Постанова № 94284823, 20.01.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/19682/20,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, командир роти №3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старший лейтенант поліції Шульгач В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, командира роти №3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шульгач В.С. про скасування постанови ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, командира роти №3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшого лейтенанта поліції Шульгач В.С., в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 708821 від 17 листопада 2020 року; стягнути з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 708821 від 17 листопада 2020 року, винесеною командиром роти № 3 батальйону УПП в Рівненській області старшим лейтенантом поліції Шульгачем B.C. його притягнуто до адміністративної відповідальності за ніби то порушення ч. 121 ст. 10 та 122 ч. 2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн..

Зазначає, що 10 листопада 2020 року він керуючи транспортним засобом марки Hyunday, модель Accent, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Соборній в м.Рівне, був зупинений співробітниками патрульної поліції поблизу будинку № 190. Службовий автомобіль патрульної поліції з невідомих причин був припаркований безпосередньо на одній з двох наявних смуг руху, що в свою чергу створювало незручності для руху транспортних засобів та мало наслідком порушення п. 15.2 ПДР України, а саме за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху). В даному випадку, автомобіль патрульної поліції було припарковано таким чином, що повністю унеможливлювало рух правою смугою. При цьому, було очевидним, що працівниками патрульної поліції не здійснюються жодні дії по оформленню адмінматеріалів чи будь-які інші дії викликані службовою необхідністю. Зупинившись попереду службового автомобіля патрульної поліції, він ввімкнув аварійну світлову сигналізацію згідно вимог підпункту "б" пункту 9.9 ПДР України та повернув ключ в замку запалювання з метою вимкнення роботи двигуна.

До нього підійшов працівник патрульної поліції, та на його питання про причини зупинки, повідомив, що транспортний засіб яким він керував було зупинено у зв"язку із наявною інформацією, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення. При цьому, патрульний поліцейський запитав у нього, чому не світиться ближнє світло фар. З метою продемонструвати вказаній посадовій особі, що ближнє світло фар на транспортному засобі під його керуванням знаходиться у справному стані та було ввімкнуте до моменту зупинки автомобіля і вимкнення двигуна, він повернув ключ в замку запалювання та ввімкнув двигун. Переконавшись, що ближнє світло фар є ввімкнутим, ОСОБА_2 заявив, що ніби то під час руху воно було вимкнуте.

В подальшому, відповідач почав просвічувати ліхтарем транспортний засіб, з очевидною метою знайти будь-які порушення, щоб нівелювати безпідставність здійсненої ним зупинки транспортного засобу. Помітивши, на задньому сидінні дитину, його доньку, яка злякавшись, відщебнула пасок безпеки та заховалася за переднє пасажирське сидіння, відповідач в ультимативній формі заявив про необхідність надання йому посвідчення водія та техпаспорту, на що він погодився, та в подальшому відповідач просив надати ще й поліс обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Зважаючи на те, що безпідставна зупинка тривала вже більше двадцяти хвилин, а також з урахуванням необхідності ознайомитись з доказами порушення ПДР, між ним та відповідачем було досягнуто домовленості про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату та час.

17 листопада 2020 року в приміщенні УПП в Рівненській області, відповідачем було поверхнево, в порушення ст. 252 КУпАП, оцінено докази лише за своїм внутрішнім переконанням, без всебічного, повного і об"єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, без дотримання вимог закону і правосвідомісті винесено оскаржувану постанову серії ДП18 № 708821.

Ознайомившись із відеоматеріалами від 10.11.2020, було встановлено, що останні фіксують лише процес спілкування представників патрульної поліції з ним з приводу інкримінованого адміністративного правопорушення, однак докази невиконання водієм вимог п.19.1 "а" ПДР України досліджене відео не містить. Оскільки відповідач належним чином не зафіксував та не довів належними і допустимими доказами факту невиконання водієм вимог п.19.1 "а" ПДР України, а законні підстави для здійснення контролю за наявністю у позивача права користування транспортним засобом, перевезення пасажирів були відсутні, відтак вважає, що здійснені відповідачем дії по винесенні оскаржуваної постанови є незаконними, а отже в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 10 ст. 121 та ч. 2 ст. 122 КУпАП КУпАП. Окрім того, пояснення ОСОБА_3 , який є посадовою особою патрульної поліції, та який разом із поліцейським ОСОБА_4 перебував на службі в складі одного екіпажу 10.11.2020, не є належним та допустимим доказом правомірності прийнятого рішення та викликає об"єктивний сумнів у його неупередженості.

23 грудня 2020 року за вх.№63088/20 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в задоволенні позову повністю, вказавши, що дії відносно виявлення та процесуального оформлення факту правопорушення здійснювались виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 30 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами розгляду позовного провадження окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.ст. 268, 269 КАС України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10 грудня 2020 року, визначено відповідачу строк для подання відзиву.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задоволити. Подав заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити.

Представникивідповідачів в судове засідання не з"явилися, проте позиція щодо позовних вимог висловлена у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Судом встановлено, що 17 листопада 2020 року командиром роти №3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старшим лейтенантом поліції Шульгач Володимиром Сергійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №708821 від 17 листопада 2020 року, відповідно до якої постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн..

Також в спірній постанові зазначено, що 10 листопада 2020 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем Hyunday, модель Accent, державний номер НОМЕР_1 , о 17 год. 50 хв. в м.Рівне по вул.Соборній, водій керував автомобілем без увімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, також перевозив свою дитину у салоні атомобіля зріс якої менше 145 см. та яка не досягла 12 річног овіку у транспортному засоіб обладнаному ременем безпеки без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути диину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією транспортного засобу, чим порушив п.19.1 "а" та п.21.11 "б" ПДР України. У зв"язку з чим, його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 та ч.10 ст.121 КУпАП.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КпАП України, настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно з п. 1.10 Правил дорожнього руху, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.

Відповідно до п. 19.1 "а" Правил дорожнього руху, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб"єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов"язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з"ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Стаття 251 КУпАП передбачає, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Таким чином протокол, на рівні з поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями свідків, є одним із засобів встановлення фактичних даних на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначається Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженоюнаказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 р. № 1376.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. №14 "Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. При ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов"язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб"єкта владних повноважень обов"язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП обов"язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

До матеріалів справи стороною відповідача долучений відеозапис, який зафіксовано лише процедуру оформлення адміністративного правопорушення. Сам факт керування транспортним засобом позивачем без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби не зафіксовано. Автомобіль марки позивача впродовж усього відео перебував у статичному стані.

Суд зазначає, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є саме фіксування факту керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар в темну добу пори.

Окрім того, ч.10 ст.121 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил перевезення дітей.

Пунктом 21.11.б. ПДР України, забороняється перевозити: дітей, зріст яких менше 145 см або тих, що не досягли 12-річного віку, у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки, без використання спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на передньому сидінні легкового автомобіля без використання зазначених спеціальних засобів; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда.

Суд також зазначає, що відеозапис не підтверджує з"ясування поліцейським передбачених п. 21.11 "б" ПДР України ознак, які чітко вказують на порушення водієм ПДР. А саме поліцейським не зафіксовано вік дитини, зріст, не з"ясовано чи обладнений автомобіль ременями безпеки, наявність спеціальних засобів, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.

Крім того, суд не бере до уваги даний відеозапис, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність винесення оскаржуваної постанови.

Щодо письмових пояснень інспектора ОСОБА_3 , який підтвердив обставини стосовно вчинених порушень позивачем, то суд зазначає, що вказана особа є підзвітною та підконтрольною суб"єкту владних повноважень відповідачу у вказаній справі, а відтак в силу підпорядкування є зацікавленою особою. Як наслідок суд оцінює його покази щодо обставин вчиненого позивачем адміністративного правопорушення критично.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України.

Відповідно до ч.3 п.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб"єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова ДП18 №708821 від 17 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.10 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн. підлягає скасуванню.

Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат, згідно з якою судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов"язаних з розглядом справи.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн..

Виходячи з вимог ст. 139 КАС України, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду України по справі № 543/775/17 від 18.03.2020, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської міської ради сплачений судовий збір у розмірі 420,40 грн..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 72-77, 90, 241-243, 245, 246, 250, 295-297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 708821 від 17 листопада 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 121 ст. 10, ч.2 ст.122 КУпАП та накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції судові витрати в розмірі 420,40 грн..

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

відповідачі: Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14а, ЄДРПОУ 40108646, командир роти №3 батальйону УПП в Рівненській області ДПП старший лейтенант поліції Шульгач В.С., місцезнаходження: м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14а.

Повне судове рішення складене 20 січня 2021 року.

Суддя -