Постанова № 94288833, 16.01.2021, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа № 409/2017/20

Провадження №3/409/8/21

П О С Т А Н О В А

"16" січня 2021 р. Білокуракинський районний суд Луганської області

Суддя Білокуракинського районного суду Луганської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Білокуракинського ВП ГУНПУ в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Плахо-Петрівка Білокуракинського району Луганської області, громадянина України, працюючого водієм в Білокуракинському обласному будинку-інтернаті для громадян похилого віку та інвалідів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білокуракинським РВ УМВС України в Луганській області 19.01.2006 року, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В с т а н о в и в :

17.10.2020 року о 16 годині 55 хвилин в смт Білокуракине по вул. Миру буд. 1, водій керував транспортним засобом "Мопед" НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу "Драгер" № ARBL-0836 в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.

Розгляд справи було призначено на 30.11.2020 року. 30.11.2020 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та для укладення угоди з адвокатом. Справу було відкладено на 07.12.2020 року. 07.12.2020 року адвокат Чорнуха І.П. надав до суду заяву про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи. Розгляд справи було відкладено на 14.12.2020 року. В судовому засіданні 14.12.2020 року, адвокат Чорнуха І.П. надав клопотання про виклик свідків, у зв`язку із чим розгляд справи було відкладено на 28.12.2020 року. 28.12.2020 року ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою. Адвокат Чорнуха І.П. також в судове засідання не з`явився та надав суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із його незадовільним станом здоров`я та обмеженнями, встановленими Постановою КМУ у зв`язку з карантином. Справу було відкладено на 11.01.2021 рік. 11.01.2021 року, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його хворобою та надав до суду довідку від 28.12.2020 року про разове відвідування КНП "Білокуракинська БЛ". Адвокат Чорнуха І.П. в судове засідання 11.01.2021 також не з`явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його незадовільним станом здоров`я та обмеженнями, встановленими Постановою КМУ у зв`язку з карантином. Також від адвоката Чорнухи І.П. надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме довідки від 28.12.2020 року, наданої КНП "Білокуракинський районний центр первинної допомоги", згідно якої вбачається разове відвідування лікаря 2812.2020. Справу було відкладено на 16.01.2021 року. В телефонному режимі ОСОБА_1 про призначену дату судового засідання повідомити не виявилося можливим, оскільки на телефонні дзвінки він не відповідав, про що секретарем судових засідань було складено відповідну довідку. Про дату судового засідання ОСОБА_1 було повідомлено через його керівництво за місцем його роботи, а саме, директора ОСОБА_2 , підтвердження про що міститься в матеріалах справи. В телефонному режимі адвоката Чорнуху І.П. про призначену дату судового засідання повідомити не виявилося можливим, оскільки на телефонні дзвінки він не відповідав, про що секретарем судових засідань було складено відповідну довідку, судову повістку не отримав. В судове засідання 16.01.2021 ОСОБА_1 та адвокат Чорнуха І.П. не з`явилися.

Адміністративне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , скоєне 17.10.2020 року. Строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП, спливає 17.01.2021 року.

Суд вважає, що надаючи заяви про відкладення розгляду справи, та повідомляючи про свою хворобу, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його адвокат намагаються затягнути розгляд справи з метою ухилення від адміністративної відповідальності внаслідок спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності. Про це свідчать довідки з лікарні не про наявну хворобу, а про разове відвідування лікарні саме в день слухання даної справи. При цьому документу, який підтверджує поважність причини неявки в судове засідання 11.01.2021, суду не надано.

Згідно ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Неявку захисника Чорнухи І.П. та ОСОБА_1 у судові засідання суд розцінює як затягування розгляду справи, а тому вважає можливим розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника. При цьому суд вважає, що право особи на захист не є порушеним, оскільки зазначені особи зловживають своїми процесуальними правами.

ОСОБА_1 в судовому засіданні 14.12.2020 року пояснив, що він адміністративне правопорушення не скоював. 17.10.2020 року він їхав на мопеді, позаду нього їхали працівники поліції, він зупинився. Працівники поліції склали протокол щодо того, що він їхав без шльома, протокол підписував. Також працівники поліції запропонували йому на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестера "Драгер". ОСОБА_1 погодився, результат показав 1,75 промілю алкоголю.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні допитані не були, оскільки розгляд справи постійно відкладався за клопотаннями ОСОБА_1 та захисника Чорнухи І.П..

До матеріалів справи разом з протоколом про адміністративне правопорушення наданий диск з відеозаписом подій з якого вбачається, що 17.10.2020 року за кермом мопеду дійсно перебував ОСОБА_1 .. Він був зупинений працівниками поліції. З відеозапису вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти освідкування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 погодився. Результат тесту було зафіксовано та оприлюднено свідкам та ОСОБА_1 , який показав 1,75 проміля алкоголю.

Адвокат Чорнуха І.П. в судовому засіданні 14.12.2020 звернув увагу на те, що відео не містить будь-яких пояснень ОСОБА_1 , на протоколі про проведення тесту не міститься дата.

Судом в судовому засіданні досліджений протокол тестування на алкоголь, на якому не міститься дата проведення тестування та міститься підпис ОСОБА_1 з відміткою "згоден". Суд приймає до уваги результат проведення тесту, оскільки проведення освідування було зафіксовано відеозйомкою, та ОСОБА_1 проти проведеного освідкування не заперечує і його проведення не оспорює.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (редакція ст. 130 КУпАП станом на 17.06.2020).

Таким чином, факт скоєння гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ДРП18 від 17.10.2020 року, освідкуванням на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру "Драгер" на місці зупинки транспортного засобу, де результат тесту показав 1,75 проміля алкоголю; відеозаписом та не викликає у суду сумніву. Дані докази суд вважає належними та допустимими.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р., з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Таким чином, суд вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454 гривні 00 коп. на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 454 гривні 40 копійок, де стягувач: Державна судова адміністрація України, 01601, м.Київ, вул.Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, реквізити для зарахування до державного бюджету: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О. Ю. Максименко