Ухвала суду № 94277692, 15.01.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

15.01.2021 Справа №607/23591/13-ц

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Киренької Г. Я.,

розглянувши подання начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Банаха Володимира про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, –

В С Т А Н О В И В :

Начальник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Банах В. звернувся до суду із поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , до виконання зобов`язань, покладених на неї згідно виконавчого листа № 607/23591/13–ц, виданого 08 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з фізичної особи–підприємця ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно–імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі борг в сумі 493 219, 82 грн. та 3 443,10 грн. судового збору.

В обґрунтування цього подання зазначено, що на виконанні у старшого державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) перебуває виконавче провадження № 44445316 з примусового виконання виконавчого листа № 607/23591/13–ц, виданого 08 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно–імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі борг в сумі 493 219,82 та 3443,10 грн. судовий збір.

21 серпня 2014 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем було надіслано запити до відповідних державних органів про надання інформації щодо наявності в боржника рахунків, зареєстрованих транспортних засобів, про останнє місце роботи, про отримання пенсії, про наявність номерів рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особа–підприємцями.

На вказані запити надійшли відповіді, згідно яких за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби, немає відкритих рахунків у банках чи інших фінансових установах, боржник не працює та інформація про отримання ним доходів також відсутня, платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта та обліку в органах ДПС не перебуває.

Згідно платіжного доручення № 2310 від 28 березня 2019 року стягувачу перераховано 34 897, 94 грн.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки дверей квартири ніхто не відчинив, виконавцем залишено виклик, що підтверджується актом державного виконавця від 09 квітня 2019 року.

Згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної Прикордонної служби від 04 січня 2021 року ОСОБА_1 за період з 08 березня 2016 року по 31 серпня 2019 року неодноразово перетинала державний кордон.

З підстав, наведених у поданні, начальник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) просить його задовольнити.

Водночас, в судове засідання з розгляду вказаного подання начальник Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) не з`явився, у прохальній його частині просить розгляд справи проводити без участі представника відділу, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 441 ЦПК України, згідно якої суд негайно розглядає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи без повідомлення інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Вивчивши матеріали подання та доводи в його обґрунтування, суд вважає дане подання таким, що до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

08 серпня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист № 607/23591/13–ц про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно–імпортний банк України» в особі Філії АТ «Укрексімбанк» в м. Тернополі борг в сумі 493 219,82 та 3443,10 грн. судовий збір.

21 серпня 2014 року державним виконавцем першого відділу державної виконавчої служби ТМВ управління юстиції Молинь Р. П. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44445316.

04 грудня 2015 року головним державним виконавцем Грабар К. В. винесено постанови про стягнення виконавчого збору з ФОП ОСОБА_1 у розмірі 49 666, 29 грн.; про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 70, 00 грн.; про перевірку інформації, а саме: провести опис обладнання для виробництва пластикових стаканів ємністю 0,5 л, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

02 березня 2016 року старшим державним виконавцем Качан І. Р. винесено постанову про арешт коштів боржника.

13 червня 2016 року державним виконавцем Баляк О. Б. винесено постанову про перевірку інформації, а саме доручити Жовтневому районному відділу ДВС ГТУЮ в Миколаївській області проведення перевірки, у разі виявлення майна боржника – устаткування для виробництва пластикових стаканів ємністю 0,5 л, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . провести його опис.

29 червня 2016 року начальником відділу ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області Литвином Р. М. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені.

13 червня 2018 року державним виконавцем ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопілсьькій області Фурман Н. Л. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому проваджені.

Виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що перевірити майновий стан боржника виявилось неможливим, оскільки дверей квартири ніхто не відчинив, виконавцем залишено виклик, що підтверджується актом державного виконавця від 09 квітня 2019 року.

08 січня 2020 року державним виконавцем ТМВ ДВС Південно–Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Старжинським Т. Р. винесено постанову про передачу виконавчого провадження.

28 грудня 2020 року державним виконавцем ТМВ ДВС Південно–Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Старжинським Т. Р. винесено постанову про розшук майна боржника.

30 грудня 2020 року державним виконавцем ТМВ ДВС Південно–Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Старжинським Т. Р. винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно відповіді на запит до Державної фіскальної служби України від 04 січня 2021 року фізичну особу–підприємця знято з обліку у контролюючих органах.

Відповідно до відповіді на запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів за ОСОБА_1 зареєстровані ТЗ ИЖ 2715, н.з. НОМЕР_2 ; Volkswagen LT 35 D, н.з. НОМЕР_3 ; Peugeot Boxer1, н.з. НОМЕР_4 .

Згідно відповіді Державної прикордонної служби від 04 січня 2021 року ОСОБА_1 неодноразово перетинала кордон за період з 08 березня 2016 року по 31 серпня 2019 року.

Відтак, враховуючи термін перебування боржника за кордоном, який свідчить про те, що таке перебування має на меті отримання доходів, взявши за основу можливі витрати на проживання та харчування у відповідних державах, керівник відділу державної виконавчої служби робить висновок, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а тому звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Суд не погоджується з такими доводами подання та вважає, що до виниклих правовідносин підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь–яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь–яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України від 21 січня 1994 року № 3857–XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, – до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

За змістом п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника – фізичної особи чи керівника боржника – юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Отже, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань. Наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон. Окрім того, факт ухилення має підтверджуватись сукупністю доказів, які державний виконавець повинен зазначити у поданні.

Під ухиленням від виконання зобов`язання варто розуміти такі дії чи бездіяльність з боку боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним рішення суду, за наявності при цьому можливостей вчинити дії в порядку його виконання та за відсутності об`єктивних обставин, які перешкоджають виконанню.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; не своєчасна явка за викликом державного виконавця; не подання письмового повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим, саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження не вбачається ухилення боржника від виконання рішення, так як відсутні будь–які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Крім того, в поданні взагалі не обґрунтовано, в чому є крайня необхідність, в розумінні ст. 2 «Свобода пересування» Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосування обмеження виїзду боржника за кордон, і яким чином це сприятиме погашенню існуючої заборгованості.

Із поданих державним виконавцем копій документів виконавчого провадження не вбачається, що у виконавчому провадженні № 44445316 має місце ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення, так як відсутні будь–які докази свідомих діянь (дій або бездіяльності) боржника, спрямованих на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні.

Окрім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь–які відомості та докази того, що боржник належним чином повідомлена про наявність виконавчого провадження, даних про те, що ОСОБА_1 отримувала вимоги державного виконавця матеріали подання не містять, а отже, стверджувати, що остання ухиляється від виконання зобов`язання не можна.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дане подання внесено передчасно, доводи подання, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням належними і достатніми доказами у розумінні ст.ст. 77–80 ЦПК України не доведено, а тому відсутні підстави стверджувати, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї рішенням суду, а тому, в задоволенні подання начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Банаха В. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись статтями 251, 260, 261, 352–354, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні подання начальника Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно–Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано–Франківськ) Банаха Володимира про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддяО. Я. Герчаківська