Вирок № 94282138, 21.01.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/3586/17

Дата документу 21.01.2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2021 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Січиокно Т.О.,

за участю секретаря Ромахової В.В.,

прокурорівСорокіна І.В., Чічіль М.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Громової Т.Ю.,

захисника Костенка В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017170000000085 від 03.03.2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Супрунівка Полтавського району Полтавської області, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , учасника АТО, раніше несудимого,-

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України,-

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 , працюючи з 03 лютого 2017 року на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, маючи спеціальне звання старший лейтенант поліції, тобто будучи працівником правоохоронного органу, умисно, шляхом обману заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_1 в сумі 6000 доларів США, а саме 20 лютого 2017 року, при особистій зустрічі, він повідомив тій про те, що стосовно неї Полтавським ВП ГУ НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017170040000219 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та для вирішення питання про закриття цього кримінального провадження ОСОБА_1 має передати через нього грошові кошти в сумі 6000 доларів США, з яких 4000 доларів США призначалися ОСОБА_3 , а 2000 доларів США слідчому, який проводив досудове розслідування в провадженні.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017170040000219 від 18.01.2017 року за ч.1 ст.358 КК України розпочато старшим слідчим слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області Петренком І.В. за заявою ОСОБА_3 щодо підроблення документів ОСОБА_1 і подальшого заволодіння нею грошовими коштами в сумі 4000 доларів США.

Надалі, 03 березня 2017 року, приблизно о 14 год 30 хв., ОСОБА_2 , переслідуючи вказаний вище умисел, перебуваючи біля закладу швидкого харчування «МакДональдз», що по вул. Європейській, 187 –А в м.Полтаві, під час особистої зустрічі з ОСОБА_1 , в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , умисно, з корисливих мотивів, використовуючи обман для заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , шляхом запевнень, переконань, продовжив схиляти її до передачі йому грошових коштів у сумі 6000 доларів США для ніби – то подальшої їх передачі як неправомірної вигоди старшому слідчому слідчого відділу Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області Петренку І.В., тобто особі, яка займає відповідальне становище, з яких в сумі 2000 доларів США за вирішення питання про закриття кримінального провадження № 12017170040000219, а інші 4000 доларів США ніби – то для передачі слідчим ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_3 в обмін на відсутність у нього претензій майнового характеру до ОСОБА_1

14 березня 2017 року, приблизно о 13 год 30 хв., ОСОБА_2 , продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на шахрайське заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 та підбурення її до надання неправомірної вигоди слідчому ОСОБА_6 , перебуваючи в службовому кабінеті № 136, розташованому в будівлі Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області, що по вул. Сковороди, 2-Б в м.Полтаві, вкотре повідомив ОСОБА_1 про необхідність передачі йому грошових коштів в сумі 6000 доларів США для вирішення питання про закриття кримінального провадження № 12017170040000219 та припинення досудового розслідування в ньому.

У цей же день, о 13 год 45 хв., ОСОБА_1 , будучи введеною в оману щодо необхідності надання грошових коштів в сумі 6000 доларів США для подальшої їх передачі ОСОБА_2 слідчому ОСОБА_7 і потерпілому ОСОБА_3 в обумовлених частинах, погодилася на вимогу ОСОБА_8 та в приміщенні службового кабінету № 136, розташованого в будівлі Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області, що по вул. Сковороди, 2-Б, діючи під прикриттям працівників правоохоронних органів, передала йому грошові кошти в розмірі 6000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 14.03.2017 року відповідало 161367 грн., що становить 9492 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та відповідно до примітки ст.185 КК України є значною шкодою.

Отримавши грошові кошти в цій сумі, ОСОБА_8 довів свій злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння майном ОСОБА_1 до кінця, чим завдав їй значної шкоди.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_8 слід кваліфікувати за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому та за ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України, як підбурення надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду дії з використанням наданої їй влади.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень не визнав, заперечивши факт заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 шляхом шахрайства та підбурювання її до дачі хабаря слідчому, як і будь – якого іншого впливу на нього, а тому просив виправдати його за недоведеністю того, що він вчиняв такі правопорушення.

Будучи допитаним у судовому засіданні, ОСОБА_2 показав суду, що в 2012 році він через свого приятеля ОСОБА_5 познайомився з ОСОБА_1 та знав її як особу, яка надавала правову допомогу громадянам. Приблизно в лютому 2017 року до нього звернулися ОСОБА_5 , з яким він приятелював, та ОСОБА_1 з проханням порадити як діяти в ситуації, в яку вона потрапила. З приводу цього ОСОБА_1 пояснила, що надавала юридичні послуги ОСОБА_3 у цивільній справі про поновлення того на роботі, яка слухалася в Ленінському районному суді м.Полтави та надалі той звернувся з заявою до правоохоронних органів, вважаючи, що вона заволоділа належними йому грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США. На той час ОСОБА_1 вже була обізнана про наявність в Полтавському ВП кримінального провадження стосовно неї та проведення досудового розслідування слідчим Петренком І.В., а тому він інформаціі, зокрема, про наявність кримінального провадження стосовно неї, його номера, прізвища слідчого, нікому не повідомляв. Він вислухав ОСОБА_1 та, не вдаючись в деталі справи, лише порадив, по можливості, відшкодувати майнову шкоду ОСОБА_3 , сплативши тому 4000 доларів США. З цього ж питання, 03 березня 2017 року біля закладу швидкого харчування «МакДональдз» відбулася друга зустріч, при якій були присутні, окрім ОСОБА_1 , юрист ОСОБА_4 , який також надавав правову допомогу ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 . На цій зустрічі він знову озвучив свою думку щодо можливого відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_3 . Під час третьої зустрічі, 14 березня 2017 року, о 13 год 30 хв., ОСОБА_1 прибула за місцем його роботи, тобто в приміщення Полтавського ВП, щоб зустрітися особисто зі слідчим та в його кабінеті повідомила йому про наявність у неї грошових коштів в розмірі 6000 доларів США, яка вона сама бажала передати слідчому. При цьому вона повідомила, що хвилюється, пожалілася на погане самопочуття та попросила його перерахувати гроші, оскільки не була впевнена в точності їхньої суми. Зважаючи на поганий стан самопочуття ОСОБА_1 , він погодився на її прохання та, отримавши від неї гроші в пачці, розклав грошові купюри на робочому столі і перерахував їх, після чого повернув, оскільки жодного відношення до цих грошей не мав. Спочатку він повернув грошові кошти, а потім пролунав стук в двері, які він до цього зачинив автоматично.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_2 , суд вважає, що встановлені судом фактичні обставини вчинення ним кримінальних правопорушень за викладених вище обставин, повністю підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_1 , свідків, письмовими доказами в їх сукупності.

Потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що на початку 2017 року в телефонній розмові від знайомого ОСОБА_5 вона дізналася про факт відкриття Полтавським ВП стосовно неї кримінального провадження № 12017170040000219, відомості про яке було внесено до ЄРДР на підставі заяви ОСОБА_3 , з правовою кваліфікацією за ст.358 КК України (підроблення документів), якому вона надавала правову допомогу. При цьому відомості про це кримінальне провадження, прізвище слідчого Шведенко П.Ю. дізнався від свого приятеля ОСОБА_8 , який на той час був працівником правоохоронного органу Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. 20 лютого 2017 року, по питанню позитивного вирішення для себе вказаного вище кримінального провадження, вона зустрілася з ОСОБА_2 і ОСОБА_5 на території мікрорайону Левада, біля автомобільної парковки, розташованої поблизу будинку № 91 по вул. Небесної Сотні в м. Полтаві. У розмові ОСОБА_2 , якого вона сприймала як працівника правоохоронного органу, повідомив їй, що зможе допомогти закрити це кримінальне провадження, однак для цього потрібно, щоб вона через нього надала грошові кошти в розмірі 6000 доларів США слідчому ОСОБА_6 , який здійснював досудове розслідування, а саме 4000 доларів США для передачі заявнику ОСОБА_3 в обмін на написання тим розписки про відсутність у нього будь – яких майнових претензій до неї, а решту, в сумі 2000 доларів США, цьому ж слідчому за закриття кримінального провадження. Надалі ОСОБА_2 продовжував неодноразово телефонувати їй та цікавитися питанням надання грошей. 03 березня 2017 року, з приводу таких неправомірних дій останнього, вона звернулася із письмовою заявою до правоохоронних органів. Надалі, працюючи під прикриттям правоохоронних органів, 03 березня 2017 року, біля будівлі «Макдональдз», що по вул.Європейській, 187-А вона знову зустрілася ОСОБА_2 . На цій зустрічі були присутні юрист ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . У розмові ОСОБА_8 знову пропонував зі своєї сторони вирішити питання закриття кримінального провадження шляхом передання слідчому, через нього, грошових коштів в розмірі 6000 доларів США, на умовах, озвучених раніше. У розмові він постійно наголошував на скорішому переданні саме такої суми грошових коштів, неможливості зменшення її розміру, вирішенні цього питання лише через нього, пояснюючи це обмаллю часу, що матиме негативні наслідки для неї. Надалі, 14 березня 2017 року, в обідній час, попередньо домовившсь з ОСОБА_2 , вона прибула сперш до магазину «Кулінічі», що на перехресті вулиць Сковороди та Козака, маючи при собі грошові кошти в розмірі 6000 доларів США, які до цього їй було вручено працівниками правоохоронних органів для передання ОСОБА_2 на його вимогу. Їхня розмова знову стосувалася закриття кримінального провадження і вона повідомила ОСОБА_2 , що має при собі грошові коштів в раніше обумовленій сумі, після чого запропонував їй пройти до його кабінету. Вона погодилася на це і разом з ним увійшла всередину приміщення Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. Прибувши до кабінету, ОСОБА_8 попросив чоловіка, який знаходився в ньому вийти, що той і зробив. Далі ОСОБА_2 зачинив двері кабінету зсередини і вона передала йому грошові кошти в сумі 6000 доларів США одною пачкою. ОСОБА_2 відразу ж прийняв їх та почав рахувати за робочим столом, розкладаючи в окремі пачки. У цей час почувся галас за дверима та стук у двері, внаслідок чого ОСОБА_2 різко склав гроші в одну пачку, швидко підійшов до неї і віддав, поклавши до правої кишені куртки, в яку вона була одягнена. Далі ОСОБА_2 відчинив двері і в кабінет увійшли працівники прокуратури та УСБУ в Полтавській області та почали проводити слідчі дії. Гроші в розмірі 6000 доларів США вона добровільно видала слідчому в приміщенні прокуратури Полтавської області, про що було складено відповідний протокол.

27.04.2017 року потерпіла ОСОБА_1 підтвердила свої показання під час слідчого експерименту, про що складено відповідний протокол, під час якого розповіла про обставини передання нею ОСОБА_2 неправомірної вигоду в розмірі 6000 доларів США за вирішення питання про закриття кримінального провадження № 12017170040000219. На початку слідчої дії потерпіла ОСОБА_1 вказала місце першої зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася 20 лютого 2017 року на території автомобільної парковки, розташованої біля будинку № 91 по вул. Небесної Сотні в м Полтаві, де в ході розмови той повідомив їй про необхідність передачі грошових коштів в розмірі 6000 доларів США слідчому, з яких 4000 доларів США необхідно було передати потерпілому ОСОБА_3 в обмін на відсутність у того претензій майнового характеру, інші 2000 доларів США слідчому ОСОБА_6 за закриття кримінального провадження. Далі ОСОБА_1 вказала місце другої зустрічі, яка відбулася за її присутності, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 03 березня 2017 року біля закладу швидкого харчування «МакДональдз», що по вул. Європейській, 187-А , де знову ОСОБА_2 повідомив їй на необхідності надання слідчому грошових коштів в розмірі 2000 доларів США за закриття кримінального провадження та ОСОБА_3 - в розмірі 4000 доларів США за відсутність претензій майнового хараткреу до неї. Далі вона вказала, на місце третьої зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася 14 березня 2017 року, біля кіоску «Кулиничі», що на перехресті вулиць Сковороди та Козака та подальший рух з ОСОБА_2 до приміщення Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області. Пройшовши до кабінету № 136, ОСОБА_1 повідомила, що в цьому приміщення вона передала 6000 доларів США ОСОБА_2 та вказала його місцезнаходження під час отримання від неї грошових коштів, а також місце, де той їх перераховував та яким чином повернув, поклавши до правої кишені її куртки. (а.с. 175- 177 тому № 3).

У судовому засіданні переглянуто відеозапис даної слідчої дії.

На а.с.107 тому № 1 наявна заява ОСОБА_9 від 03.03.2017 року, адресована прокурору Полтавської області, в якій вона просила притягнути до кримінальної відповідальності працівників правоохоронного органу ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , за які вимагали в неї грошові кошти в сумі 6000 доларів США за закриття стосовно неї кримінального провадження № 12017170040000219 з правовою кваліфікацією за ст.358 КК України, по якому відомості в ЄРДР вносилися за заявою ОСОБА_3 , інтереси якого вона представляла в суді в цивільній справі про поновлення його на роботі.

Наказом заступника начальника УКЗ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 № 34 о/с від 03.02.2017 року «По особовому складу», старший лейтенант поліції ОСОБА_2 був призначений на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області. (а.с.153 тому № 1).

Наказом заступника начальника УКЗ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 № 126 о/с від 07.04.2017 року, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який обіймав посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Полтавського відділу поліції ГУ НП в Полтавській област, з 16 березня по 16 травня 2017 року, відсторонений від займаної посади на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 16.03.2017 року. (а.с.143, 147 тому № 1).

Судом досліджено протокол від 20 березня 2017 року огляду матеріалів кримінального провадження № 12017170040000219 від 18.01.2017 року, із якого слідує, що 18 січня 2017 року внесено відомості до ЄРДР за № 12017170040000219 з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України з викладеними обставинами про те, що в період часу з 07.09.2015 року по 28.12.2016 року адвокат Білуха А.І., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_2 , під приводом надання правової допомоги, підробила рішення Ленінського районного суду м Полтави від 06.06.2016 року, договори про надання правової допомоги від 13.04.2016 року з адвокатом Хмурчиком А.О. та від 13.04.2016 року з представником адвокатського бюро Головковим О.М., довідку про місце проживання ОСОБА_3 , в результаті чого заволоділа його грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США. Досудове розслідування в даному кримінальному провадженні здійснював слідчий СВ ПВ ГУ НП в Полтавській області капітан поліції Петренко І.В. (а.с.172 тому № 1).

Зокрема, судом встановлено, що в поданій заяві на адресу начальника ГУНП в Полтавській області від 11.01.2017 року ОСОБА_3 просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 , яка представляла його інтереси в Ленінському районному суду м.Полтави в цивільній справі за його позовом до ГПУ «Полтавагазвидобування» про поновлення на роботі. За надання правової допомоги він сплатив ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 2000 доларів США. Однак, протягом тривалого часу справа не знаходила свого логічного завершення, судові засідання безпідставно відкладалися. На його претензії ОСОБА_1 запевняла, що так потрібно. Крім того, вона запропонувала йому надати ще 2000 доларів США для передачі судді. Він погодився на таку пропозицію та передав ОСОБА_1 цю суму коштів, після чого отримав від неї рішення Ленінського районного суду м Полтави від 06.06.2016 року, яким було повністю задоволено його позовні вимоги. Як виявилося пізніше, це рішення було підробленим. У грудні 2016 року ОСОБА_1 припинила відповідати на його дзвінки, на контакт не виходила, після чого 28.12.2016 року він особисто з`явився до Ленінського районного суду м. Полтави, де дізнався, що судове рішення винесено не на його корисьтьт. Ознайомившись з матеріалами справи, він дізнався, що представництво його інтересів у цій справі здійснювали адвокати ОСОБА_11 та ОСОБА_4 на підставі договорів про надання правової допомоги від 13.06.2016 року, які він ніколи з ними не укладав. (а.с.176 -177 тому № 1, а.с.1- 11 тому №2).

14.03.2017 року, в період часу з 11 год 00 хв. до 11 год 30 хв, оперативним працівником УСБУ в Полтавській області, в присутності понятих, проведено огляд, помітки та вручення ОСОБА_1 заздалегідь ідентифікованих засобів – грошових купюр в розмірі 2000 доларів США, у вигляді 20 купюр номіналом 100 доларів США з серійними номерами: КВ50350307Q, HL18576385, KB56785970L, AB209881191, KB07560240F, HL18576384, HL18576383, HF89691156E, KB52372142B, KF13248076A, KB11997890N, HB13364281G, KB462316541I, KG12553418A, KB56785972L, KF81223161B, KB30286540F, KB788072261I, KB56785971L, HB77110494Q 56E та несправжніх (імітаційних) засобів у кількості 40 штук, номіналом по 100 доларів, з однаковою серією та номером JB00000000T. Перед початком огляду ОСОБА_1 надано особисті грошові кошти в розмірі 2000 доларів США. Дані грошові купюри та імітаційні грошові купюри було помічено аерозольним препаратом на обох поверхнях, після чого їх складено в одну пачку, перегнуто навпіл і закріплені резинкою зеленою кольору. Після їх вручення ОСОБА_1 , остання поклала їх в сумку білого кольору, яку мала при собі. Інших особистих грошових коштів при ній не було. За результатами цієї слідчої дії складено протокол від 14.03.2017 року з додатками у вигляді копій грошових купюр, який досліджений у судовому засіданні. ( а.с.112- 119 тому № 2).

14.03.2017 року, в період часу з 13 год 49 хв по 14 год 57 хв, слідчим прокуратури, за участю понятих, в присутності ОСОБА_12 , проведено обшук службового кабінету № 136 Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області, що по вул. Сковороди, 2-Б в м Полтаві. Під дією ультрафіолетового світла, на правій долоні ОСОБА_8 місцями проявилося світіння жовто – зеленого кольору, на лівій долоні виражено світіння жовто – зеленого кольору по всій її поверхні. Після цього відібрано для експертного дослідження змиви з обох долонь рук ОСОБА_8 . У ході обшуку кабінету не було виявлено грошових коштів, які передавалися ОСОБА_1 для вручення ОСОБА_8 як неправомірної вигоди, протокол про що від 14.03.2017 року було досліджено судом з переглядом відеозапису, на якому ця слідча дія зафіксована. (а.с. 120 – 122, тому № 2).

На а.с. 126 тому № 2 наявна ухвала слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 15.03.2017 року, якою надано дозвіл слідчому на проведення обшуку службового кабінету № 136, який знаходиться в адміністративній будівлі Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області за адресою: м.Полтава, вул.. Сковороди, 2 –Б з переліком предметів, які були предметом обшуку.

Згідно висновку судової хімічної експертизи № 4417 від 22.02.2018 року, на поверхні марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_2 є нашарування спеціальної хімічної речовини (люміноферу).

На поверхні представлених для дослідження грошових купюр номіналом 100 доларів США серії HB77110494Q, КВ50350307Q, KB11997890N, HB13364281G, KG12553418A, KB462316541I, , KB56785972L, KF81223161B, KB30286540F, HL18576385, KB56785970L, AB209881191, KB788072261I, , KB56785971L, HL18576383, KB07560240F, HL18576384, HF89691156E, KB52372142B, KF13248076A, а також імітованих грошових купюр номіналом 100 доларів США № JB00000000T з позначкою «it’snotthemoney, it’sajoke», на загальну суму 6000 доларів США, є нашарування спеціальної хімічної речовини (люмінофору). Сліди люмінофору, наявні на поверхні представлених грошових купюр та в змивах рук ОСОБА_2 мають спільну родову належність як між собою, так і з представленим на дослідження зразком спеціальної хімічної речовини - люмінофору. (а.с. 145 – 148 тому № 3).

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії 03 березня 2017 року, (далі НСРД) складено протокол огляду від 31.03.2017 року, яким досліджено інформацію, яка міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний № 1705/к від 16.01.2017 року. При відкритті файлу 2017 березень 03 13-58 встановлено наявність аудіозапису тривалістю 31 хвилина 21 секунда, де зафіксовано розмову трьох осіб: ОСОБА_1 ( ОСОБА_13 ), ОСОБА_4 ( ОСОБА_14 ), ОСОБА_2 (В.) .

Із змісту цієї розмови вбачається, що на уточнююче питання ОСОБА_4 щодо кваліфікації кримінального провадження, ОСОБА_2 повідомляє (російською): «Там триста пятьдесят восьмая и сто девяностая…, он вызывал, они общались вчера, они говорят, что в принципе ми согласны, нам делают возврат».

ОСОБА_4 питає ОСОБА_15 (російською) : «Откуда четыре?».

ОСОБА_2 відповідає: «Це їхні слова і в ЄРДПР забито чотири…. Я провіряю по АРМОРУ, я провіряв по ЄРДР і дивився витяг з ЄРДР, коли вносили відомості… (далі російською):… там именно четыре тисячи долларов,… они не переводили даже в гривны».

Далі в ході цієї ж розмови ОСОБА_2 продовжує повідомляти (мовою оригінала): «Вони пишуть, з момента полученія те, шо вони хотять, грубо говоря, вони пишуть заявлєніє про те, шо вони претензій ніяких не мають».

ОСОБА_1 уточняє (російською): « И по сто девяностой?».

ОСОБА_2 (мовою оригінала): «И по той же, у них абсолютно ніяких претензій до вас немає. Ми общались со слєдоватєлєм, слєдоватєль говоріт: «Я про все забуваю, ніхто, ніде, нікому, нічого … не буде».

На запитання ОСОБА_4 щодо можливості їхнього особистого спілкування з ОСОБА_16 , ОСОБА_2 відповів (мовою оригінала): «Я спілкуюся зі слідчим, мені так проще. Чим меньше людей знає, що я в цьому «двіженії», тим спокійніше нам усім. Я балакаю, говорю вони не хотят встречаться, харашо, він їх дьоргав, вони вчера були в нього, він говорить отак, отак,…., що ви хочете, вони отак. Він каже, не вопрос, говорит вас устроє ситуація, якщо ці дєньги отдаю вам я, вони да. І сразу каже, ви пишите всі документи, ми його закриваємо, всьо, питань немає ні в кого, ні до кого, каже, робіть шо хочте. І паралельно вони ж пишуть заяву про припинення подальшого розгляду у зв`язку з тим, шо вони претензій ні до кого не мають, все тому подобне, слєдователю цього хватає з головой для того, щоб винести постанову про закриття кримінального провадження і як доказательство того, що потом ні в кого не вознікало ніде нічого…, він дає документи, ну саму постанову про те, що кримінальне провадження закрито».

Далі ОСОБА_4 питає (російською): «Алена мне озвучивает шесть. Аленочка, правильно? ОСОБА_17 мне говорит про шесть».

ОСОБА_2 відповідає (мовою оригінала): «Шо озвучили мені, ОСОБА_18 , то озвучую і я. Я тобі скажу так, шо по якій причині і чого в принципі, ну я почав браться і узнавать, і все тому подобне, ми дуже давно общаємся с ОСОБА_19 , в принципє ОСОБА_20 тоже… (далі російською) Если б допустим я ставил свой зазор, я б сказал: « ОСОБА_21 , мне оттуда стоко – то, эте мое. Мы неоднократно стыкались, мы тоже работали, потому что, я хоть и работник правоохранительных органов, ну подзарабатывать иногда приходится, сам ты понимаешь, ну у меня свои привычки… Мы с Пашей зарабатывали сто гривен, мы делили их пополам, мы зарабатывали пятьдесят, мы с ОСОБА_22 пили кофе, я сразу сказал, что своих интересов я не буду преследовать абсолютно никаких, потому что мне общаться с ОСОБА_22 , с ОСОБА_23 , мы тоже соприкасаемся, а там я скажу так, что Украина город маленький, не исключено, что мне общаться с тобой».

Питання ОСОБА_4 (російською): «Если я просто со следователем рассчитаюсь?».

ОСОБА_2 відповів (мовою оригінала): « ОСОБА_24 він от тєбя не возьме дєнєг. Він тебе не знає».

Далі питання ОСОБА_4 (російською): «Через тебя».

ОСОБА_2 відповідає (російською): « Ну если ты хочешь, мы можем это сделать. Ну я сомневаюсь. Мні озвучили так».

Білуха А.І говорить ( російською): «Давай кинем этих, дадим следаку и все».

ОСОБА_2 відповідає: «Він не візьме. ОСОБА_25 сказав, шо закриє діло тільки при том условії, шо в них не буде претензій, і вони в нього в кабінеті пишуть. Він диктує їм як шо нада написать. Шо ми претензій не маємо…. І тоді виносе постанову про закриття і роздає усім».

ОСОБА_1 відповідає (російською): « ОСОБА_26 . Вот такой у меня вопрос еще. Понимаешь, не я керую средствами. Вот человек, допустим, заплатит. Завтра он является и скажет какие сроки? Завтра дадут, а они придут и скажут завтра: «Не четыре, а пять. Последний раз они мне озвучили пятерку».

ОСОБА_4 (російською) уточняє: «Извини, шесть штук это не копейки». ОСОБА_2 відповідає « Я озвучую те, що озвучують мені».

Питання ОСОБА_1 : «Кому ми платимо?»

Відповідь ОСОБА_2 : « ОСОБА_27 . ОСОБА_28 визиває їх, віддає їм дєньгі, вони пишуть бумажку, ви получаєте бумажку і всьо».

Питання ОСОБА_1 : « Хто такий ОСОБА_29 ? ОСОБА_30 ». (а.с. 150 – 156 тому № 3).

За результатами проведення НСРД 14.03.2017 року складено протокол огляду від 03.04.2017 року, яким досліджено інформацію, яка міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний № 1705/к від 16.01.2017 року. При відкритті файлу 2017_03_14_02_56_ ch1 встановлено наявність аудіозапису тривалістю 9 хвилин 45 секунд, де зафіксовано розмову двох осіб: ОСОБА_1 (Б.), ОСОБА_2 (В.).

У розмові ОСОБА_1 питає (російською): « ОСОБА_31 , если они сегодня допустим на три часа приходят…, деньги, понимаешь, не мои».

ОСОБА_2 відповідає (російською): «Я тебя понял, дивись, я тобе счас обьясняю ситуацию. Я заношу их, человеку, ложу на стол».

ОСОБА_1 (російською): «И куда мы идем, можно узнать?».

ОСОБА_2 (російською): «В сторону горрайотдела… ОСОБА_32 они попадают человеку на стол, человек баче, что они лежат у него.…Человек соответственно делает стоп и начинает играть на ваши интересы, поняла? ОСОБА_33 ж тобі казав, ти мені вчора звониш, шо він дьорга, визиває, я ж йому указати і сказать не могу. Ми балакали тоді ще, я не проти, … він тільки бачить, то сразу дзвонить терпілам, приходять ці терпіли, вони пишуть усі бумажки, все що треба і не треба, і все… Воно попадає в матеріали проізводства. На основании этой бумажки следователь выносит постановление о том, что там…все харашо, все замечательно, все спорные вопросы урегулировано…. Я ему отдам, он же их дернет, потому что, ну если была договоренность, тоді була договоренность, то они приходят на следующий день».

ОСОБА_1 (російською): «Ты ж сказал, что в три часа, он сказал, что сегодня придут?»

ОСОБА_2 : «Як тілько буде в нього, він сразу до них дзвонить». ( а.с.157 – 159 тому № 3).

03.04.2017 року оперативним працівником УСБУ в Полтавській області складено протокол за результатами проведення НСРД 14.03.2017 року, яким досліджено інформацію, яка міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний № 1705/к від 16.01.2017 року. При відкритті файлу 2017_03_14_02_56_ ch1 встановлено наявність відеозапису тривалістю 9 хвилин 45 секунд, де зафіксовано зустріч двох ідентифікованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які 14.03.2017 року сперш перебувають в магазині «НаФаня», що по АДРЕСА_3 , потім виходять з магазину. На 8 хвилині 02 секунди ОСОБА_1 повернула до ганку будинку, що по вул Сковороди, 2Б у м.Полтаві, де розташоване Полтавський ВП ГУНП України в Полтавській області. Вона піднялася по сходах та підійшла до центрального входу. На 08 хв 07 секунд поруч з нею на відеозаписі з`явився ОСОБА_2 та на 08 хвилин 20 секунд вони ввійшли разом в приміщення. Далі пройшовши по коридору на 8 хв 58 секунд ввійшли разом до кабінету. На 09 хв 04 секунди ОСОБА_1 сіла за стіл, тримаючи на колінах сумку, протокол про що досліджений в судовому засіданні з переглядом відеозапису. (а.с.160-162 тому № 1).

За результатами проведення НСРД 14.03.2017 року складено протокол огляду від 03.04.2017 року, яким досліджено інформацію, яка міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний № 1705/к від 16.01.2017 року. При відкритті файлу 2017_03_14_03_06_ ch1 встановлено наявність аудіозапису тривалістю 8 хвилин, де зафіксовано розмову двох ідентифікованих осіб: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

У розмові ОСОБА_1 питає ОСОБА_2 за можливість зменшення суми, на що той відповідає (російською): «Ну, Ален, я тебя понимаю, якбы я был следователем и от меня зависело... ОСОБА_24 в любом случае я знаю, что если он каже, то он те і робить».

Білуха А.І. говорить (російською): « ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , я понимаю тебя, я тебя прошу, ты можешь эту сумму чуть – чуть уменшить?».

ОСОБА_2 відповів: « ОСОБА_36 , якби ти сказала, шо це я рішаю, то да. Мені сказали, мені озвучили».

ОСОБА_1 (російською): « ОСОБА_37 , ты такой жук, что можешь все».

ОСОБА_2 відповідає: «Ну я це знаю, шо я могу, ну токо якби тут був мій інтерес, я би свій інтерес поставив просто зверху».

ОСОБА_1 (російською): «С нас снимать интерес твой?»

ОСОБА_2 : «Якби у мене був інтерес, то я б знімав би його, я б ОСОБА_38 сразу сказав би, ОСОБА_21 , отута моє, я ж тобі казав і при ОСОБА_39 я це казав, я харашо общаюсь з тобою…., у мене інтерес в цьому буде другий, понімаєш?.. Просто потім прийде время, що надо буде помочь,…. от і весь мой інтерес».

Білуха А.І. (російською): « …Мне передали, то я уже отдам. Просто ОСОБА_40 просил чуть – чуть сумму если можно уменьшить, не более того. Поєтому я как на базаре с тобой торгуюсь.»

ОСОБА_2 відповів: «Ми балакали з тобою, ну я тобі кажу, чуть – чуть не та сітуа. Ну в любом случає я на торг не готов…. Я можу тобі скидку зробить, но потом мені треба їх шукать і туда докладати, влаштує тебе така скидка? Мене ні, чесно тобі говорю». (а.с. 163 – 166 тому №3).

03.04.2017 року оперативним працівником УСБУ в Полтавській області складено протокол за результатами проведення НСРД 14.03.2017 року, яким досліджено інформацію, яка міститься на оптичному диску DVD-R, реєстраційний № 1705/к від 16.01.2017 року. При відкритті файлу 2017_03_14_03_06_ ch1 встановлено наявність відеозапису зі звуковим супроводом тривалістю 8 хвилин 00 секунд, де зафіксовано зустріч двох ідентифікованих осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які 14.03.2017 року перебувають у кімнаті, яка розташована по вул. Сковороди, 2-Б у м Полтаві, де на 7 хв 10 с відеозапису ОСОБА_1 кладе на стіл, розташований з правого боку під стіною жіночу сумку білого кольору і правою рукою дістає предмет з основного відділення, на 7 хв 22 передає цей предмет, схожий на грошові кошти, складені навпіл та перетягнуті резинкою ОСОБА_2 . Останній бере їх, підходить з ними до столу, перераховує купюри частинами протягом 17 хвилин. На 7 хвилині 52 секунді він обома руками бере предмет зі столу та на 7 хвилині 58 секунді правою рукою предмет, схожий на грошові кошти в пачці, повертає ОСОБА_1 (а.с.167 -172 тому № 3).

Судом переглянуто відеозапис вказаної процесуальної дії, з якої вбачається, що після перерахування грошей ОСОБА_2 лунає звук, схожий на дьоргання дверної ручки, після чого ОСОБА_2 різко складає перераховані ним раніше грошові купюри в одну пачку, швидко підходить до ОСОБА_1 , яка сидить навпроти, і віддає їх їй зі словами: «Держи», після чого відразу ж лунає стук у двері. (а.с.179 тому № 3)

14 березня 2017 року, в період часу з 15 год 30 хв по 15 год 42 хв, у приміщенні службового кабінету прокуратури Полтавської області, що по вул. 1100-річчя Полтави, 7 у м. Полтаві, ОСОБА_1 пояснила, що має при собі грошові кошти в сумі 6000 доларів США, які знаходяться в нижній правій кишені куртки, в яку вона одягнена та ці саме ті грошові кошти, які на вимогу ОСОБА_2 вона передала йому за закриття кримінального провадження. Ці грошові кошти вона надала ОСОБА_2 в його кабінеті, після чого той перерахував їх та розклав по купках. Далі, почувши стук у двері, він положив ці грошові кошти в кишеню її куртки. При огляду в правій нижній кишені куртки, в яку одягнена ОСОБА_1 , виявлено грошові кошти загальною сумою 6000 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США в кількості 60 штук. Із них 40 купюр мають серію та № № JB00000000T та 20 купюр серії HB77110494Q, КВ50350307Q, KB11997890N, HB13364281G, KG12553418A, KB462316541I, , KB56785972L, KF81223161B, KB30286540F, HL18576385, KB56785970L, AB209881191, KB788072261I, , KB56785971L, HL18576383, KB07560240F, HL18576384, HF89691156E, KB52372142B, KF13248076A. За допомогою люмінасцентною фарби ці купюри просвічено та поверхні копюри серії HB77110494Q, КВ50350307Q виявлено світіння речовини світлозеленого кольору. Після чого купюри опечато, протокол та відеозапис про що досліджені в судовому засіданні. (а.с. 171 -172 тому № 3).

На підтвердження законості проведення НСРД у даному кримінальному провадженні, у судовому засіданні прокурором відкрито стороні захисту такі документи: доручення на проведення НСРД № 17/7-557/17 від 03.03.2017 року, постанову про контроль за вчиненням злочину № 17\7-558/17 від 03.03.2017 року, постанову про проведення НСРД у вигляді аудіо контролю особи № 17/7-559/17 від 03.03.2017 року, постанову про проведення НСРД у виді аудіоконтролю особи № 17/560/17 від 03.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД у виді аудіоконтролю особи № 17/7561/17 від 03.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД у виді аудіоконтролю особи № 17/7562/17 від 03.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спостреження за особою, аудіо, - відео контролю особи № 17/2-570/17 від 06.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою, аудіо, - відео контролю особи № 17/2-571/17 від 06.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою, аудіо, - відео контролю особи № 17/2-572/17 від 06.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою, аудіо, - відео контролю особи № 17/2-573/17 від 06.03.2017 року, доручення на проведення НСРД ( у порядку ст.36 КПК України) № 17/574/17 від 16.03.2017 року, клопотання про надання дозволу на проведення НСРД – зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою, аудіо, - відео контролю особи № 17/2-575/17 від 06.03.2017 року, доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій в порядку ст.40 КПК України № 17/2-605/17 від 09.03.2017 року, постанова заступника керівника прокуратури області про внесення змін до групи прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурора у кримінальному провадженні від 16.12.2020 року, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області № 668 від 06.03.2017 року про задоволення клопотання прокурора відділу прокуратури Полтавської області на проведення НСРД стосовно ОСОБА_1 у виді аудіо контролю особи за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області № 689 від 09.03.2017 року про задоволення клопотання слідчого прокуратури Полтавської області на проведення НСРД стосовно ОСОБА_1 у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою в публічних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, ухвала слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області № 688 від 09.03.2017 року про задоволення клопотання слідчого прокуратури Полтавської області на проведення НСРД стосовно ОСОБА_2 у виді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, візуального спотреження за особою в публічних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. (а.с.166 - 217 тому № 3).

Судом допитаний свідок ОСОБА_6 , який показав, що працює на посаді слідчого СВ Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. З 2017 році в його провадженні перебувало кримінальне провадження № 12017170040000219 від 18.01.2017 року з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.358 КК України, заявником в якому був ОСОБА_3 та той повідомив про те, що ОСОБА_1 під приводом надання йому правової допомоги в цивільній праві про поновлення його на роботі, підробила рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 06.06.2016 року, в результаті чого заволоділа його грошовими коштами в розмірі 4000 доларів США. На теперішній час досудове слідство в цій справі не закінчено, підозра особам не пред`являлася. ОСОБА_2 ніколи не цікавився у нього ходом проведення досудового розслідування в цьому провадженні, не пропонував за грошову винагороду вирішити питання про його закриття та відшкодування майнової шкоди ОСОБА_3 . При цьому він викликав на допит останнього і з його допиту було встановлено, що той не був обізнаний про бажання ОСОБА_1 відшкодувати йому шкоду.

Свідок ОСОБА_41 показав суду, що 14 березня 2017 року він був залучений для проведення слідчих дій за участю співробітників прокуратури Полтавської області під час викриття працівника Полтавського ВП в отриманні неправомірної вигоди від заявниці ОСОБА_1 14 год він отримав вказівку ввійти в кабінет № 136, де відбувалася передача хабаря і при спробі це зробити, виявив, що двері зачинені. Він смикнув за ручку, а потім постукав і через декілька секунд їх відчинив ОСОБА_2 , якому він наказав присісти на стілець. У кабінеті крім нього перебувала заявниця ОСОБА_1 , одягнена у верхній одяг. Відразу ж до кабінету ввійшли співробітники прокуратури і вона їм повідомила, що гроші, які використовувалися для передачі як хабар, знаходяться у неї, оскільки ОСОБА_2 , після здійснення їх перерахунку, почувши шум за дверима і стукіт у двері, повернув їй.

Із допиту свідка ОСОБА_42 слідує, що 14 березня 2017 року він обіймав посаду дільничного офіцера поліції Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області та перебував на своєму робочому місці в кабінеті № 136, що в приміщенні Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області. У цьому ж кабінеті з ним працював ОСОБА_2 . В обідній час, до кабінету зайшов ОСОБА_2 з незнайомою йому жінкою і попросив його вийти, пояснивши це необхідністю проведення конфіденційної розмови. Він вийшов і повернувшись до кабінету через декілька хвилин, побачив там сторонніх осіб, які пояснили йому про проведення слідчих дій.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що 03 березня 2017 року він приїхав з м. Харкова до м.Полтави на прохання знайомої ОСОБА_1 для участі в зустрічі із працівником Полтавського ВП ОСОБА_2 , який, за її словами, мав намір вирішити питання про закриття кримінального провадження стосовно неї. У цей же день, в обідній час, він, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зустрілися біля закладу «МакДональдз», де останній оголосив їм, що для позитивного вирішення питання про закриття кримінального провадження, відкритого за заявою ОСОБА_3 , якому він з ОСОБА_43 надавав правову допомогу, необхідно передати через нього слідчому 6000 доларів США, з яких 4000 доларів для відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_3 , а 2000 доларів США для передачі слідчому, в провадженні якого перебувало це кримінальне провадження. Оголосивши таку інформацію, ОСОБА_2 запевняв, що зможе вирішити ці питання із слідчим ОСОБА_6 . На той час він був обізнаний, що ОСОБА_1 працювала під прикриттям працівників правоохоронних органів, оскільки раніше йому повідомила, що ОСОБА_2 вимагав від неї 6000 доларів США.

Свідок ОСОБА_5 показав, що тривалий час працював з ОСОБА_1 по наданню правової допомоги громадянам. Із ОСОБА_2 він перебував у дружніх стосунках та в одній з розмов повідомив йому про проблеми, які виникли в ОСОБА_1 з одним з клієнтів, який звернувся з заявою на її дії до Полтавського ВП і було відкрито кримінальне провадження. ОСОБА_2 відповів йому, що зможе посприяти закриттю цього кримінального провадження, так як має інформацію про його дані, хід проведення досудового розслідування, знайомий зі слідчим. 03 березня 2017 року відбулася зустріч ОСОБА_1 , ОСОБА_4 з ОСОБА_2 , на якій він також був присутній. ОСОБА_2 повідомив, що положення ОСОБА_44 в кримінальному справі складне, а тому необхідно вирішувати питання зі слідчим про його закриття шляхом відшкодування шкоди потерпілим в розмірі 4000 доларів США, а інші грошові кошти віддати слідчому. Окрім цього він був присутній на іншій зустрічі, яка відбулася 14.03.2017 року біля приміщення Полтавського ВП, де знаходилися ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Ця розмова також стосувалася того ж кримінального провадження та можливості його закриття на тих же умовах, про що знову говорив ОСОБА_2 . Далі він пішов у своїх справах, залишивши їх. Ввечері цього ж дня до нього зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила йому про те, що з приводу дій ОСОБА_2 вона звернулася до правоохоронних органів.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_45 на неодноразові виклики до суду не з`явилися, застосовані примусові приводи залишилися не виконаними, а тому прокурор не наполягав на їхньому допиті.

Таким чином, досліджуючи обставини вчинення даного кримінального правопорушення, суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення у справі.

Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженими в судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_2 у тій частині, що він не заволодівав грошовими коштами ОСОБА_1 та не вчиняв підбурювання її до дачі хабаря слідчому.

Такі показання спростовані не лише показаннями потерпілої ОСОБА_1 , але й фактичними даними, зокрема розмовами, зафіксованими в ході проведення НСРД, які відбувалися 03.03.2017 року, 14.03.2017 року за участю свідків та, безпосередньо, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при яких останній виявляв свою зацікавленість та повідомляв про обізнаність з даними про хід кримінального провадження № 12017170040000219, з його правовою кваліфікацією , про обставини справи, зокрема розмір заявленої ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 4000 доларів США, а також повідомив дані слідчого, в провадженні, якого воно знаходилося.

При цьому в розмові, яка відбулася 03 березня 2017 року біля закладу швидкого харчування «МакДональдс», обвинувачений ОСОБА_2 конкретно повідомив про факт встановлення ним інформації про кримінальне провадження № 12017170040000219, а саме акцентував увагу тому, що він перевіряв його по інформаційно – пошуковій системі «Армор», по ЄРДР, він оглядав витяг з ЄРДР та бачив, що в заяві потерпілих фігурувала саме сума в розмірі 4000 доларів США.

Суд звертає увагу, що при зустрічі, яка відбулася 20 лютого 2017 року, з показань потерпілої ОСОБА_1 та надалі задокументованих зустрічах, які мали місце 03 березня 2017 року та 14 березня 2017 року, метою цих зустрічей та предметом розмов ОСОБА_2 з потерпілою ОСОБА_1 було лише обговорення питання щодо можливості закриття кримінального провадження і лише на підставі незмінних умов, які неодноразово озвучував обвинувачений, а саме передання через нього потерпілою слідчому ОСОБА_6 грошових коштів в розмірі 6000 доларів США, з яких 4000 доларів США підлягали сплаті ОСОБА_3 у рахунок відшкодування шкоди, а інші 2000 доларів США слідчому за закриття кримінального провадження.

З цього приводу, із даних розмов, зафіксованих в ході НСРД, вбачається, що ініціативу вирішення такого питання ОСОБА_2 прийняв саме на себе, брав активну участь в його обговоренні, в деталях розказував про послідовний порядок вчинення дій, озвучував одну і ту ж суму грошових коштів (6000 доларів США) та їх розподіл (4000 доларів США потерпілим, інша частина 2000 доларів США – слідчому), переконував потерпілу в тому, що без його участі такі питання вона не вирішить, про що свідчать його слова: «Я спілкуюся зі слідчим, мені так проще. Чим меньше людей знає, що я в цьому «двіженії», тим спокійніше нам усім... Я балакаю, говорю вони не хотять встречаться, харашо, він їх дьоргав, вони вчера були в нього, він говорить отак, отак….слєдователю цього хватає з головой для того, щоб винести постанову про закриття кримінального провадження і як доказательство… він дає документи…. що кримінальне провадження закрито».

Суд констатує, що з приводу суми грошових коштів, які підлягали отриманню від потерпілої ОСОБА_1 , ОСОБА_2 неодноразово доводив до її відому інформацію про те, що саме таку суму йому ніби - то озвучили сторонні особи і зменшення такого розміру жодним чином не залежало від його волі. При цьому ОСОБА_2 , доводячи до відому потерпілої таку інформацію, акцентував увагу на безкорисності своїх дій, відсутності в нього будь – якого інтересу та можливо, «в майбутньому, прийде час і йому потрібна буде допомога від неї».

Окрім того, судом встановлено, що в розмовах ОСОБА_2 звертав увагу потерпілої на тому, що вона не зможе вирішити такі питання безпосередньо зі слідчим Петренком І.В., без його участі, бо слідчий її не знає та запевняв, що попередньо вже спілкувався з ним і він погодився закрити кримінальне провадження при умовах відсутності претензій до неї в потерпілого ОСОБА_3 . При тому ОСОБА_2 повідомляв, що грошові кошти в розмірі 6000 доларів США підлягали передачі саме слідчому ОСОБА_6 .

Незважаючи на те, що в розмовах ОСОБА_2 повідомляв ОСОБА_1 про домовленість зі слідчим Петренком І.В., який ніби –то запевнив його, що закриє справу при умові, шо в потерпілих не буде претензій і вони в його кабінеті про це напишуть, в судовому засіданні він заперечив будь – які факти спілкування з цього приводу з цим слідчим та іншими особами, зазначивши, що лише намагався надати поради ОСОБА_1 як тій діяти у виниклій ситації.

При цьому ОСОБА_2 озвучував, що безпосередню занесе грошові кошти слідчого, про що свідчать його слова: « Я тебе поняв, дивись, я тобі счас об`ясняю ситуацію. Я заношу їх, чєловєку, ложу на стол», « ОСОБА_32 они попадают человеку на стол, человек баче, что они лежат у него.…Человек соответственно делает стоп и начинает играть на ваши интересы, поняла? Я ж тобі казав, ти мені вчора звониш, шо він дьорга, визиває, я ж йому указати і сказать не могу. Ми балакали тоді ще, я не проти, … він тільки бачить, то сразу дзвонить терпілам, приходять ці терпіли, вони пишуть усі бумажки, все що треба і не треба, і все…і вони в нього в кабінеті пишуть. Він диктує їм як шо нада написать. Шо ми претензій не маємо…. І тоді виносе постанову про закриття і роздає усім».

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 заперечив будь – які факти спілкування з ОСОБА_2 , а так само вказав на необізнаності ОСОБА_3 про готовність ОСОБА_1 відшкодувати йому шкоду, якого він допитував як потерпілого та ніколи таку інформацію тому не повідомляв.

З урахуванням викладеного, встановивши, що ОСОБА_2 не контактував жодного разу зі слідчим Петренком І.В., не вів з останнім жодних перемовин про можливість закриття кримінального провадження № 12017170040000219 від 18.01.2017 року, в силу наданих повноважень не міг впливати на хід досудового розслідування, виходячи із встановленої в судовому засіданні хронології і послідовності дій обвинуваченого ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про наявність в його діях умислу на введення потерпілої ОСОБА_1 в оману і в такий спосіб створити у неї враження про вигідність і навіть обов`язковість передачі коштів службовій особі (слідчому Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області) за сприятливе вирішення кримінального провадження шляхом його закриття.

Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_2 під виглядом саме підбурювання до дачі хабара для передачі службовій особі, фактично виманив у ОСОБА_1 кошти з метою їх привласнення, оскільки саме в такий спосіб він використовував приятельські довірчі стосунки з нею, а також посадове становище, яке обіймав і, недобросовісно використовуючи це, фактично створив у неї враження про вигідність і обов`язковість передачі слідчому 6000 доларів США, що за своєю суттю є протиправним, при чому жодного відношення до кримінального провадження № 12017170040000219 від 18.01.2017 року він не мав та зі слідчим Петренком І.В. з вказаних вище питань жодного разу не спілкувався.

У ході допитів потерпіла ОСОБА_1 , свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вказали, що під час зустрічей сприймали ОСОБА_2 як працівника правоохоронного органу та розуміли його висловлювання про необхідність передання грошей слідчому як неправомірної вигоди за закриття кримінального провадження. При цьому ОСОБА_2 неодноразово повідомляв, що контактував з цим слідчим.

При цьому суд критично відноситься до доводів захисника Костенка В.О. в тій частині, що ОСОБА_1 є фахівцем в галузі права, стосовно неї неодноразово вносилися відомості до ЄРДР за фактами вчинення шахрайських дій стосовно громадян, а тому з огляду на її особу, яка неодноразово вдавалася до обману інших осіб, вона достовірно розуміла за що і на яких умовах надавала грошові кошти слідчому, а тому не могла бути обманутою обвинуваченим. Однак, суд вважає, що такі доводи захисника ґрунтуються на припущеннях та спростовані дослідженими в судовому засіданні доказами, про які вище зазначив суд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що такого характеру діяння обвинуваченого ОСОБА_2 має розцінюватися як шахрайство і кваліфікуватися за статтею 190 КК України. При цьому, якщо завдяки обману винуватий викликає бажання в особи вчинити кримінально-протиправне діяння, вчинення якого вона вважає для себе у даній ситуації вигідним, то його діяння необхідно розглядати в аспекті положень інституту співучасті. Тобто, обдурюючи іншу особу, винуватий схиляє її до вчинення кримінально-правового діяння і в такий спосіб виконує роль підбурювача до злочину.

Відповідно до ст.17 КК України, добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.

Шахрайство є закінченим злочином, якщо заволодіння майном відбувається за допомогою обману або зловживання довірою і обов`язково передбачає розпорядження таким майном.

Судом переглянуто відеозапис процесуальної дії, за результатами проведення НСРД 14.03.2017 року, а саме відеозапис зі звуковим супроводом, з якого вбачається, що після перерахування грошей ОСОБА_2 лунає шум з-за дверей, чути звук дьоргання дверної ручки, після чого ОСОБА_2 різко міняється в своїй поведінці, складає перераховані ним раніше грошові купюри в одну пачку, швидко підходить до ОСОБА_1 , яка сидить навпроти і віддає їй гроші, після чого відразу ж лунає стук у двері.

При цьому не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_2 в тій частині, що ОСОБА_1 жалілася на погане самопочуття та з цих причин попросила його лише перерахувати грошові кошти, оскільки таких доказів матеріали справи не містять та спростовані самою потерпілою.

Таким чином, судом встановлено, що поведінка ОСОБА_2 носила цілеспрямований характер, останній неодноразово озвучував потерпілій ОСОБА_44 суму неправомірної вигоди, порядок її розподілу, неодноразово зустрічався з нею, де обговорював одне і те ж питання, запросив її до кабінету, щоб створити видимість його подальшого спілкування зі слідчим, був обізнаний про наявність у неї грошових коштів в раніше обумовленій сумі, для власного переконання перерахував їх. Тобто такі дії ОСОБА_2 , в їх сукупності, свідчать про направленість його умислу на вчинення шахрайства та його закінчення, оскільки він прийняв грошові кошти від потерпілої, чим довів злочин до кінця, однак повернув їх ОСОБА_1 не за своєю волею, а внаслідок галасу, який пролунав з - за дверей, дьоргання дверної ручки та стуку в двері, тобто за допомогою обману таким чином надалі розпорядився цим майном.

Окрім того, згідно з ч.11 ст.290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткові матеріали, отримані до або під час судового розгляду.

Зазначену вимогу процесуального закону прокурором виконано, відкрито стороні захисту додаткові матеріали, які стали підставою для проведення НСРД в цьому кримінальному провадженні. Постанови слідчого судді Апеляційного суду Полтавської області та інші матеріали підтверджують здійснення судового контролю і мають значення для підтвердження допустимості проведених НСРД та складення протоколів, які є безпосереднім джерелом доказів.

Тобто, матеріалами справи доведено, що стороною обвинувачення з дозволу суду було здійснено втручання у спілкування учасників розмов, які відбувалися 03.03.2017 року та 14.03.2017 року та в ці дні здійснено відповідні відеозаписи, які були санкціонованими.

Надаючи оцінку діям працівників правоохоронних органів щодо наявності провокації в їхніх діях, суд застосовує за аналогією права рішення Європейського Суду з права людини.

Так, у справах «Едвардс і Льюіс проти Сполученого Королівства», «Джасперс проти Сполученого Королівства», «Раманаускас про Литви», «Банніков проти Росії» тощо акцентувалася увага на наявності державного інтересу, який не можна використовувати в якості обґрунтування щодо використання доказів, отриманих в результаті провокації, оскільки застосування таких доказів наражає обвинуваченого на ризик остаточно позбавитись справедливого судового розгляду з самого початку; внутрішньодержавне законодавство не повинно дозволяти використання доказів, отриманих в результаті підбурювання з боку державних агентів.

В іншому випадку таке законодавство не відповідає принципу «справедливого судочинства» (рішення ЄСПЛ у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9червня 1998року, «Худобін проти РФ» від 26 жовтня 2006 року, «Ваньян проти РФ» від 15 грудня 2005 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

У постанові від 6 березня 2018 року (справа № 727/6661/15-к) Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог ЄСПЛ для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є низка критеріїв. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання.

Європейським судом вироблена концепція провокації, яка порушує пункт 1 статті 6 Конвенції, і є відмінною від застосування законних оперативних методів попереднього розслідування. Ним встановлено, що тоді як застосування спеціальних методів розслідування, зокрема негласних, не може саме по собі порушувати право на справедливий судовий розгляд, небезпека провокації в результаті таких заходів передбачає, що їх застосування повинно бути обмежене зрозумілими рамками (рішення ЄСПЛ від 5 лютого 2008 року в справі «Раманаускас проти Литви»).

ЄСПЛ під провокацією розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкта з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).

Зокрема, суд має встановити, чи перевищили правоохоронні органи межі, визначені у зв`язку з використанням моделі симулювання, тобто чи підбурювали вони заявника до вчинення злочину. Із цією метою з`ясуванню підлягають причини, з яких було розпочато використання цієї моделі, ступінь співучасті у вчиненні злочину та характер підбурювання чи тиску, який чинили на заявника.

Оцінивши докази в справі, судом встановлено, що 03.03.2017 року заявниця ОСОБА_1 звернулася з заявою до прокуратури на неправомірні дії працівників правоохоронного органу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , де повідомила про вимагання в неї хабаря в розмірі 6000 доларів США за закриття кримінального провадежння і з цього часу працювала під прикриттям правоохоронних органів.

Дослідивши докази в справі, суд вважає, що дії працівників правоохоронних органів в мехаж кримінального провадження не були провокативними, оскільки останні діяли відповідно до положень Закону та підставі санкціонованих дозволів на проведення НСРД, діяли пасивно та виявивши ознаки правопорушення, наділені повноваженнями вживати заходів реагування на його документування, викриття та припинення. Суд вважає, що інкриміноване ОСОБА_2 було б ним вчинене і без участі працівників правоохоронних органів.

Таким чином, посилання захисника та обвинуваченого на те, що відсутні докази заволодіння ОСОБА_2 чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому та підбурення надати службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірну вигоду за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду з використанням наданої їй влади, спростовані дослідженими судом доказами, а тому його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.190, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_2 неспроможними та суперечливими в частині того, що він не заволодівав грошовими коштами ОСОБА_1 та не підбурював її до дачі хабаря слідчому, суд розцінює його поведінку як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, уникнути покарання за вчинення кримінальних правопорушень.

Натомість у суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілої ОСОБА_1 , свідків, оскільки ці показання є логічними, послідовними, підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами та узгоджуються між собою.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до висновку органу пробації, виправлення ОСОБА_2 без обмеження або позбавлення волі можливе, його особа не становить високу небезпеку для суспільства.

Згідно ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено тяжкий корупційний злочин, він раніше несудимий, на теперішній час є офіційно непрацевлаштований, за місцем проживання характеризується позитивно, однак до суду надано негативну характеристику з місця роботи, учасник АТО, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в лікаря - психіатра, - невролога, - нарколога не перебуває.

Таким чином, при призначенні основного покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким, характеристику особи ОСОБА_2 , його поведінку як під час скоєння злочинів, так і після, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, а тому приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Наявність у ОСОБА_2 на утриманні малолітньої дитини, дружини, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною, відсутність фактів особистого збагачення внаслідок вчинення злочинів дають суду підстави не застосовувати щодо нього додаткової міри покарння у виді конфіскації майна.

Цивільні позови в справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в справі відсутні.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_2 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілу та свідків, до набрання вироком законної сили, обраний стосовно нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України та призначити йому покарання за:

ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;

ч.4 ст.27 ч.3 ст.369 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, без конфіскаціїї майна.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 рахувати з часу його фактичного затримання після набрання вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 час його затримання та перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 14 березня 2017 року по 16 березня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, обраний стосовно ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави – залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу в розмірі 128000 грн повернути заставодавцю ОСОБА_46 .

Речові докази: майно вилучене в ході особистого обшуку у ОСОБА_2 у виді мобільного телефона, посвідчення водія, карток мобільного зв`язку, грошових купюр номіналом 100 грн в кількості 26 штук в розмірі 2600 грн., грошових купюр номіналом 50,20,5,2,1 грн., особистого жетону із алюмінію, портмоне з дисконтними картками, картки учасника АТО – повернути ОСОБА_2 ; арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_4 та на ј частки квартири АДРЕСА_5 – скасувати; грошові кошти в розмірі 2000 доларів США – повернути потерпілій ОСОБА_1 ; імітаційні долари США, змиви з рук – знищити, диски з аудіо та відеозаписами процесуальних дій – зберігати в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

СуддяТ.О. Січиокно