Ухвала суду № 94283076, 20.01.2021, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/566/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі Кравченко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з заявою про перегляд заочного рішення ухваленого Першотравенським міським судом Дніпропетровської області 09 липня 2020 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та неї про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року у справі №186/566/20 стягнуто з неї на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 , за тілом кредиту у розмірі 3689,18 грн., що утворилась станом на 19 липня 2017 року. Також даним рішення, стягнуто з її доньки ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за договором б/н від 04 жовтня 2010 року, укладеного між Публічним Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_3 , за тілом кредиту у розмірі 3689,18 грн., що утворилась станом на 19 липня 2017 року.

Вона уродженка с. Русаково, Петропавлівського району, Дніпропетровської області. Після смерті чоловіка, вона залишила квартиру доньці ОСОБА_4 та зятю ОСОБА_5 , а сама переїхала до с. Русаково, Петропавлівського району, Дніпропетровської області. Рішення суду від 09 липня 2020 року нею отримано не було, а донька вважала, що рішення по даній справі її не стосується. Про існування рішення суду, вона дізналась 16 жовтня 2020 року, коли з неї були списані грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом на підставі виконавчого провадження. Звернувшись до Першотравенського МВ ДВС Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), їй було надано постанову про відкриття виконавчого провадження провадження №63289693 від 13 жовтня 2020 року. Оскільки нею рішення суду отримано не було, про наявність рішення, вона дізналась 16 жовтня 2020 року і то, випадково.

Також зазначає, що АТ КБ «Приватбанк», дізнавшись про смерть позичальника ОСОБА_3 направив 25 жовтня 2018 року до Першої Павлоградської державної нотаріальної контори претензію кредитора з проханням повідомити спадкоємців про наявність заборгованості спадкодавця перед банком та включити ці вимоги до спадкової маси.

Згідно з відповіддю №4922/02-14 від 24 листопада 2018 року завідуючої Першою Павлоградською державною нотаріальною конторою, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , не відкривалась, спадкоємці із заявами не зверталися. Спадкова справа відкрита на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк».

Банк, дізнавшись, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , направив їм лист-претензію від 09 вересня 2019 року, однак відповіді не отримував.

З довідки №6921 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданої 26 червня 2020 року виконавчим комітетом Першотравенської міської ради Дніпропетровської області вбачається, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , зі своєю сім`єю: дружина ОСОБА_1 , донька ОСОБА_2 , зять ОСОБА_6 .

Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_3 , в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є дружина та донька.

Так АТ КБ «ПриватБанк» дізнався про смерть ОСОБА_3 25 жовтня 2018 року, отримав відповідь від нотаріальної контори 24 листопада 2018 року, направив лист претензію 09 вересня 2019 року, до суду з позовом звернувся 04 травня 2020 року, тобто після спливу 6 місяців, які дозволені чинним законодавством.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов`язанням.

Порядок пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст. 1281, 1282 ЦК України.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281,1282ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

Відповідно до статті 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою та третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

За положеннями ст.1282ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

А тому, виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року роз`яснено, що з урахуванням положенняст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

Відсутні докази існування спадкового майна і його вартість, не встановлено отримання спадкового майна спадкоємцями, що унеможливлює стягнення з відповідачів заявлених позивачем грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, просить суд поновити їй строк для подання заяви про перегляд заочного рішення від 09 липня 2020 року по справі №186/566/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та неї про стягнення заборгованості за кредитним договором та скасувати дане рішення.

У судове засідання заявник ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у судове засідання надав відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому заперечував проти заяви та прохав суд відмовити у її задоволені. Також, наполягав на тому, що заочне рішення є законним, справедливим та обґрунтованим.

ОСОБА_3 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 04.10.2010 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно зі ст.284 ЦПК, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Аналізуючи зміст заяви, варто звернути увагу, що в ній обов`язково повинні бути зазначені процесуальні обставини для скасування заочного рішення (поважність причин неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення їх суду) та матеріальні обставини для скасування (посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення).

Згідно зі ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Таким чином, для скасування заочного рішення повинні існувати як обставини процесуального характеру, так і матеріального одночасно.

Виходячи з матеріалів справи та протоколу судових засідань — відповідач належним чином повідомлена та від неї не надійшло жодних клопотань, заперечень чи інших документів щодо розгляду даної справи.

Також доречно зауважити, що відповідачу надано ряд прав та обов`язків. Зокрема (ст.43, 44 ЦПК України): після одержання копій ухвали про відкриття провадження у справі і позовної заяви відповідач має право подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення. Сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

З огляду на вищевикладене, суд за наявності правових підстав та вимог ЦПК України, з урахуванням листа Верховного Суду України «Про практику ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах» та умов проведення заочного розгляду справ, а саме врахував: неявку відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи а тому суд правомірно провів заочний розгляд справи та виніс судове рішення яке є законним, справедливим та обґрунтованим.

Взагалі редакція ч.1 ст.288 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення потрібно не тільки поважність причин неявки відповідача, але й додатково і поважність причин неповідомлення суду про неможливість з`явитись в судове засідання. Відповідач не подавав а ні клопотань, а ні заперечень та не просила відкласти розгляд справи за поважністю причини не прибуття на призначені дати судового розгляду.

По-друге, щодо матеріальних підстав для скасування заочного рішення, то відповідач повинна вказати на докази, якими обґрунтовуються заперечення проти вимог позивача.

При цьому, заочне рішення підлягає скасуванню, тільки якщо докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що згідно з ч.2 ст.281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою, можна зробити висновок, що суд, ухвалюючи заочне рішення, повинен дати оцінку всім доказам, які є у справі.

Таким чином, не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухваленні заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи.

В той же час, у ЦПК України чітко врегульовано порядок подачі доказів. Так, згідно зі ст.43 сторони зобов`язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням даної вимоги, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Враховуючи сказане, можна зробити висновок, що відповідач, посилаючись на докази, якими обґрунтовуються заперечення, повинен вказати не тільки на нові докази, але й навести поважні причини, чому такі докази не були подані до початку розгляду справи по суті.

І тільки за одночасної наявності названих процесуальних і матеріальних обставин суд може скасувати заочне рішення. При спеціальному порядку суд першої інстанції може переглянути заочне рішення, тільки якщо відповідач посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин; порушення норм процесуального права при ухваленні заочного рішення може бути підставою тільки для апеляційного оскарження.

Підсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що заочне рішення може бути переглянуте в загальному та спеціальному порядках. Якщо в загальному (апеляційному) порядку досліджується законність та обґрунтованість заочного рішення, то при спеціальному порядку досліджуються тільки вказані відповідачем нові докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у випадку відсутності відповідача з поважних причин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 25.07.2017 року.

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи — її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 19 липня 2017 року по 19 січня 2018 року.

У даному випадку спадкоємцями, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідачів, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_2 .

За змістом ч.2 ст.1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч.3 ст.1281 ЦК України).

Позичальник взяв на себе зобов`язання щодо повернення кредиту в повному обсязі, зі сплатою всіх комісій і відсотків передбачених договором.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 помер.

Згідно ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до ч.1. ст.1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредиторів повністю, але в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Згідно матеріалів справи відсутня інформація про те, чи зареєстровано за боржником рухоме і нерухоме майно.

Щодо пред`явлення кредиторських вимог до спадкоємця.

Згідно ст.1281 ЦК України, спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Зазначена норма не встановлює певного порядку пред`явлення таких вимог і має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг.

Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк встановлений ст.1281 ЦК України приймає претензії кредиторів від спадкодавця.

Заявлення кредитором своїх вимог до спадкоємців не безпосередньо спадкоємцям, а через нотаріуса не суперечить приписам ч.2 ст.1281 ЦК України.

При цьому, на відміну від безпосереднього повідомлення спадкоємців спадщини, кредитор повідомляючи останніх про свої вимоги через нотаріуса, не зобов`язаний зважати на факт прийняття спадкоємцями спадщини, оскільки нотаріус повинен прийняти відповідну заяву кредитора незалежно від того, чи прийняв спадщину хоча б один із спадкоємців і чи встановлені спадкоємці взагалі.

Банку стало відомо про смерть позичальника 20 вересня 2018 року, а 25 жовтня 2018 року, тобто у встановлений ст.1281 ЦК України строк, банк заявив претензійну вимогу до спадкоємців боржника, шляхом направлення на адресу Першої павлоградської державної нотаріальної контори.

Доказів, що банку стало відомо про смерть позичальника в іншу дату відповідачем не надано, а тому строк передбачений статей 1281 ЦК України банком не пропущено.

Відповідно до ч.3 ст.284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заявник ОСОБА_1 у своїй заяві зазначає, що про існування заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року, вона дізналась лише 16 жовтня 2020 року, коли з неї були списані грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом на підставі виконавчого листа, тому прохала поновити їй строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суд вважає можливим поновити заявнику ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання останньою копії заочного рішення від 09 липня 2020 року.

На підставі ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ОСОБА_1 та скасувати заочне рішення від 09 липня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.260, ч.3 ст.284, п.2 ч.3 ст.287, ч.1 ст.288 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року по цивільній справі № 186/566/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення - задовольнити.

Скасувати заочне рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2020 року по цивільній справі № 186/566/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Призначити справу до розгляду в судовому засіданні на 11 годину 00 хвилин 08 лютого 2021 року в приміщенні Першотравенського міського суду Дніпропетровської області (вул. Шахтарської Слави, буд.16, м.Першотравнська, Дніпропетровської області, ІІ поверх).

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч.4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України, у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається на веб-сторінці Першотравенського міського суду Дніпропетровської області офіційного веб-порталу судової влади України в мережі "Інтернет" - http://pr.dp.court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.