Рішення № 94289417, 18.01.2021, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/9058/19

Провадження № 2/644/182/21

18.01.2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2021 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

при секретарі - Зоріній Н.В.

з участю представників позивача- ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачки- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить позбавити її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позов обґрунтовують тим, що відповідач має двох дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Відомості про батька дітей записані відповідно до ст. 135 СК України. Вночі 03.07.2019 року приблизно о 02.01 год. на вул. Миру біля будинку №32, без супроводу батьків/дорослих були виявлені діти, які мали видимі тілесні ушкодження. На дітей звернули увагу сторонні особи, яким діти пояснили, що їх побила мати та вигнала з дому. Було організовано вихід групи негайного реагування на повідомлення стосовно жорстокого поводження з дітьми, однак, потрапити у квартиру було складно, оскільки відповідач та її співмешканець не мали бажання впускати спеціалістів до помешкання, бо перебували в нетверезому стані. Відповідач не знала місця перебування дітей та не виявляла ніякого хвилювання. Квартира знаходилась в антисанітарних умовах, потребувала дезінфекції, наявні сліди розпивання алкогольних напоїв, продукти харчування або приготована їжа взагалі відсутні. Зазначили, що після вилучення дітей, відповідач лише 11.07.2019 року виявила намір повернути їх на спільне проживання та виховання. 29.07.2019 року було здійснено повторне відвідування місця проживання дітей з метою проведення співбесіди. У ході відвідування з`ясувалося, що ситуація в родині не змінилася, жінка перебувала у компанії співмешканця, обоє були у стані алкогольного сп`яніння. Зазначили, що ОСОБА_3 нехтує розвитком та вихованням своїх дітей, не піклується про них, порушує права дітей, позбавляє їх відчуття дитинства. Відповідач не здійснила ніяких заходів на виправлення ситуації для повернення дітей на спільне проживання та виховання. Вважають, що відповідач не виконує протягом тривалого часу своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей, тому буде доцільним позбавити її батьківських прав.

В судовому засіданні представники позивача Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити. Пояснили, що відповідач не виконує своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей, зловживає спиртними напоями, не забезпечує дітям належних умов проживання.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову. Зазначила, що має бажання виховувати своїх дітей. Крім того пояснила, що дітей не била, спиртними напоями не зловживає, працює неофіційно, а також отримує допомогу на дітей. Квартира двухкімнатна ізольована, в якій дійсно старий ремонт та старі меблі, однак діти мають окрему кімнату, окремі спальні місця, стіл, речі, іграшки, охайні, накормлені, ходять до школи, вона має контакти із шкільними вчителями, ходить на батьківські збори. Проживає із співмешканцем, який наразі не п`є, працює неофіційно. Коли дітей вилучили, то вона постійно приходила до дітей, під час карантину спілкуються телефоном, діти дуже хочуть додому.

Суд, вислухавши пояснення сторін, думку дітей, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, повинні забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Стаття ст.164 СК України передбачає підстави позбавлення батьківських прав, одна з яких, передбачена п.2,3 ч.1 цієї статті - це ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоке поводження з дитиною..

Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, а також будь-які незаконні угоди стосовно дитини, зокрема вербування, переміщення, переховування, передача або одержання дитини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обману, шантажу чи уразливого стану дитини ( Закон України «Про охорону дитинства»)

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що відповідач є матір`ю дітей: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що відповідно підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 та серія НОМЕР_2 .

З витягів з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька від 20.09.2019 року №00023999870 та № 00023999205 вбачається, що відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Діти зареєстровані з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.

Відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 03.07.2019року, вбачається, що 03.07.2019 року о 01-50 год. на вулиці у дворі між буд. АДРЕСА_2 було виявлено дітей жіночої та чоловічої статі ( ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які мали видимі тілесні ушкодження, та які пояснили, що їх побила мати. Дітей було доставлено до КНП «МДШНМД ім. Проф. О.І. Мещанінова» ХМР.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 заперечує факт спричинення дітям тілесних ушкоджень, з відповіді Індустріального відділу поліції ГУНП в Харківській області від 27.09.2019 року вбачається, що досудове розслідування за даним фактом за ст.166ч.1 КК України ( № кримінального провадження 12019220530001750) триває, підозру нікому не пред`явлено.

04.07.2019 року діти були переведені до КНП «МДКЛ №16».

З листа №681 від 10.07.2019 року адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка №16» вбачається, що діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 та перебувають під наглядом фахівців поліклініки. Згідно інформації, наданої лікарем-педіатром, станом здоров`я опікувалась мати ОСОБА_3 . У разі захворювання дітей мати зверталася до медичних фахівців поліклініки. Призначення лікарів, щодо обстеження та лікування дітей мати виконувала в неповному обсязі. Діти щепленні згідно з календарем профілактичних щеплень, для проведення профілактичних медичних оглядів мати приводила дітей своєчасно. ОСОБА_5 оглянутий лікарем-педіатром поліклініки у грудні 2018 року, ОСОБА_4 оглянута лікарем-педіатром у березні 2019 року.

Як вбачається з довідки №01-26/227 від 12.07.2019 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у Харківській загальноосвітній школі 1-111 ступенів №104 Харківської міської ради Харківської області з першого класу, 2012 року, має навчальні досягнення середнього рівня, пропусків навчальних занять без поважних причин дівчина не має. За період навчання у закладі освіти скарг від дитини щодо проявів насилля у сім`ї не надходило. Мати, ОСОБА_3 , не підтримує тісних зв`язків із закладом освіти, батьківські збори в системі не відвідує, з класним керівником спілкується у телефонному режимі. Участі у житті класу не бере.

З повідомлення №01-45/247 від 11.07.2019 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у Харківській загальноосвітній школі 1-111 ступенів №88 Харківської міської ради Харківської області з першого класу і знаходиться під постійним педагогічним патронажем з боку адміністрації, класного керівника та практичного психолога. Дитина має всі необхідні умови для навчання та відпочинку, але викликами занепокоєння, що мати іноді вживає алкогольні напої і досить часто вдома перебувають особи з асоціальною поведінкою. Інспектором поліції Мамоненко М.С. регулярно проводилися бесіди з ОСОБА_3 стосовно попередження правопорушень. Востаннє ОСОБА_3 була на прийомі у директора школи 24.05.2019 року з приводу виховання дітей в сім`ї.

Згідно актів обстеження умов проживання від 03.07.2019 року та 29.07.2019 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 це двохкімнатна ізольована квартира, в дітей є окрема кімната, обладнані спальні місця, місця для навчань, є холодильник, пральна машина, обладнана меблями, хоча і старими, у дітей є речі, іграшки. Квартира із всіма зручностями, однак потребує ремонту, не прибрано.

Згідно УПСЗН Адміністрації Індустріального району ХМР від 11.09.2019 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в управлінні як отримувач допомоги одиноким матерям на дітей. 02.07.2019 року ОСОБА_3 звернулась до управління з заявою та декларацією для призначення державної допомоги на дітей одиноким матерям на наступний період. Допомогу призначено з 01.07.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 4236,00 грн.

Як встановлено у судовому засіданні, діти з 16.12.2019 року перебувають у КЗ ХОЦСПР «Гармонія».

З повідомлення КЗ ХОЦСПР «Гармонія» від 15.04.2020 року №12-02/318 вбачається, що з моменту влаштування до центру (16.12.2019 року) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх мати, ОСОБА_3 відвідувала дітей у такі дні: 08.01.2020, 12.01.2020, 26.01.2020, 02.02.2020, 05.02.2020, 03.03.2020, 11.03.2020 року.

Судом в судовому засіданні в режимі відеоконференції була вислухана думка дітей. ОСОБА_4 висловила бажання проживати з матір`ю. Зазначила, що дуже сумує без матері, відірвана від привичного кола спілкування в школі та по місцю проживання, де в неї залишилися друзі, вчителі. В «Гармонії» ні з ким тісно не здружилася, однак стала більш близькою із своїм молодшим братиком. Пояснила, що вдома в неї з братом була окрема кімната, в кожного було окреме спальне місце, одежа, шкільні приналежності. В школі вона добре навчалася, уроки не пропускала без поважних причин. Крім того, в неї було хоббі, вона займалася бісером, ходила до кружків, які їй оплачувала мати. Мати працювала. Синці у них були тому що їх бив вітчим, але мати за них заступалася. Він також кричав на матір та бив її. Того дні 02.07.2019 року вітчим поскаржився матері, що вони вкрали в нього гроші, мати повірила вітчиму. Для того, щоб покарати вітчима, вони з братом пішли з дому та самі викликали поліцію. Мати інколи з вітчимом випивала. Близько півтора року вона знаходиться не вдома, спочатку була в санаторії, наразі в дитячому будинку «Гармонія», за цей час мати часто провідувала їх, в період карантину вони часто спілкуються телефоном. За весь цей час мати ні разу не була в стані алкогольного сп`яніння, вибачалася і стверджувала, що зробить все можливе, щоб забрати їх додому. Дитина зазначила, що дуже сумує за матір`ю та хоче щоб вона її забрала додому.

ОСОБА_5 пояснив, що бажає проживати разом із матір`ю. Зазначив, що дома краще. Мати працювала, випікала хліб, дбала про них, купувала речі. В нього було все приладдя для школи а також були іграшки. Він цікавився футболом, на що мати записала його до гуртка та купила м`яч. Вони з сестрою втекли з дому через вітчима, який їх бив. В той день 02.07.2019 року його вдарив вітчим, мати його не била. Раніше мати вживала спиртні напої, коли почувалася погана або на свята. Зараз вона приходить та дзвонить завжди твереза. Зазначає, що буде дуже щасливим, якщо суд прийме рішення та поверне їх з сестрою до матері.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради було розглянуто питання доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами чого складено та подано суду письмовий висновок № 676 від 04.11.2019 року, в якому орган опіки та піклування вважав за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей.

Висновок служби в справах дітей суд оцінює критично, оскільки він ґрунтується на суперечливих доводах, які не підтверджені будь-якими доказами, а саме в інформаційній довідці Індустріального ВП ГУНП в Харківській області зазначено, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, свариться із співмешканцем, постійно б`є своїх дітей, діти не вміють читати та рахувати. Однак вказані обставини повністю спростовуються інформацію із шкіл, де навчаються діти.

Посилання у висновку на показання сусідки з квартири АДРЕСА_4 наразі не визнаються відповідачкою і вона не була допитана в суді в якості свідка під присягою та будучі попередженою про кримінальну відповідальність.

Суд зазначає, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Як зауважив Європейський Суд з прав людини ( далі по тексту - ЄСПЛ) у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини. Водночас ЄСПЛ нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага.

Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (п.79 рішення ЄСПЛ від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (Kearns v. France) (заява № 35991/04).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт оскарження заявником заяви про позбавлення батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до сина (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року). Зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і такі інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. При цьому звертає увагу на те, що позивач у цій справі намагався побачити дитину та оскаржував заяву про позбавлення батьківських прав і цей факт міг свідчити про його інтерес до дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

В своїй постанові у справі №214/1048/15-ц від 03.05.2018 року ВС звернув увагу на те, що у статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Також суд касаційної інстанції роз`яснив, що тлумачення частини другої статті 171 СК України свідчить, що вона закріплює випадки, коли думка дитини має бути вислухана обов`язково. До таких випадків належить і вирішення спору про позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Такого ж висновку і дійшов ВССУ в ухвалі від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц ВССУ зауважив, що позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Суд вказав, що потрібно встановити винну поведінку батька щодо ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків, а також те, чи можливо змінити його поведінку в кращу сторону попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, а також сприяти захисту інтересів дитини щодо її права на батьківське піклування та перевірити ставлення дитини до свого батька.

ВС в постанові від 24.10.2018 року по справі №761/2855/17 також вкзав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Разом з тим, обставини на які вказують представники позивача, як на підставу позбавлення батьківських прав, в сукупності інших доказів наявних в матеріалах справи, пояснення відповідача в судовому засіданні, думка дітей, не можуть вважатися достатніми та визначальними для позбавлення батьківських прав.

Враховуючи бажання відповідача виконувати свої батьківські обов`язки відносно дітей, розуміння своєї вини в неналежній поведінки у вихованні та розвитку дітей, її поведінка в участі в судових засіданнях, а також, виходячи з того, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про позбавлення відповідача батьківських прав з огляду на недоведеність позивачем виключних підстав, з якими закон пов`язує можливість позбавлення батьківських прав.

Крім того, проаналізувавши всі докази по справі суд прийшов до висновку, що не є доведеним той факт, що сім`я ОСОБА_3 є особливо непридатною чи неблагополучною, а також врахував той факт, що інтересам дітей найкраще відповідає збереження їх зв`язків з родиною.

Разом з тим суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити ставлення до виховання та утримання дітей та покласти на орган опіки та піклування- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням нею своїх батьківських обов*язків відносно дітей. В протилежному випадку це може стати підставою для позбавлення відповідачки батьківських прав відносно своїх дітей.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову позивачу, якій звільнений від сплати судового збору, то він приймається на рахунок держави.

Керуючисьст.ст.10,76,77,81, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 157,164,165, 166 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради (місцезнаходження: м. Харків, вул.Чернишевська, 55, код ЄДРПОУ 26489104) до ОСОБА_3 ( місце реєстрації АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 )про позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Попередити ОСОБА_3 про необхідність змінити своє ставлення до виконання обов*язків з виховання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та покласти на орган опіки та піклування- Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради контроль за виконанням нею своїх батьківських обов*язків відносно дітей.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 20.01.2021 року.

Суддя О.А.Саркісян