Рішення № 94282510, 19.01.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18665/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Згідно заявлених вимог позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Вимоги позову обґрунтовані тим, що на підставі ордеру №90364 від 29 квітня

1963 року матері позивача з ї батьком надано жиле приміщення в квартирі АДРЕСА_1 . Мати позивача - ОСОБА_5 померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням виконкому Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Києва від 09 березня 1992 року №183 було дозволено змінити договір найму двокімнатної кватири АДРЕСА_1 та укласти його з батьком позивача - ОСОБА_6 в складі сім`ї: він та сторони по справі. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. На даний час в квартирі зареєстровані: відповідач ОСОБА_2 - брат позивача; ОСОБА_1 - позивач; ОСОБА_3 - чоловік позивача; ОСОБА_4 - донька позивача.

ОСОБА_2 в квартирі не проживає, витрат на її утримання не несе, витрати на утримання будинку і прибудинкової території, опалення квартири несе виключно сім`я позивача. Відповідач не проживає в квартирі, не реєструє своє фактичне місце проживання, має у власності житло - Ѕ частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , разом з тим не надає згоди на приведення облікових даних у відповідність із фактичними обставинами та на укладання позивачем, як споживачем комунальних послуг, відповідних договорів. Посилаючись на норми ст. 71, 72 ЖК УРСР, зазначивши, що ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі приблизно 10 років, добровільно виселився з квартири, майна в квартирі не має, перешкод у користуванні квартирою йому не чинилось, позивач вважає, що останній втратив право користування кватирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2019 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримав 24 грудня 2019 року, що також підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Третіми особами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 копію ухвали суду про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами отримано 21 грудня 2019 року, представником третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» - 23 грудня 2019 року, що також підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 31 березня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня

2019 року відмовлено.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року

№ 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року №731-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого пункт 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України викладено в такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.»

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

08 січня 2020 року від третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, в яких вони просили задовольнити позовні вимоги повністю, зазначили, що дійсно ОСОБА_2 в квартирі не проживає, останні 25 років не несе витрат на утримання житла, не користується ним для постійного проживання, у зв`язку з сімейними обставинами проживав в квартирі з квітня по травень 2010 року, більше до квартири не повертався, речей в квартирі не має.

Відповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Представник третьої особи КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» не скористався своїм правом та не направив до суду заяв по суті справи.

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені нею обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 ЖК УРСР, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Статтею 72 ЖК УРСР передбачено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 з сім`єю з двох осіб видано ордер №90364 на право зайняття однієї кімнати площею 15,51 кв.м., в квартирі АДРЕСА_3 , склад сім`ї: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - батько. Ордер виданий на підставі рішення виконкому Московської районної Ради від 28 квітня 1963 року №705 (а.с.6).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_10 (а.с. 7).

Як убачається з витягу з рішення №183 виконавчого комітету Дніпровської районної Ради народних депутатів м.Києва від 09 березня 1992 року «Про закріплення і обмін житлової площі, зміну договору найму та внесення змін в попередні рішення» дозволено ЖЕК змінити договір найму двокімнатної квартири АДРЕСА_4 та укласти його з ОСОБА_6 , склад сім?ї: він, дочка ОСОБА_11 , син ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю дружини (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 (а.с. 9).

Як убачається з довідок про реєстрацію місця проживання, за адресою АДРЕСА_5 зареєстровані: ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11, 74), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12, 74), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.13, 74), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 74).

12 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулась до КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» із заявою про укладання договору (а.с.14-15), однак їй було повідомлено що відповідно ст.ст.103, 104 ЖК УРСР зміна договору найму житлового приміщення (переведення особового рахунку) або розподіл відбувається виключно за згодою всіх повнолітніх членів сім?ї, у разі відмовлення членів сім?ї дати згоду на укладання окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку (а.с.16).

Згідно з інформації, наданої Дніпровським управлінням поліції Національної поліції у м.Києві НП України від 31 жовтня 2019 року, звернень до відділу від ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_6 , з приводу перешкоджання йому в користуванні квартирою АДРЕСА_1 не надходило (а.с.17).

Як убачається з Акту, складеного та підписаного ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , цим актом останні підтверджують, що в квартирі АДРЕСА_1 громадянин ОСОБА_2 не проживає біля десяти років, його речей в квартирі немає (а.с.18).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 14 грудня 2004 року та за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження

об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, ОСОБА_2 та

ОСОБА_1 належить будинку АДРЕСА_2 , по Ѕ частці (а.с.25-27).

Відповідач ОСОБА_15 не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву та не надав доказів на спростування вказаних обставин.

Також в матеріалах справи відсутні докази наявності обставин, визначених ч.3

ст. 71 ЖК УРСР, а також того, що позивач та трені особи чинили відповідачу перешкоди в користуванні квартирою.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не проживає в квартирі АДРЕСА_1 протягом строку, що перевищує шість місяців (на дату звернення з позовом до суду), без поважних причин, що є підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40грн.

На підставі ст. 141 ЦК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судовий збір у вищевказаному розмірі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 1, 65, 71, 72 ЖК УРСР, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_6 ) до ОСОБА_2

( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ), треті особи: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» (місцезнаходження: 02002, м.Київ, вул. Челябінська, 9-Г), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ), про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: