Рішення № 94276511, 15.01.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1539/20-ц

2/468/13/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., за участю секретаря судового засідання – Рафальської К.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Матвієнко В.В., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №468/1539/20-ц за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В тексті позову вказали, що 27.09.2019 року о 15.45 годин в м. Баштанка по вул. Баштанської республіки, біля будинку № 70, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «DAEWOO SENS» д.н. НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Леоніда Агеєва здійснив обгін автомобіля ВАЗ 2107 та допустив зіткнення з мопедом «Honda Dio НОМЕР_2 », що належить ОСОБА_3 , яким керувала ОСОБА_1 , яка здійснювала поворот з вул. Баштанської республіки на вул. Л.Агеєва. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, а транспортні засоби механічні пошкодження.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 02.12.2019 року ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з приводу вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в Баштанській ЦРЛ протягом 22 днів в період з 27.09.2019 року 18.10.2019 року та понесла витрати на лікування в сумі 12917,10 грн. Також через перебування на лікарняному позивачу ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 9500,79 грн, яка є упущеною вигодою між нарахованими їй лікарняними в сумі 4585,81 грн та заробітною платою, яку вона б отримала за 22 дні перебування на роботі в сумі 14086,60 грн, оскільки розмір її середньоденної заробітної плати становив 640,30 грн. Загальна сума заподіяної їй матеріальної шкоди становить 22417,89 грн (12917,10 грн + 9500,79 грн). Крім того, позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, пов`язана з отриманими тілесними ушкодженнями, яка виразилася у моральних та душевних переживаннях, страху за своє життя, у невідшкодуванні добровільно відповідачем ОСОБА_2 заподіяної їй матеріальної шкоди, яку вона оцінює в 10000 грн.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди мопед, який належить позивачу ОСОБА_3 , був пошкоджений до ступеню його повної непридатності для використання та витрати на його ремонт перевищували вартість самого мопеду. Відповідно до звіту про оцінку ринкова вартість мопеду «Honda Dio AF 34» становить 10200 грн, тому саме вказана шкода була заподіяна його власнику ОСОБА_3 внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди та пошкодження до непридатного до експлуатації стану його транспортного засобу. Крім того, позивачу ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, пов`язана з пошкодженням належного йому майна, яка полягала в емоційних та душевних стражданнях за пошкоджений мопед та неможливість його ремонту, яку він оцінює в 5000 грн.

У зв`язку з цим, позивачі просили стягнути з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 22417,89 грн матеріальної шкоди та 10000 грн моральної шкоди, а всього на суму 32417,89 грн, та на користь позивача ОСОБА_3 10200 грн матеріальної шкоди та 5000 грн моральної шкоди, а всього на суму 15200 грн, а також стягнути на користь позивачів витрати на правову допомогу в сумі 4894 грн та на сплату судового збору.

Процесуальні дії у справі та заяви сторін:

Позовна заява надійшла до суду 28.10.2020 року.

30.10.2020 року позовна заява залишена без руху.

05.11.2020 року від позивачів надійшла уточнена позовна заява.

09.11.2020 року відкрите провадження у справі за вказаним позовом.

15.12.2020 року від відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні, оскільки він здійснив виплату позивачу ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 12722,96 грн, із яких: 12117,10 грн заподіяної шкоди здоров`ю, яка підтверджується документально, та 605,86 грн моральної шкоди, яка становить 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Також зазначив, що відсутні передбачені законом підстави для виплати страхового відшкодування позивачу ОСОБА_3 заподіяної матеріальної шкоди за пошкодження мопеду, оскільки ним не було надано доказів, що підтверджують право власності на вказаний транспортний засіб.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивачів ОСОБА_4 підтримали позов та просили його задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 до суду не з`явився, надавши заяву про підтримання позову та слухання справи в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 до суду відзиву не надавав, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив.

Відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не забезпечив участь свого представника в судовому засіданні, про дату та час розгляду справи повідомлений.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, позивач ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, а відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» подав відзив на позов, але не забезпечив участь в засіданні свого представника, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_3 та відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі матеріали (копії товарних чеків; копію фіскального чеку; копію висновку експерта № 560 від 04.11.2019 року; копію висновку експерта № 1033 від 26.11.2019 року; копію талону про право власності на транспортний засіб; копію постанови Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.12.2019 року по справі № 468/1296/19-п; копію постанови Миколаївського апеляційного суду від 04.02.2020 року; копію товарного чеку № 03 від 21.05.2017 року; повідомлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» № 1623/ДВ3 від 26.05.2020 року; звіт № 3/-12 про оцінку транспортного засобу від 27.07.2020 року; довідку про доходи ОСОБА_1 № 242 від 27.07.2020 року; довідку КНП «ЦПМСД Баштанського району» № 247/02-19 від 31.07.2020 року; фототаблицю; копії ордерів адвоката; копію договору про надання правової допомоги від 01.10.2020 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 022 від 01.10.2020 року; розрахунок витрат на професійну правничу допомогу; копію полісу № АО/1866459; копію страхового акту № 29091/20 від 29.04.2020 року; копію розрахунку № 29091/20 від 09.04.2020 року; копію платіжного доручення № 2259 від 29.04.2020 року; копію акту В-27617/20 від 26.05.2020 року), оглянувши матеріали кримінального провадження №42019151140000040, суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 27.09.2019 року о 15.45 годин в м. Баштанка по вул. Баштанської республіки, біля будинку № 70, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «DAEWOO SENS» д.н. НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Леоніда Агеєва здійснив обгін автомобіля ВАЗ 2107 та допустив зіткнення з мопедом «Honda Dio НОМЕР_2 », що належить ОСОБА_3 , яким керувала ОСОБА_1 та здійснювала поворот з вул. Баштанської республіки на вул. Л.Агеєва. В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, що віднесені до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, а транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 23.12.2019 року, яка була змінена постановою Миколаївського апеляційного суду від 04.02.2020 року, ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за вчинення вказаної дорожньо-транспортної пригоди.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку з цим, суд вважає доведеними ті обставини, що відповідач ОСОБА_2 вчинив порожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої отримала тілесні ушкодження ОСОБА_1 та був пошкоджений мопед під її керуванням, що належав позивачу ОСОБА_3 , та що на ПрАТ «СК «Євроінс Україна» покладено обов`язок відшкодувати потерпілим заподіяну шкоду винними діями учасника дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність якого застрахована.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, заподіяна особі або майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до положень стст. 6, 9, 22, 23, 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. У зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Згідно зі ст. 25, 26-1, 28, 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю. Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року №372/1010/16-ц відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року по справі № 755/18006/15-ц, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналіз процитованих норм та правових позицій Верховного Суду вказує на безпідставність вимог позивачів про одночасне стягнення з відповідачів завданої відповідачем ОСОБА_2 шкоди, оскільки шкода була ним завдана як особою, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, за такого в межах сум страхового відшкодування відповідальність несе юридична особа - страховик (ПрАТ «СК «Євроінс Україна»), а суми, які перевищують розмір страхового відшкодування, має сплатити відповідач ОСОБА_2 .

Згідно з укладеним 09.09.2019 року між відповідачами ОСОБА_2 (страхувальник) та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» (страховик) договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить двісті тисяч гривень, та за шкоду, заподіяну майну, становить сто тисяч гривень.

З наданих позивачем ОСОБА_1 товарних чеків та фіскального чеку вбачається, що у зв`язку з отриманими в результаті дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями остання здійснювала придбання лікарських засобів та проходила діагностику (комп`ютерну томографію головного мозку), загальна вартість яких становить 12917,10 грн., натомість відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» сплатив позивачу ОСОБА_1 лише вартість придбаних ліків на суму 12117,10 грн., тобто без врахування вартості комп`ютерної томографії оплаченої позивачем в розмірі 800 грн. При цьому, суду надані докази такої оплати - копія фіскального чека від 03.10.2019 року (а.с. 10) та на відповідне комп`ютерне дослідження міститься посилання на звороті виписки стаціонарного хворого №2483 від 18.10.2019 року (а.с. 8), отже така діагностика була пов`язана з отриманими позивачем в ДТП тілесними ушкодженнями.

При цьому, ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносить витрати на діагностику до шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого.

Крім того, позивач ОСОБА_1 , перебуваючи в період з 27.09.2019 року по 18.10.2019 року на лікарняному, не працювала та відповідно до наданої довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Баштанського району» від 27.07.2020 року №242 (а.с. 35) її середньоденна заробітна плата становила 640,30 грн. При цьому, суд не може погодитись з наданим позивачем розрахунком неотриманих доходів, оскільки він проведений за всі 22 дні тимчасової непрацездатності позивача ОСОБА_1 , натомість в цей період включені також і вихідні дні, проте в супереч вимогам ст. 81 ЦПК України позивач не довела, що вона мала у вказаний період особливий режим роботи чи чергування, тому не отримані доходи позивача мають розраховуватись лише за робочі дні п`ятиденного робочого тижня, оскільки саме за вказані дні позивач могла б отримати заробітну плату, та за період 27.09.2019 року по 18.10.2019 року включно кількість робочих днів становить 16 днів. Таким чином, позивач за вказаний період могла отримати заробітну плату в розмірі 10244,80 грн (16 х 640,30 грн). У вказаний період позивач за листком непрацездатності загалом отримала 4585,81 грн. (а.с. 36), отже неотримані нею доходи становлять 5658,99 грн. (10244,80 грн. – 4585,81 грн.).

При цьому, ст. 25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносить не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я час втрати працездатності до шкоди, пов`язаної з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

За такого, і витрати з діагностики в сумі 800 грн., і неотримані доходи в сумі 5658,99 грн. відповідно до ст. 23-25 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносяться до шкоди, заподіяної життю та здоров`ю потерпілого, і мали бути відшкодовані позивачу ОСОБА_1 страховиком ПрАТ «СК «Євроінс Україна».

Отже загалом матеріальна шкода, заподіяна здоров`ю позивача ОСОБА_1 становить 18576,09 грн. (12917,10 грн. + 5658,99 грн.), що не перевищує лімітів відповідальності страховика та мала бути сплачена страховиком на користь позивача ОСОБА_1 .

Той факт, що не всі вказані вище складові матеріальної шкоди, заподіяної здоров`ю потерпілої ОСОБА_1 , були заявлені позивачем при її зверненні до страховика за отриманням страхового відшкодування, не перешкоджає розгляду таких вимог судом та стягненню зі страховика таких складових матеріальної шкоди, оскільки відповідно до постанов Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року по справі № 465/4621/16-к та від 11.12.2019 року по справі №465/4287/15 для розгляду позову потерпілого про стягнення страхового відшкодування не обов`язкове попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату такого страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

При цьому страховиком ПрАТ «СК «Євроінс Україна» позивачу ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров`ю, сплачено лише 12117,10 грн., отже з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути 6458,99 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної здоров`ю (18576,09 грн. – 12117,10 грн).

Вирішуючи вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів на її користь моральної шкоди, завданої ушкодженням її здоров`я, суд виходить з наступного.

Внаслідок правопорушення потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні, за такого, їй була завдана моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, які потерпіла зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

З врахуванням вказаних обставин та з врахуванням передбачених ст. 23 ЦК України вимог розумності і справедливості суд вважає, що з відповідальних осіб на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням її здоров`я.

При цьому, відповідно до ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Оскільки, як розраховано вище судом, сума страхової виплати, яка мала бути сплачена страховиком позивачу ОСОБА_1 , становить 18576,09 грн., то визначені ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 5% моральної шкоди становлять 928,80 грн. (18576,09 грн. х 5%).

З врахуванням того, що страховик сплатив позивачу ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням її здоров`я 605,86 грн. то з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача ОСОБА_1 необхідно стягнути 322,94 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої (928,80 грн. – 605,86 грн).

Решта визначеного судом вище розміру моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я ОСОБА_1 , в сумі 4677,06 грн. (5000 грн. – 322,94 грн) підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 .

Вирішуючи вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів на його користь матеріальної шкоди, завданої фізичним знищенням транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Заперечуючи проти вказаних вимог, відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» вказує на те, що підставою для відмови в задоволенні таких вимог є те, що позивач не надав доказів реєстрації його права власності на даний транспортний засіб.

Суд не може погодитись з тим, що заявлені обставин є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині, оскільки, по-перше, така обставина не передбачена положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для відмови у страховій виплаті. По-друге, відсутність реєстрації транспортного засобу лише забороняє його експлуатувати за Правилами дорожнього руху України, але не вказує на те, що такий транспортний засіб виключений з цивільного обороту. По-третє, сама по собі відсутність реєстрації транспортного засобу не спростовує його належність особі, яка надала суду докази придбання та правомірності набуття права володіння на вказаний транспортний засіб (товарний чек від 21.05.2017 року та талон від 21.05.2017 року (а.с. 25, 31), та не спростовує того, що такий транспортний засіб є річчю, майном в розумінні ЦК України, а отже його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді зумовлює обов`язок відповідальної особи відшкодувати володільцю майна вартість його відновлення, оскільки ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносить до шкоди, заподіяної майну, як шкоду, що пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, так і шкоду, що пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням іншого майна потерпілого. По-четверте, будь-якого спору щодо належності такого транспортного засобу саме позивачу ОСОБА_3 немає.

Проте, позивач просить стягнути повну оцінену вартість належного йому мопеда, вважаючи його таким, що фізично знищений та не може бути відремонтований.

Суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки, по-перше, позивачем не надано суду доказів того, що пошкоджене майно не можливо відремонтувати, а долучені до позову фотозображення мопеда позивача не вказують на це з безумовною очевидністю. По-друге, за умовами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» фізично знищеним визнається транспортний засіб витрати на відновлювальний ремонт якого перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди, натомість суду надані лише докази вартості мопеда після ДТП, але не надані докази вартості його відновлювального ремонту.

За такого, у суду немає достатніх підстав для стягнення заявленої позивачем ОСОБА_3 вартості мопеда «Honda Dio AF 34» в сумі 10200 грн., фізичне знищення якого не доведене.

Також, оскільки позивачем не надані докази вартості відновлювального ремонту мопеда, то суд не має підстав для визначення розміру шкоди, завданої майну позивача ОСОБА_3 .

За такого, в задоволенні вимог ОСОБА_3 до відповідачів про відшкодування шкоди, заподіяної майну позивача, належить відмовити загалом через недоведеність.

Вирішуючи вимоги позивача ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди, завданої пошкодженням належного йому транспортного засобу, суд виходить з наступного.

Суду надані відповідні докази того, що належний позивачу ОСОБА_3 транспортний засіб в результаті ДТП 27.09.2019 року отримав механічні пошкодження (постанови судів про притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, висновок експерта №560 від 04.11.2019 року, фотозображення, матеріали кримінального провадження 42019151140000040), тому цілком очевидно, що пошкодженням належного позивачу ОСОБА_3 транспортного засобу, йому була заподіяна моральна шкода, право на відшкодування якої передбачене ст.23 ЦК України.

З врахуванням вказаних обставин та з врахуванням передбачених ст. 23 ЦК України вимог розумності і справедливості суд вважає, що пошкодженням належного позивачу ОСОБА_3 транспортного засобу останньому була заподіяна моральна шкода, яку суд оцінює в 2000 грн.

При цьому, відповідно до положень ст. 23, 26-1, 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик несе відповідальність лише за моральну шкоду, пов`язану з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я чи смертю потерпілого. Страховик не несе відповідальності за моральну шкоду, заподіяну пошкодженням майна.

За такого, вся сума моральної шкоди, заподіяної пошкодженням належного позивачу ОСОБА_3 транспортного засобу, в розмірі 2000 грн. підлягає стягненню на користь останнього з відповідача ОСОБА_2 .

За такого, позовні вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню та з відповідача ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню 6458,99 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої, та 322,94 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню 4677,06 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої.

З відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 підлягають стягненню 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна.

В частині задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди в більшому розмірі, а також в частині задоволення вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Євроінс Україна» про відшкодування майнової шкоди загалом та моральної шкоди в більшому розмірі належить відмовити.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідачів в рівних долях підлягають стягненню на користь позивачів понесені останніми витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки загальний розмір майнових вимог позивача ОСОБА_1 до обох відповідачів становив 32417,89 грн., а з відповідачів на користь вказаного позивача загалом підлягає стягненню 11458,99 грн., що становить 35%, то сума судового збору, що підлягає стягненню на користь позивача, має становити 294,28 грн. (840,80 х 35%), тобто по 147,14 грн. з кожного відповідача.

Оскільки загальний розмір майнових вимог позивача ОСОБА_3 до обох відповідачів становив 15200 грн., а з відповідача ОСОБА_2 на користь вказаного позивача підлягає стягненню 2000 грн., що становить 13%, то сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 , має становити 109,30 грн. (840,80 х 13%).

Також з відповідачів підлягають стягненню на користь позивачів понесені останніми витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, фактичне понесення стороною витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню, натомість суду наданий один платіжний документ про сплату обома позивачами 2697 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 43), які і підлягають розподілу між сторонами. За такого, кожен з позивачів поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1348,50 грн. Тому, з врахуванням розрахованої вище задоволеної частини позовних вимог кожного з позивачів, з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню 471,98 грн. (1348,50 грн. х 35%), тобто по 235,99 грн. з кожного відповідача, а з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_3 – 175,31 грн. (1348,50 грн. х 13%).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12; 13; 81; 264; 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 6458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) гривень 99 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 322 (триста двадцять дві) гривні 94 копійки в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4677 (чотири тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 06 копійок в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я потерпілої.

В частині задоволення вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової та моральної шкоди в більшому розмірі – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 (дві тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна.

В частині задоволення вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування майнової шкоди загалом та моральної шкоди в більшому розмірі – відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 147 (сто сорок сім) гривень 14 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 147 (сто сорок сім) гривень 14 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 109 (сто дев`ять) гривень 30 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 235 (двісті тридцять п`ять) гривень 99 копійок в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 235 (двісті тридцять п`ять) гривень 99 копійок в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 175 (сто сімдесят п`ять) гривень 31 копійку в рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачі:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ).

Відповідачі:

ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 );

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» (місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 22868348).

Повне судове рішення складене 20.01.2021 року.

суддя: