Ухвала суду № 94289218, 20.01.2021, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кс/641/105/2021 Справа № 641/171/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Зелінської І.В.,

за участю секретаря - Шорохова А.В.

прокурора – Сіровицького Д.Л.,

слідчого-Дуднік Л.С.,

адвоката -Ляпіна Д.Б.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Дуднік Л.С., погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Сіровицьким Д.Л. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020221070000172 від 07.08.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золіно, Володарського району, Горківської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого на посаді директора Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2021 сторона обвинувачення звернулася до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», строком застосування на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що під час досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 будучи директором Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», що знаходиться за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд 1, поверх 6, яка є відокремленим структурним підрозділом Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» код ЄДРПОУ 21616582, що зареєстроване за адресою: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 3, здійснював управління Філією, та згідно зі своїми посадовими обов`язками виконував організаційно – розпорядчі та адміністративно – господарські функції.

Таким чином, ОСОБА_1 , обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, тобто, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України та Примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».

Так, ОСОБА_1 будучи службовою особою, маючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, з корисливих мотивів, діючи умисно, у не встановлені в ході досудового розслідування дату та час, маючи на меті одержання неправомірної вигоди, розробив незаконну схему отримання грошових коштів від ОСОБА_2 , який у той час звернувся до Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» для оформлення права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд 1, поверх 6, при особистій бесіді з ОСОБА_2 , який за довіреністю представляв інтереси свого батька – ОСОБА_3 , визначив механізм розробки проекту відведення земельної ділянки та його прискорення, а також видачу наказу про дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки та наказу про передачу у власність земельної ділянки, що розташована в садівничому товаристві «Магістраль» ділянка № НОМЕР_1 за межами населених пунктів на території Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Зокрема, ОСОБА_1 було повідомлено ОСОБА_2 про необхідність сплати неправомірної вигоди в розмірі 21 500 гривень для оформлення та отримання вище вказаних документів на зазначену земельну ділянку, чим створив умови, за яких ОСОБА_2 вимушений був надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів.

02.11.2020 у період часу з 11:22 до 12:03 ОСОБА_1 , будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд 1, поверх 6, отримав від ОСОБА_2 частину неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень, передавши останньому Наказ № 19876-СГ від 10.11.2020 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою».

Після чого, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з єдиним наміром, 25.11.2020 у період часу з 11:49 до 12:26 перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд 1, поверх 6, використовуючи своє службове становище та діючи в межах службових повноважень, отримав від ОСОБА_2 другу частину неправомірної вигоди в сумі 1500 гривень за вжиття заходів щодо прискорення розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_3 для індивідуального садівництва (КВЦПЗ А.01.05), яка розташована в садівничому товаристві «Магістраль» ділянка № НОМЕР_1 , відповідно до договору №202199000524-ПЗ від 12.11.2020.

18.01.2021 приблизно о 12:54 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, діючи з єдиним наміром, будучи службовою особою, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, перебуваючи у приміщенні службового кабінету за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 5, під`їзд 1, поверх 6, після одержання від ОСОБА_2 останньої частини неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень, передав ОСОБА_2 . Наказ № 314-СГ від 15.01.2021 «Про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність», після чого був затриманий співробітниками поліції, в порядку 208 КПК України.

19.01.2021 року у відповідності до ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Як зазначає сторона обвинувачення, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри підтверджується: показами ОСОБА_2 , розсекреченими матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; проведеним обшуком та вилученими в ході його проведення грошовими коштами та документами; оглядом речових доказів – документів, та іншими матеріалами кримінального провадження; даними зафіксованими в протоколі затримання ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Сторона обвинувачення зазначає, що метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, на даний час в ході досудового слідства встановлена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду – хоча ОСОБА_1 і має певні соціальні зв`язки, однак виходячи з того, що останній має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та фінансову спроможність для залишення міста Харкова та області; знищити, сховати, або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення – бо ОСОБА_1 перебуває на посаді директора та в силу займаній посаді має доступ до документації щодо земельної ділянки, стосовно якої звертався ОСОБА_2 , і може знищити, сховати, або спотворити дані документи; вчините інше кримінальне правопорушення – бо продовжує здійснювати свої функціональні обов`язки, має доступ до всіх документів; незаконно впливати на заявника у цьому кримінальному провадженні, бо знає його анкетні дані та засоби зв`язку.

Також слідчий зазначив, що суд під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу визначає розмір застави в розмірі необхідному для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього прав та обов`язків в еквіваленті відповідному ч. 5 ст. 182 КПК України, який у даному випадку складає від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. На думку органів досудового розслідування такий розмір застави не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому за доцільно під час розгляду питання про визначення застави, визначити її максимальний розмір, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, слідчий вважає за необхідне і доцільне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, орган досудового розслідування вважає за необхідне при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити можливий розмір застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно, і покладання на підозрюваного, у разі внесення застави.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Захисник підозрюваного - адвокат Ляпін Д.Б. , посилаючись на недоведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри та ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК, просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Вказував на незадовільний стан здоров`я підзахисного.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні. Клопотань в порядку ст. 206 КПК України до суду не надходило.

Слідчий суддя, вислухавши доводи сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що Слобідським ВП ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020221070000172 від 07.08.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України

Підозрюваний ОСОБА_1 фактично був затриманий 18.01.2021 о 18 год. 12 хв. в порядку ст. 208 КПК України, та доставлений в приміщення суду в межах 60 годин.

19.01.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто одержання службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на заявника у цьому кримінальному провадженні.

При цьому, слідчий суддя вважає недоведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше не судимий. Об`єктивних даних на підтвердження цих ризиків слідчому судді не надано.

Всі інші питання, фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті (тобто, наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України), але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 ч. 1 цієї статті (тобто, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні), слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладання яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя вважає за необхідне в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити, у зв`язку з відсутністю в клопотанні належного обґрунтування стороною обвинувачення обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, який є найбільш суворим видом із п`яти видів запобіжних заходів, визначених в ст. 176 КПК України.

Надані стороною обвинувачення кримінального провадження дані не свідчать про те, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання ризиків, доведених в судовому засіданні.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер за віком, працює директором у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає разом із дружиною - пенсіонером.

Виходячи з наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а також з урахуванням вказаних вище ризиків, доведених слідчим та прокурором в суді; тяжкості покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя вважає можливим застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотанні, у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки сторона обвинувачення не довела недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаних ризиків.

З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважає, що запобігання встановленим під час розгляду клопотання ризикам можливе не лише при умові тримання ОСОБА_1 під вартою і вважає достатнім для досягнення вказаної мети застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт в межах строку досудового розслідування, на строк до 18.03.2021 року, з покладанням обов`язків, передбачених в ст. 194 КПК України.

Прийшовши до висновку про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Дуднік Л.С., погодженого прокурором Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Сіровицьким Д.Л., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42020221070000172 від 07.08.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Золіно, Володарського району, Горківської області, громадянина України, працюючого на посаді директора Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання, а саме: заборонити підозрюваному цілодобово залишати кв. АДРЕСА_2 в межах строку досудового розслідування – до 18.03.2021 року за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та крім розумного фактичного часу, необхідного для прибуття за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду і часу перебування у слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.

Покласти на ОСОБА_1 строком до 18.03.2021 обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись з м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , інші документи, які дають право на виїзд та в`їзд до України.

Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного через начальника слідчого відділення відділення поліції в аеропорту Харків Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Дуднік Л.С..

Строк дії ухвали до 18.03.2021 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя- І . В . Зелінська