Ухвала суду № 94283284, 13.11.2020, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/2422/18

1-кп/350/60/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2020 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі колегії суддів головуючого судді Пулика М.В.,

суддів Бейка А.М., Калиній Г.В.,

секретаря судового засідання Стадник О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, клопотання захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м"який у кримінальному провадженні № 12018090170000328, що внесене до ЄРДР 20.03.2018 про обвинувачення ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2, ст.307 ч.3 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Шевчука Д.І.,

захисника Коваленко О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 307 ч. 2, ст. 307 ч. 3 КК України.

Від захисників обвинуваченого надійшло клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший на більш м"який запобіжний захід. Клопотання мотивували тим, що обвинувачений вже тривалий час знаходиться під вартою. Вважають, що за відсутності ризиків передбачених ст.177 КПК України, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Обвинувачений не має на меті жодним чином ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання. Просить обрати йому більш м`який запобіжний захід.

Прокурор заперечив проти клопотання про зміну запобіжного заходу з тих підстав, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені під час обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час продовжують існувати.

Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою посилаючись на те, що термін тримання під вартою обвинуваченому спливає 16 листопада 2020 року. Клопотання про продовження строку тримання під вартою прокурор мотивував тим, що розгляд кримінального провадження триває, а ризики передбачені ч.1 п.п.1, 5 ст.177 КПК України продовжують існувати. Зокрема прокурор вказує, що при зміні запобіжного заходу обвинувачений може переховуватись від суду, вчиняти інші злочини. За таких обставин, вважає, що є всі підстави для продовження строку тримання під вартою.

В судовому засіданні захисник Коваленко О.В. просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Просила задовольнити їхнє клопотання, змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший більш м`який.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з думкою свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати для нього запобіжний захід непов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думки всіх учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що клопотання захисників до задоволення не підлягає, а клопотання прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 16 листопада 2020 року.

До вказаної дати закінчити розгляд кримінального провадження неможливо з об`єктивних причин, оскільки судом не допитано всіх свідків.

Вирішуючи заявлені клопотання, суд враховує вимоги пунктів 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 2, ст.307 ч.3 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких, а інший - особливо тяжких злочинів, з урахуванням ризиків, визначених ч.1 п .п. 1, 5 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачений може переховуватись від суду та, не виключено, що може вчинити інше кримінальне правопорушення, суд не вбачає достатніх підстав для зміни обраного відносно нього запобіжного заходу, оскільки будь-який інший, більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на інші більш м`який.

Все вищевикладене в сукупності, свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Тому, не роблячи передчасних висновків щодо винуватості обвинуваченого суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, у зв`язку з чим, клопотання захисників Коваленко О.В. та Вороняка В.А. про зміну запобіжного заходу є необгрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення.

Отже, на час розгляду питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою ризики, які раніше були підставою для продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали, а тому даний запобіжний захід підлягає продовженню.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б були підставою для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України. З огляду на вищевикладене, суд вважає виправданим продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

Заставу визначену для обвинуваченого в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168.160 гривень, залишити без змін. При цьому, застава може бути внесена в будь-який момент дії строку цієї ухвали, з одночасним покладенням на обвинуваченого за кого така внесена, обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182 - 184, 197, 369-372 КПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання захисників Коваленко О.В. та Вороняка В.А. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з тримання під вартою на більш м"який, відмовити.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , продовжити на 60 днів - до 12 січня 2020 року.

Визначити розмір застави в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168160 ( сто шістдесять вісім тисяч сто шістдесять ) гривень, яка може бути внесена як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647 Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

В разі внесення визначеної в ухвалі суми застави, негайно звільнити обвинуваченого з-під варти та зобов`язати його :

1.Прибувати за першою вимогою до суду.

2.Не відлучатися за межі місця проживання без дозволу суду.

3.Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, та направити начальнику Державної установи" Івано-Франківська установа виконання покарань ( № 12), для виконання.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 7 діб після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.

Головуючий суддя:

Судді: