Ухвала суду № 94277710, 19.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.01.2021 Справа №607/20290/20

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сливка Л.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно в порядку поділу майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 подала до суду позов до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить встановити факт спільного сумісного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати об`єктом спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться в кооперативі «Мисливець» у с. Малашівці, Зборівського району, Тернопільської області та на 1/2 частину автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвалою судді від 30 листопада 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності її ст. ст. 175, 177 ЦПК України, оскільки: у поданій позовній заяві позивачкою заявлено вимогу немайнового характеру про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також вимоги майнового характеру, а саме: визнання права власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться в кооперативі «Мисливець» у с. Малашівці, Зборівського району, Тернопільської області та на 1/2 частину автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порядку поділу майна подружжя, однак, позивачкою сплачено судовий збір за вимогу немайнового характеру у сумі 840,80 гривень, проте, не оплачено судовий збір за вимоги майнового характеру; позивачем не зазначено ціну позову та не надано документів на підтвердження дійсної вартості спірного майна; предметом спору є, в тому числі, визнання права власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться в кооперативі «Мисливець» у с. Малашівці, Зборівського району, Тернопільської області, однак, за відсутності доказів стосовно вартості спірного дачного будинку та автомобіля, суд позбавлений можливості визначити підсудність зазначеного позову відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України; позовна заява не містить зазначення доказів на підтвердження факту спільного проживання однією сім`єю із відповідачем, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 ; долучені до позовної заяви копії документів належним чином не засвідчені.

У вказаній ухвалі зазначено про необхідність усунення недоліків у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та роз`яснено про те, що недоліки слід усунути шляхом надання викладеної у новій редакції позовної заяви, з урахуванням вимог, зазначених у даній ухвалі, а також копії позову, викладеного у новій редакції, для сторони відповідача.

15 січня 2021 року від позивачки ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання на усунення недоліків, у якому позивачка вказує, що сплата судового збору у розмірі 1% від вартості спірного майна стосується позову про визнання права власності на майно та стягнення 1/2 частини вартості майна, однак даний позов стосується лише зміни правового режиму спільного сумісного майна шляхом виділення по 1/2 ідеальної частки спірного майна. Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17. А тому за вимогу про виділення ідеальних часток у майні подружжя, на думку позивачка, судовий збір підлягає оплаті як за вимогу немайнового характеру.

Вказане клопотання на усунення недоліків передане судді 18 січня 2021 року.

Однак, викладені у клопотанні обставини суперечать змісту прохальної частини позову, зокрема, у позовній заяві позивачка просить визнати об`єктом спільної сумісної власності та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться в кооперативі «Мисливець» у с. Малашівці, Зборівського району, Тернопільської області та на 1/2 частину автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Натомість, у клопотанні на усунення недоліків вказує, що пред`явлені нею позовні вимоги не стосуються визнання права власності та підлягають оплаті судовим збором за ставками як за вимогу немайнового характеру. Крім цього, безпідставним є посилання позивачки на правовий висновок Великої Палати Верховного суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17, оскільки обставини справи, за результатом розгляду якої прийнято Верховним Судом Постанову від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17, є відмінними від обставин вказаного спору.

Крім цього, всупереч вимог ухвали від 30 листопада 2020 року, позивачкою не надано викладеної у новій редакції позовної заяви із належним викладом обставин, про які зазначено в ухвалі та її копій у відповідності до кількості сторін; не доплачено судовий збір за вимоги про визнання об`єктом спільної сумісної власності та визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину дачного будинку, який знаходиться в кооперативі «Мисливець» у с. Малашівці, Зборівського району, Тернопільської області та на 1/2 частину автомобіля марки «HYUNDAI SANTA FE», 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; не долучено до позовної заяви належним чином засвідчених копій документів.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що вимоги ухвали позивачкою не виконані та недоліки позовної заяви не усунуті, відтак, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачці.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 258, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та визнання права власності на майно в порядку поділу майна подружжя – повернути позивачці.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка