоду здійснення підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу період здійснення ОСОБА_1 підприємницької діяльності з 2000 по 2003 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №793 та її виплату.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840, 80 гривень (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко