
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 січня 2021 р. Справа № 120/7863/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Відділу освіти Калинівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (далі - ТОВ «Вінпродтрейд») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу освіти Калинівської міської ради (далі - відповідач), у якому просило:
визнати протиправними дії Відділу освіти Калинівської міської ради у частині доступу до публічної інформації при розгляді запиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації № 552 від 01.06.2020 року;
зобов`язати Відділу освіти Калинівської міської ради надати повну інформацію на запит № 552 від 01.06.2020 року з урахуванням висновків суду;
стягнути на його користь судові витрати в розмірі 5 102 грн., що складаються із судового збору в розмірі 2102 грн. та витрат на професійну правничу допомогу 3000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 01.06.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» надіслано до розпорядника інформації - Відділу освіти Калинівської міської ради запит про надання інформації № 552 від 01.06.2020 року із проханням надати публічну інформацію.
Станом на день звернення до суду витребувана інформація у запиті на питання № 4, 5, 6 надана не була, а відтак позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали направлялась на адресу відповідача, яку він отримав 28.12.2020 року.
Оскільки відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надано, суд вирішує даний спір за наявними матеріалами на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 263 КАС України справи визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши інші докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
01.06.2020 року ТОВ «Вінпродтрейд» звернулося до Відділу освіти Калинівської міської ради як розпорядника інформації, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» із запитом вх. № 552 про надання інформації, у якому просив:
1. Зареєструвати та розглянути даний запит.
2. Надати інформацію про дату отримання (надходження) та реєстрації даного запиту.
3. Надати інформацію про використання бюджетних коштів, а саме:
3.1 Яку кількість вугілля було закуплено Відділом освіти Калинівської міської ради на
підставі договору №1 від 27.01.2017 року, який було укладено в результаті проведення
процедури закупівлі по предмету закупівлі: ДК 021:2015:09111100-1 - Вугілля
(ідентифікатор закупівлі иА-2017-02-03-0015068-Ь)?
3.2. Надати копію вищезазначеного договору в повному обсязі.
3.3. Надати копії всіх прибуткових накладних на вищевказаний товар, що постачався
протягом всього терміну виконання даного договору.
3.4.3а якою ціною було закуплено вугілля (вказати ціну 1 т)?
3.5.Чи мінялася протягом терміну виконання договору ціна закупівлі вугілля (вказати
змінену ціну 1 т)?
3.6. У разі зміни ціни вказати на якій підставі та згідно яких підтверджуючих документів наданих ПрАТ «Вінницяоблпаливо» було змінено ціну, надати копії цих документів.
3.7. Вказати змінену ціну та вказати яку кількість вугілля було закуплено по змінених цінах, якщо ціну було змінено.
3.8. Яка сума бюджетних коштів була використана на закупівлю вугілля по вищевказаному договору?
4. Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про укладення договору №1 від 27.01.2017 року (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду).
5. Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про проведення закупівлі саме 03.02.2017 року, предметом якої є: Вугілля (ДК 021:2015:09111100-1-Вугілля ) (ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-03-0015068-b) (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду).
6. Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про укладення договору на закупівлю вугілля 27.01.2017 року раніше на сім днів до проведення процедури закупівлі, тобто 03.02.2017 року (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду).
7. Повідомити про відповідальну особу за надання відповіді на вказаний запит по кожній категорії та вказати її ПІП, займану посаду та контактний номер телефону.
8. Надати інформацію, де вказати адресу електронної пошти на яку можливо надіслати запит на інформацію відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
9. Надати відповідь на вказаний запит, надати запитувану інформацію та надати копії запиту даних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ «Вінпродтрейд»: вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та на електрону адресу ТОВ «Вінпродтрейд» (у pdf. форматі): v-p-t@ukr.net.
За наслідком розгляду даного запиту, відповідач листом № 01-12/531 від 10.06.2020 року у відповідь на запит позивача розглянутий згідно з пунктами та повідомив, що:
1. Запит, що надійшов засобами поштового зв`язку, зареєстрований та розглянутий
відповідно до норм Закону України «Про доступ до публічної служби».
2. Запит надійшов до відділу освіти 05.06.2020 року, отриманий та зареєстрований секретарем відділу освіти 05.06.2020 року за № 91/20-з.
3. Надано інформацію про використання бюджетних коштів на закупівлю паливних дров згідно пунктів:
3.1. на підставі договору № 1 від 27.01.2017 року відділом освіти Калинівської міської
ради було закуплено 21,150 тонн вугілля.
3.2. копія вказано договору додана.
3.3. копія видаткової накладної на паливні дрова додана.
3.4. ціна за 1 т вугілля згідно договору становить 2750 грн.
3.5 ціна на вугілля згідно договору не змінювалася.
3.6. оскільки ціна по договору не змінювалася, документи щодо зміни ціни відсутні.
3.7. ціна по договору не змінювалась.
3.8. на закупівлю вугілля по договору № 1 від 27.01.2017 року було використано 58162,50 грн.
4. Відповідальною особою за надання відповіді на запит є юрист відділу освіти Калинівської міської ради ОСОБА_1 (контактний номер телефону - НОМЕР_1 ).
5. Запити на інформацію до відділу освіти Калинівської міської ради можна надсилати на електронну адресу відділу освіти kalynivka miskvo@ukr.net.
6. Відповідно до п. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»
розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти
робочих днів з дня отримання запиту. На прохання надано відповідь на електронну адресу ТОВ «Вінпродтрейд» вказану у запиті та електронного листа (у pdf. форматі): на e-mail ТОВ «Вінпродтрейд».
До відповіді додано копію договору № 1 від 27.01.2017 року та копію накладної № 1 від 27.01.2017 року.
Позивач вважає, що відповідач не надав інформації у відповідь на запит № 552 від 01.06.2020 року, а саме не надав інформації на питання № № 4,5,6, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI.
За визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону № 2939-VI).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.
Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частиною 1 ст. 20 Закону № 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 4 ст. 20 Закону № 2939-VI визначено, що в разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Крім того, в пункті 12.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію, закріплений частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону № 2939-VI у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:
1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.
Із аналізу вище процитованих норм видно, що запитувач має право звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію, а суб`єкт, який володіє статусом розпорядника публічної інформації, зобов`язаний надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки. При цьому, запитувач має право оскаржити надання неповної інформації.
В даному ж випадку, як слідує із матеріалів справи, 01.06.2020 позивач звернувся до відповідача із запитом № 552 на отримання публічної інформації. Зокрема, у поданому запиті позивач, окрім іншого, просив надати інформацію, в якій вказати:
- Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про укладення договору №1 від 27.01.2017 року (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду) (питання № 4).
- Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про проведення закупівлі саме 03.02.2017 року, предметом якої є: Вугілля (ДК 021:2015:09111100-1-Вугілля ) (ідентифікатор закупівлі UA-2017-02-03-0015068-b) (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду) (питання № 5).
- Надати інформацію ким, коли і на підставі яких документів (вказати пункт(и), статті(ю) Закону, нормативно-правового акту, номер наказу і (або) іншого документу) було прийнято рішення про укладення договору на закупівлю вугілля 27.01.2017 року раніше на сім днів до проведення процедури закупівлі, тобто 03.02.2017 року (вказати ПІП, займану посаду цього працівника, його повноваження, надати копію наказу про призначення на посаду) (питання № 6).
За наслідком розгляду даного запиту, відповідач листом від 10.06.2020 №01-12-531 надав неповну інформацію на запит, зокрема, у відповіді не було надано інформації на питання № № 4,5,6.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надана відповідачем відповідь від 10.06.2020 № 01-12/531 не може вважатись повною, адже ані зміст самої відповіді не дають відповіді на питання № № 4,5,6.
За наведених обставин, суд погоджується із доводами позивача щодо надання відповідачем не повної інформації на запит № 552 від 01.06.2020, відтак оскаржувані дії є протиправними. Як наслідок, слід зобов`язати відповідача надати повну інформацію на запит № 552 від 01.06.2020, з урахуванням висновків суду.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що стосується відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
Так, відповідно до ст. 1 цього Закону:
договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);
інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);
представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).
Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).
Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.
Судом встановлено, що між позивачем ТОВ "Вінпродтрейд" в особі його директора ОСОБА_2 та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" в особі його президента Якименка О.О. укладено Договір № 552 від 01.09.2020 про надання правової допомоги.
Згідно з пунктом 1.1 цього Договору адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу на умовах, визначених цим Договором, а саме складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит № 552 від 01.06.2020 відповідачем.
Пунктом 2.1 Договору визначено, що вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг, у будь-якому випадку вартість правової допомоги у суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн.
Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 Договору вартість 1 (однієї) години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. Клієнт зобов`язується здійснити відшкодування адвокатському об`єднанню понесених ним фактичних витрат, пов`язаних з виконанням даного доручення, на підставі відповідних фінансових документів.
Як вбачається з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 01.12.2020, на виконання умов договору № 552 від 01.09.2020 адвокатом Кравчуком М.О. позивачу надано правничу допомогу у виді складання позовної заяви. Адвокатом було затрачено 2(дві) години часу. Вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 2000,00 грн. При цьому загальна вартість наданих послуг розраховувалась наступним чином: 2000,00 (грн) х 2 (год) = 4000,00 грн. Враховуючи пункт 2.1 Договору, згідно з яким вартість правової допомоги в суді першої інстанції становить не більше 3000,00 грн, загальна вартість наданої товариству правової допомоги склала 3000,00 грн.
Згідно з платіжним дорученням № 3971 від 14.12.2020 позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 3000,00 грн за надання правничої допомоги за вказаним Договором.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Крім того, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Згідно з рішенням ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Як вже зазначалось, витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн дійсно мали місце та підтверджуються документально.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов`язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, оскільки відповідний розмір визначений у договорі про надання правничої допомоги.
Втім, кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 2 години, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну вимогу, що пов`язана із розглядом одного запиту позивача про отримання публічної інформації. Підготовка позову такої категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі №826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з інформацією, яка міститься в автоматизованій комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", за період з 01.05.2020 по 21.12.2020 адвокатом Кравчуком М.О. від імені ТОВ "Вінпродтрейд" до Вінницького окружного адміністративного суду подано більше 30 позовних заяв про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації, які полягають у ненадані чи/або надані неповної інформації на запити ТОВ "Вінпродтрейд" та стосуються саме тендерних закупівель.
Відтак, суд вважає, що наявність такої кількості подібних спорів між позивачем та розпорядниками інформації, які є та були предметом розгляду в суді, та подані одним і тим самим адвокатом від імені позивача, безпосередньо впливає на час, який необхідно витрати на оформлення позовної заяви.
Також суд враховує, що предмети позовів у всіх цих справах подібні та стосуються ненадання або відмови у наданні інформації на запити ТОВ "Вінпродтрейд" про надання публічної інформації.
З огляду на викладене, враховуючи обсяг позовної заяви, а також, те що справу віднесено до справ незначної складності, суд вважає, що понесені позивачем витрати в сумі 3000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи, а показники часу на оформлення позовної заяви, які зазначені адвокатом (2 год.) є завищеними.
Відтак, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу необхідно зменшити до 1000 грн., що відповідатиме вимогам співмірності, розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Відділу освіти Калинівської міської ради щодо надання неповної інформації на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації № 552 від 01.06.2020 року.
Зобов`язати Відділ освіти Калинівської міської ради розглянути запит про надання інформації № 552 від 01.06.2020 року та надати повну інформацію на запит в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації», із урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2102,00 грн, а всього 3102,00 грн (три тисячі сто дві гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Калинівської міської ради.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 21.01.2021 року.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» ( код ЄДРПОУ 34886897, вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034)
відповідач: Відділ освіти Калинівської міської ради (код ЄДРПОУ 40385478, вул. В. Нестерчука, 47, м. Калинівка, Вінницька область, 22400)
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна
Судове рішення № 94289953, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 21.01.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 120/7863/20-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: