Вирок № 94282885, 21.01.2021, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3164/19

Провадження № 1-кп/175/151/19

Вирок

Іменем України

21 січня 2021 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретареві Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Біленка Р.А.,

захисника Новік Л.Є.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12019040120000030 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Підгородне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні шістьох малолітніх дітей, офіційно непрацюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого 27.11.2018 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.249, ст.ст.75, 76 КК України до 3 років обмеження волі з іспитовим строк 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.249 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 , будучи раніше судимим за умисний злочин проти довкілля, маючи незняту і непогашену судимість, належних висновків для себе не зробив і в період іспитового строку знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 21 травня 2019 року близько 23.00 години він, маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним добувним промислом без належного дозволу за допомогою забороненого знаряддя лову в період весняно-літньої заборони лову риби, в порушення ст.3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року прибув на берег річки Самара Дніпровського водосховища поблизу м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, де вбрід зайшов у воду та вздовж берега встановив заборонені знаряддя лову - чотири жилкові риболовні сітки, після чого повернувся на берег і пішов додому.

22 травня 2019 року близько 04.00 години ОСОБА_2 , діючи умисно, незаконно займаючись рибним добувним промислом, знову зайшов вбрід у воду до місця встановлених заборонених знарядь лову і зняв незаконні встановлені раніше ним сітки, за допомогою яких незаконно виловив живі водні ресурси, а саме рибу: 4 судаки, 2 сазани та 180 карасів, чим завдав, відповідно додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209, істотну шкоду державі на загальну суму 5712 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , не оспорюючи факту вилову риби 22.05.2019 року за допомогою чотирьох сіток, свою вину фактично не визнав і пояснив, що, на його думку, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, а працівники поліції мали скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки за місяць до цієї події він аналогічним способом виловив набагато більше риби, але тоді ніхто не розпочинав кримінальне провадження. Він дізнався в мережі Інтернет, що кримінальна відповідальність настає у разі спричинення збитків на суму більше ніж 9 тисяч гривень. У разі визнання його винуватим, просить суворо не карати та врахувати, що на даний час він фактично працює та не займається ловом риби.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12019040120000030, а саме:

- протоколом огляду місця події від 22 травня 2019 року та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що на березі річки Самара поблизу м. Підгородне виявлений ОСОБА_2 із чотирма мокрими жилковими сітками довжиною 50 метрів та висотою 1 метр вічком 50 мм х 50 мм кожна та свіжевиловленою рибою, а саме 4 судаками, 2 сазанами та 180 карасями (а.к.п.8-11);

- висновком експерта № 23/11.2/112 від 06 червня 2019 року, із якого убачається, що в обсязі наданих на дослідження документів документально та арифметично підтверджується «Розрахунок збитків до протоколу № 040590 відносно ОСОБА_1 », складений 22 травня 2019 року головним держаним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» ОСОБА_3 на підставі додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 на загальну суму 5712 грн. (а.к.п.36-38);

- речовими доказами, а саме чотирма жилковими риболовними сітками та незаконно виловленою рибою (а.к.п.13,14,15,16).

Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого. Порушень вимог закону щодо відкриття доказів стороні захисту, суд не вбачає.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у п.65 рішенні по справі «Коробов проти України» зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Суд, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчинені злочину за обставин, викладених у обвинувальному акті від 27 червня 2019 року, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.249 КК України як незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотної шкоди державі, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Доводи обвинуваченого щодо відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, суд розцінює як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення з метою уникнення кримінального покарання за вчинення нетяжкого умисного злочину в період іспитового строку, оскільки ці його доводи спростовуються вищенаведеними доказами, які не викликають у суду жодних сумнівів, так як у своїй сукупності вони підтверджують пред`явлене обвинувачення про вчинення інкримінованого злочину.

Крім того, позиція ОСОБА_4 щодо того, що кримінальна відповідальність настає у разі спричинення збитків на суму більше 9000 грн. є помилковою, оскільки відповідно до постанови № 17 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» від 10 грудня 2004 року, вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч.1 ст.244, ст.246, ч.1 ст.248, ч.1 ст.249 КК України), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання.

У пункті 12 цієї Постанови зазначено, що відповідальність за злочин, передбачений ст.249 КК України, настає лише за умови, що діями винної особи заподіяно істотну шкоду. На те, що шкода є істотною, можуть вказувати, зокрема, такі дані: знищення нерестовищ риби; вилов риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі; добування великої кількості риби, водних тварин чи рослин або риби чи тварин, вилов яких заборонено; тощо. Якщо внаслідок вчинених дій істотна шкода не настала, винна особа, за наявності до того підстав, може нести відповідальність за ч.3 або ч.4 ст.85 КУпАП.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про те, що ОСОБА_2 заподіяв істотну шкоду та про повну доведеність «поза розумним сумнівом» його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України, і не вбачає підстав для винесення виправдувального вироку.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_4 , - чотири рази притягався до кримінальної відповідальності, має одну незняту та непогашену судимість, негативно характеризується за місцем проживання, має сім`ю і на утриманні шістьох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує його покарання, суд визнає наявність малолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Відповідно до п.19 постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 04 червня 2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів і їх правові наслідки», якщо рецидив злочинів утворює одночасно й їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини 4 статті 67 КК України як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.

З огляду на ці положення законодавства та враховуючи кваліфікацію дій ОСОБА_4 за ознакою вчинення інкримінованого злочину особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ст.249 КК України, яка передбачена диспозицією ч.2 ст.249 КК України, суд не визнає повторність як обставину, що обтяжує покарання, як про це зазначено у обвинувальному акті.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Виходячи з цих вимог закону і положень ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_4 , який не зробив належних висновків, на шлях виправлення не став і в період іспитового строку вчинив аналогічне умисне кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне призначити реальне покарання у виді позбавлення волі за правилами ст.ст.71, 78 ч.3 КК України (в редакції ч.2 ст.249 КК України, що діяла на момент вчинення злочину), вважаючи, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

З огляду на викладені положення закону, суд не вправі повторно застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст.75 КК України, про що він фактично просив у судових дебатах і останньому слові.

Під час досудового розслідування запобіжний захід обвинуваченому не обирався. З 18 листопада 2019 року по 19 березня 2020 року він відбував покарання у виді 3 років обмеження волі, призначене за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року.

З урахуванням наявності на утриманні шістьох малолітніх дітей, у суду відсутні підстави для обрання ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов представника Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області, визнаний обвинуваченим, підлягає задоволенню на підставі ст.1166 ЦК України, оскільки судом установлено, що злочинними діями ОСОБА_4 державі завдана шкода у зазначеному в позові розмірі та на час ухвалення вироку добровільно не відшкодована.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 942,06 грн., що підтверджується довідкою експертної установи (а.к.п.35).

Речові докази – знаряддя злочину та виловлені водні живі біоресурси, підлягають спеціальній конфіскації у відповідності до вимог ст.ст.96-1, 96-2 КК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.249 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік.

На підставі ст.71, ст.78 ч.3 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року і остаточно, за сукупністю вироків, призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 7 (сім) місяців.

Строк покарання обчислювати з дня приведення вироку до виконання і у строк покарання зарахувати відбуте покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2018 року із розрахунку два дні обмеження волі за один день позбавлення волі, тобто з 18 листопада 2019 року по 19 березня 2020 року включно.

В рахунок відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 5712 (п`ять тисяч сімсот дванадцять) гривень на користь держави в особі Управління державного агентства рибного господарства у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40995974).

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) 942 (дев`ятсот сорок дві) гривні 06 копійок на користь держави (отримувач - ГУК у Дн-кій обл/м.Дніпро/24060300, ЄДРПОУ – 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN) - UA438999980313020115000004569, Код бюджетної класифікації - інші надходження, наявність відомчої ознаки – «00» без деталізації за відомчою ознакою, призначення платежу – за експертизу № 23/11.2/112 від 06 червня 2019 року, проведену Дніпропетровським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України).

Чотири жилкові риболовні сітки, які передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів відділення поліції в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області по квитанції № 12/19 на підставі постанови заступника начальника – начальника СВ ВП в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Нестеренка Д.О. від 22 травня 2019 року, - після набрання вироком законної сили безоплатно вилучити у власність держави на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України (спеціальна конфіскація).

Чотири судаки, два сазани та сто вісімдесят карасів, які передані на відповідальне зберігання до рибоприймального пункту фізичній особі-підприємцю ОСОБА_12 по накладній № 1/22/05/2019 від 22 травня 2019 року на підставі постанови заступника начальника - начальника СВ ВП в річковому порту Амур-Гавань ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Нестеренка Д.О. від 22 травня 2019 року, - після набрання вироком законної сили безоплатно вилучити у власність держави на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України (спеціальна конфіскація).

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Суддя В.В. Бровченко