Рішення № 94286221, 14.01.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2021 р. Cправа №902/695/20

Суддя Господарського суду Вінницької області Нешик О.С., при секретарі судового засідання Гнатик Є.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "U-svit", с.Нова Дедінка, Словацька Республіка

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лумбер", м.Ладижин Вінницької області

про стягнення 4200 Євро здійсненої попередньої оплати в зв`язку з невиконанням обов`язку щодо поставки товару

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/695/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "U-svit" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лумбер" 4200 Євро, які нараховані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов Контракту №09/2018-09/2019 від 17.09.2018 в частині поставки попередньо оплаченого товару.

21.09.2020 судом постановлено ухвалу про розгляд вказаної справи спочатку та призначення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 17.11.2020 закрито підготовче провадження у справі №902/695/20 та призначено її до судового розгляду по суті на 24.12.2020.

За результатами судового засідання, 24.12.2020, судом постановлено ухвалу (із занесення її до протоколу судового засідання) про відкладення розгляду справи на 14.01.2021.

На визначену судом дату представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча про місце, дату та час його проведення останні повідомлені належним чином, що підтверджується відносно відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №504 від 13.01.2021 та телефонограмою від 28.12.2020.

При цьому щодо позивача слід зазначити, що 14.01.2021 на електронну адресу суду надійшла заява останнього про розгляд справи за відсутності його представника за наявними матеріалами справи.

Положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи, зокрема витягу із свідоцтва про реєстрацію, товариство з обмеженою відповідальністю "U-svit" організоване і зареєстроване у Словацькій Республіці під реєстровим номером підприємницької діяльності 47647299 (а.с.9-11).

Таким чином, контракт, на підставі якого виникли зобов`язання сторін, за своєю правовою природою є зовнішньоекономічним приватним договором.

Порядок регулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України "Про міжнародне приватне право" №2709-IV від 23 червня 2005 року, із змінами (далі - ЗУ "Про міжнародне приватне право").

Згідно з ч.1 ст.4 ЗУ "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів.

Статтею 32 ЗУ "Про міжнародне приватне право" встановлено, що зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом. У разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв`язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов`язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження

Сторони договору згідно із статтями 5 та 10 ЗУ "Про міжнародне приватне право" можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України (ст.43 Закону).

Статтею ст.73 також встановлено, що іноземні юридичні особи мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.74 процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України.

Статтею 76 закріплено, що суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Випадків, передбачених ст.77 ЗУ "Про міжнародне приватне право", судом не встановлено.

Згідно ст.365 ГПК України, іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (стаття 366 ГПК України).

Пунктом 7.1. Договору сторони узгодили, що розбіжності і вимоги, що виникають з цього Контракту або у зв`язку з ним, підлягають вирішенню в судах за місцем знаходженням відповідача.

Вказаний пункт договору дає підстави вважати, що сторони дійшли згоди про віднесення вирішення спірних питань до підсудності державних судів України.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності.

Частиною 1 ст.27 ГПК України встановлено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, враховуючи правовий статус сторін спору, їх місцезнаходження, правову природу і предмет спору, наведені норми права, умови договору, положення ст.ст. 20, 27 ГПК України, суд вважає, що даний спір підлягає розгляду господарським судом Вінницької області із застосуванням до спірних правовідносин законодавства України.

Щодо позовних вимог про стягнення 4200,00 Євро заборгованості, судом встановлено наступне.

17.09.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Лумбер" (далі по тексту також - продавець, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю "U-svit" (далі по тексту також - покупець, позивач) укладено Контракт №09/2018-09/2019.

Відповідно до предмету Контракту Продавець продає, а Покупець купує Товар відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною цього Контракту (п.1.1. Договору).

Згідно до п. 1.2. - п.1.4. Контракту точна транспортна вага/обсяг (нетто і брутто), а також точне число місць буде вказано в транспортних документах при відвантаженні. Ціна за товар вказана в специфікації до кожної машини окремо (в залежності від вартості транспорту). Ціна становить 30000 євро.

Сторонами в п.2.1. Контракту узгодили, що поставка здійснюється на умовах FСА УКРАЇНА (Інкотермс-2010).

Термін поставки становить 5 днів з дати надсилання Покупцем повідомлення про готовність приймати Товар. Продавець зобов`язується виконати всі митні формальності, необхідні для ввезення Товару на територію Словаччини або іншої зазначеної країни в заявці/специфікації (п.п. 2.1., 2.2. Контракту).

Пунктом 2.4. Контракту передбачено, що Продавець негайно інформує Покупця про готовність Товару до відвантаження.

Контракт набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2018 (п.8.2. Контракту).

На підставі вказаного Контракту відповідачем виставлено позивачу Інвойси (рахунки на оплату) №№ 4, 5 на загальну суму 4200 Євро з визначеним способом оплати: 100 % передоплата грошовим переказом на банківський рахунок продавця.

В свою чергу, позивачем виставлені відповідачем рахунки оплачені в повному обсязі, що слідує з наданих представником позивача - адвокатом Дмитром Костюковичем пояснень та відповідного підтвердження про переказ (а.с.24-25).

20.02.2020 позивачем направлено на адресу відповідача повідомлення - вимогу невідкладно поставити ТОВ "U-svit" як покупцю оплачений товар на загальну суму 4200,00 Євро (а.с.28-29). При цьому останній просить адресата завчасно повідомити про дату, час і місце поставки.

Відповідач на вказану вимогу не відреагував та товар не поставив, у зв`язку із чим позивач направив на адресу останнього вимогу невідкладно повернути на розрахунковий рахунок ТОВ "U-svit" всю суму раніше сплаченої товариством попередньої оплати за товар в розмірі 4200,00 грн (а.с.30). Вказана вимога отримана відповідачем 29.05.2020, що підтверджується підписом представника останнього на повідомленні пошти (а.с.31). Одночасно в зазначеному листі позивач повідомив, що відмовляється від укладеного із ТОВ "Лумбер" Контракту №09/2018-09/2019 від 17.09.2018 з дати надіслання даної вимоги.

Разом з тим, відповідачем не поставлено обумовлений сторонами товар, а також не повернуто сплачені позивачем кошти, у зв`язку із чим останній звернувся до суду з відповідною позовною заявою про стягнення грошових коштів в судовому порядку.

Враховуючи встановлені обставини справи суд враховує наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Як зазначено судом вище, Контракт, на підставі якого виникли зобов`язання сторін, за своєю правовою природою являється зовнішньоекономічним приватним договором.

Загальні положення зовнішньоекономічної діяльності врегульовано главою 37 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.382 ГК України, суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Загальні умови, порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб`єктами господарювання, а також загальні положення зовнішньоекономічного договору визначає Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959-XII від 16 квітня 1991 року, зі змінами і доповненнями (далі - ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність").

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов висновку, що між сторонами виник спір з приводу виконання Контракту №09/2018-09/2019 від 17.09.2019, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст.693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як зазначалось раніше: сторонами узгоджено, що термін поставки становить 5 днів з дати надсилання Покупцем повідомлення про готовність приймати Товар.

Так, в матеріалах справи знаходиться повідомлення - вимога позивача, адресована відповідачу, про невідкладну поставку товару від 20.02.2020, яка отримана останнім 22.02.2020 (а.с. 28 - 29).

Таким чином, ТОВ "Лумбер" було зобов`язане поставити позивачу товар в строк до 28.02.2020.

Поряд з тим, докази того, що відповідач здійснив поставку обумовленого сторонами товару або повернення позивачу сплачених коштів в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4200,00 Євро є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, при вирішенні питання про валюту, в якій відповідач має виконати на користь позивача грошове зобов`язання по поверненню попередньої оплати у розмірі 4200,00 Євро, суд враховує наступне.

За змістом статей 192 та 524 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Грошове зобов`язання може бути виражене у гривні або сторони в договорі можуть визначити грошовий еквівалент в іноземній валюті.

Як зазначено вище, вартість договору визначена сторонами у Євро. Крім того, в судовому засіданні представник позивача, підтримав вимогу про стягнення боргу в іноземній валюті.

У Постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц вказано, що суд встановлює, чи визначено зобов`язання в іноземній валюті, чи у гривні з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов`язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов`язання і в резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню.

Гривневий еквівалент іноземної валюти, що підлягає стягненню, визначається за офіційним курсом НБУ на момент виконання грошового зобов`язання, яким є дата зарахування коштів на рахунок стягувача або видачі йому готівки.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість у визначеній сторонами валюті - Євро.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача.

Визначаючись із розміром судового збору, що підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача слід зазначити, що оскільки із заявлених вимог, відповідно до приписів ст.4 Закону України "Про судовий збір", мав бути сплачений мінімальний розмір судового збору (69,59 Євро - станом на день сплати), а отже дана сума підлягає стягненню на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 8, 13, 14, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лумбер" (вул.Слобода, 230, місто Ладижин, Вінницька обл., 24320, код ЄДРПОУ 41370829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "U-svit" (вул.Св.Кирила і Мефодія, 656/1, село Нова Дедінка, Словацька Республіка, 90025, ідентифікаційний номер як платника податків в Словацькій Республіці 47647299) заборгованості в розмірі 4200,00 Євро; відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 69,59 Євро.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21 січня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - представнику позивача - адвокату Костюковичу Дмитру Карловичу (проспект Грушевського, 46/304, м.Кам`янець-Подільський, Хмельницька обл., 32300);

3 - відповідачу (вул.Слобода, 230, м.Ладижин, Вінницька обл., 24320)