Рішення № 94286500, 21.01.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.01.2021 Справа № 905/2031/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Гайдук Д.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайтен Машинері Україна”, смт.Чабани, Київська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зав-Агро”, с.Єлизаветівка, Донецької області

про стягнення 219261,19грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.12.2020 по 21.01.2021

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна», смт.Чабани, Київська область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Зав-Агро», с.Єлизаветівка, Донецької області про стягнення 219261,19грн, з якої заборгованість у сумі 167200,00грн, пеня у сумі 37431,87грн, 3% річних у сумі 7600,51грн, інфляційні у сумі 7028,81грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у відповідача виник обов`язок по сплаті суми заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором поставки запасних частин № - 15472-ЗЧ від 17.05.2019, внаслідок чого нарахував, крім суми боргу, пеню, 3% річних та інфляційні.

Ухвалою суду від 07.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 24.12.2020 о 10:00 год.

22.12.2020 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від позивача надійшло клопотання б/н від 22.12.2020 про розгляд справи за відсутності представника позивача, яке суд задовольнив.

У судові засідання представники сторін не з`явились, відповідач відзив не надав.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд направляв ухвали суду на юридичну адресу відповідача, але конверти з ухвалами суду були повернуті підприємством зв`язку: адресат відсутній за вказаною адресою.

Суд намагався направити відповідачу телефонограму, однак телефон для зв`язку, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань 28.12.2020 був відключений, а 18.01.2021 особа, яка прийняла телефонограму зазначила, що на теперішній час на підприємстві не працює.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення на юридичну адресу відповідача процесуальних документів по справі №905/2031/20, неотримання відповідачем поштової кореспонденції, а також враховуючи сплив розумних строків розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов`язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи та зазначає, що незабезпечення відповідачем умов для своєчасного отримання ним кореспонденції не може перешкоджати захисту прав третіх осіб у суді.

Суд вважає за необхідне розглянути спір по суті без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані позивачем докази, господарський суд встановив наступне.

17.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тайтен Машинері Україна» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зав - Агро» (відповідач, покупець) було укладено договір поставки запасних частин № - 15472-ЗЧ (договір), згідно з п.1.1. якого постачальник зобов`язувався поставити запасні частини, мастильні матеріали та супутні товари до сільськогосподарської техніки (далі - товар), а покупець зобов`язувався прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору.

Розділом 3 договору сторони погодили порядок і строки поставки. Зокрема, у п.3.1. Договору вказано, що Товар надається Покупцю на складі Постачальника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати зарахування на поточний рахунок Постачальника 100% загальної вартості Товару, якщо інше не передбачено Специфікацією до цього Договору.

Водночас, відповідно до п.3.3. договору, сторони можуть у Специфікаціях до цього Договору визначити інший порядок поставки товару.

Окрім цього, у п.3.8. договору, сторони передбачили порядок та строки поставки партії товару в сумі, що перевищує десять тисяч гривень. Так, пп.3.8.1., 3.8.2. Договору встановлено, що Товар поставляється окремими партіями, відповідно до Специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору. В специфікаціях вказується: найменування і код Товару по каталогу підприємства-виробника, кількість, ціна, умови і терміни оплати, погодженої сторонами партії Товару.

Розділі 5 договору Сторони погодили умови оплати. Так, п.5.1. договору передбачено, що Покупець зобов`язаний здійснити оплату Товару на умовах 100% передплати за замовлену партію Товару згідно рахунка Постачальника, якщо інше не передбачено Специфікацією до цього Договору.

Згідно з п.3.6. договору, факт поставки Товару засвідчується видатковою накладною, яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками Сторін.

Відповідно до п.п.2.1., 2.2. договору, цей Договір вступає в дію з моменту його підписання повноважними особами обох сторін та діє до 31.12.2019. При цьому, якщо за десять днів до закінчення строку дії даного Договору жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону рекомендованим листом про розірвання Договору, строк дії даного Договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 31 грудня наступного календарного року включно.

Суд дослідивши договір запасних частин № - 15472-ЗЧ від 17.05.2019 встановив, що останній підписаний обома сторонами та засвідчений печатками.

18.05.2019 між ТОВ «Тайтен Машинері Україна» та ТОВ «Зав - Агро» було укладено Специфікацію №ТМУ00000391 (далі – Специфікація), за умовами якої сторони погодили, що Покупець зобов`язується оплатити Товар до 01.08.2019, здійснивши оплату вартості Товару, а Постачальник передати Товар на умовах EXW, за адресою: склад Вінниця до 10.06.2019.

Як вбачається зі змісту Специфікації, Товаром, який підлягає поставці є Гусениця, 30" Continental Trackman AG, (379715А1, 87403790), Quadtrac, 9240 у кількості 2 шт., загальною вартістю 367200,00грн.

На виконання умов договору, позивач здійснив поставку відповідачу товару, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №13977 від 14.06.2019 на суму 367200,00грн (з ПДВ), у кількості 2шт, яка підписана обома сторонами без заперечень та зауважень.

Факт отримання відповідачем товару за відповідною видатковою накладною підтверджується підписом уповноваженої особи – Бруй Володимира Андрійовича, який діяв на підставі довіреності №3 від 12.06.2019, наявною в матеріалах справи.

Відповідач частково сплатив за отриманий товар з простроченням строку визначеного сторонами у специфікації, що підтверджено банківською випискою, в результаті чого не сплаченою залишилась сума у розмірі 167200,00грн.

Факт отримання від позивача товару з боку відповідача за вищевказаним договором не спростований.

13.10.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою №493 про стягнення заборгованості за договором поставки запасних частин №-15472-ЗЧ від 17.05.2019 у розмірі 216945,28грн. Дана вимога залишена відповідачем без відповіді.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки запасних частин №-15472-ЗЧ від 17.05.2019 позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з останнього суми боргу, пені, 3% річних та інфляційні втрат.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дослідивши зміст договору поставки запасних частин №-15472-ЗЧ від 17.05.2019, який укладений між позивачем та відповідачем, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3.6. договору, факт поставки Товару засвідчується видатковою накладною, яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками Сторін.

Відповідно до п.п.3.9.2-3.9.3. договору сторони погодили, що представник покупця, на якого виписано довіреність на одержання цінностей є уповноваженою особою покупця, який має право погоджувати асортимент, кількість ціну товару, що поставляється. Підпис представника покупця на накладній є узгодженням покупцем асортименту, кількості і ціни поставленого товару.

Як вже було зазначено у Специфікації до договору, Товар підлягає поставці на умовах EXW, за адресою: склад Вінниця до 10.06.2019.

На виконання умов Договору, 14.06.2019 ТОВ «Тайтен Машинері Україна» поставило на користь ТОВ «Зав - Агро» Товар визначений у Специфікації, що підтверджується видатковою накладною від 14.06.2019 №13977. Товар за видатковою накладною за якістю та кількістю прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень, про що свідчать підписи та печатки сторін на зазначеному документі.

З огляду на це ТОВ «Тайтен Машинері Україна» повністю виконало свої зобов`язання за договором, поставивши на користь ТОВ «Зав - Агро» Товар, що був замовлений Покупцем. А відтак, після підписання видаткової накладної №13977 від 14.06.2019 щодо поставки Товару у ТОВ «Тайтен Машинері Україна» виникло право вимоги, а у ТОВ «Зав - Агро» виник обов`язок оплати такого Товару у строк до 01.08.2019 у порядку, визначеному Специфікацією.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що строк оплати за поставку товару відповідно до вказаної видаткової накладної є таким, що настав, але відповідач встановлений договором обов`язок по оплаті отриманого товару та у передбачений договором строк не виконав, належних і допустимих доказів виконання своїх обов`язків за договором поставки запасних частин №-15472-ЗЧ від 17.05.2019 не надав, суд дійшов висновку щодо задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайтен Машинері Україна”, смт.Чабани, Київська область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зав-Агро”, с.Єлизаветівка, Донецької області про стягнення заборгованості у сумі 167200,00грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 37431,87грн за період з 02.08.2019 по 01.02.2020, 3% річних у сумі 7600,51грн за період з 02.08.2019 по 24.11.2020, інфляційні у сумі 7028,81грн за період з 02.08.2019 по 24.11.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст.551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 8.2. договору, за порушення терміну оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення) від простроченої суми, за кожний день прострочення. Пеня може бути нарахована за весь період прострочення оплати.

Разом з цим, відповідно до п. 10.7 договору, до правовідносин сторін, пов`язаних з укладанням, виконанням цього договору та/або сплатою штрафних санкцій згідно з Договором, застосовується загальний строк позовної давності тривалістю у три роки.

За здійсненим господарським судом перерахунком пені (з урахуванням п.8.2 договору) суд визнає його арифметично не вірним, за розрахунком суду пеня до стягнення з відповідача на користь позивача складає 37300,00грн за період з 02.08.2019 по 01.02.2020.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання виникають нові додаткові зобов`язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Відповідно такі додаткові зобов`язання є заходами відповідальності за порушення основного зобов`язання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобов`язання.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон", суд визнає його арифметично вірним. Суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 7600,51грн за період з 02.08.2019 по 24.11.2020, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Наведені висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі №910/5625/18, від 13.02.2019 у справі №924/312/18.

Суд самостійно здійснив перерахунок інфляційних втрат та встановив, що розрахунок інфляційних нарахувань за видатковою накладною №13977 від 14.06.2019 мав бути здійснений позивачем за період з вересня 2019 року по жовтень 2020 року та склав суму інфляційних нарахувань у розмірі 7447,95грн, тоді як позивачем нараховані інфляційні нарахування за період з 02.08.2019 по 24.11.2020 у сумі 7028,81грн.

З огляду на що суд дійшов висновку, що сума інфляційних є більшою, ніж заявлено позивачем. Суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 7028,81грн.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 46, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайтен Машинері Україна”, смт.Чабани, Київська область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Зав-Агро”, с.Єлизаветівка, Донецької області про стягнення 219261,19грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Зав-Агро” (85561, Донецька область, Мар`їнський р-н, с.Єлизаветівка, вул.Центральна, буд.39а, код ЄДРПОУ 38434908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Тайтен Машинері Україна” (08162, Київська область, смт.Чабани, вул.Машинобудівників, 1; код ЄДРПОУ 38379774) борг у сумі 167200,00грн, пеню у сумі 37300,00грн, 3% річних у сумі 7600,51грн, інфляційні у сумі 7028,81грн, судовий збір в сумі 3286,94грн.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 21.01.2021 складено та підписано повний текст рішення.

Суддя Г.Є. Курило