Рішення № 94271559, 20.01.2021, Ямпільський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2021 р. Справа153/1579/20

Провадження2/153/334/20-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Швеця Р.В.

за участю секретаря судового засідання Сирітко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 16.09.2010 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н. Відповідно до умов кредитного договору банком позичальнику було оформлено кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме: надав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ОСОБА_1 . Відповідач, в свою чергу, порушив зобов`язання за вказаним договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість станом на 21.09.2020 в сумі 18297 гривень 55 копійок, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 10531 гривня 01 копійка; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит – 3680 гривень 28 копійок; нарахованої пені – 4086 гривень 26 копійок. Добровільно сплатити заборгованість відповідач не бажає. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору №б\н від 16.09.2010 у розмірі 18297 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 55 копійок та судові витрати у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Суд здійснює розгляд справи у порядку спрощеного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України з власної ініціативи суду розгляд справи проведено в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені в порядку ст. ст. 128, 130 ЦПК України.

22.10.2020 за вх.№6312, представником позивача ОСОБА_2 надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримують. Не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином – судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 . Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло.

Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат не проживає», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

У визначений судом строк, заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 30.10.2020 було відкрито спрощене позовне провадження та призначено перше судове засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку №б/н від 16.09.2010 ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.12).

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21000 гривень, що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» відповідачеві ОСОБА_1 видано кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 29.09.2010 з терміном дії до вересня 2014 року; № НОМЕР_2 , дата відкриття 16.12.2010 з терміном дії до жовтня 2014 року; № НОМЕР_3 , дата відкриття 14.06.2013 з терміном дії до січня 2017 року; № НОМЕР_4 , дата відкриття 15.08.2015 з терміном дії до жовтня 2018 року; НОМЕР_5 , дата відкриття 23.11.2018 з терміном дії до червня 2022 року (а.с. 11).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 від позивача грошових коштів підтверджується випискою за договором №б/н за період з 28.10.2010 по 01.03.2020 (а.с.47-53).

Однак, як слідує із розрахунку заборгованості по кредитному договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань та допустив заборгованість станом на 21.09.2020 у сумі 18297 (вісімнадцять тисяч двісті дев`яносто сім) гривень 55 копійок, яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту – 10531 гривня 01 копійка; заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит – 3680 гривень 28 копійок; нарахованої пені – 4086 гривень 26 копійок (а.с.4-9).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст.638 ЦК України визначені умови за яких договір вважається укладеним, а саме договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п.2.1.1 Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ці Умови використання кредитних карт ПАТ «КБ «Приватбанк», Пам`ятка Клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск та обслуговування кредитних карт, а також Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, встановлюють правила випуску, обслуговування та використання кредитних карток Банку. Дані Умови регулюють відносини між банком та клієнтом з випуску та обслуговування карт. Банк випускає клієнту картку на підставі заяви, належним чином заповненої та підписаної клієнтом. Випуск карти та відкриття рахунку карти здійснюється в разі прийняття банком позитивного рішення про можливість випуску клієнту картки. Клієнт зобов`язується виконувати правила випуску, обслуговування та використання карт банку та при наявності додаткових карт забезпечити виконання правил власниками додаткових карт.

Пунктом 2.1.1.2.1 вищевказаних Правил встановлено, що для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам`ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в заяві.

Судом встановлено, що в Анкеті-заяві, доданій до позовної заяви, містяться лише персональні дані відповідача, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, серія та номер паспорта, дата народження, ідентифікаційний код, адреса проживання, номер засобу зв`язку та волевиявлення останнього на отримання кредитної картки.

Разом з тим, з копії Анкети-заяви неможливо встановити, яке саме рішення було прийнято банком та тип банківської картки, яку отримав відповідач: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»,«Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», «Універсальна GOLD», у разі її отримання, а, отже, і відсоткову ставку за користування кредитом, яка безпосередньо залежить від типу банківської картки.

Позивач, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім простроченого тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, а також нараховану пеню.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Відповідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 року у справі №910/10156/17 вказала на існування двох різних значень терміну «користування чужими грошовими коштами». Перше - це отримання боржником можливості правомірно платити кредитору борг протягом визначеного часу. Друге значення - прострочка грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, однак неправомірно не платить їх. Наслідком неправомірного користування чужими коштами, тобто прострочки виконання грошового зобов`язання (як договірного так і недоговірного), є нарахування процентів річних у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати виплату процентів, розмір яких визначено законом або договором за правилами ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Враховуючи викладене, визначальним у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання зобов`язання. До цього моменту можливо нарахування процентів як плати, згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, після цього моменту нараховуються проценти річні відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У даному випадку термін дії виданої 23.11.2018 відповідачеві банківської картки закінчується в червні 2022 року, позивач звернувся до суду з позовом, пред`явивши вимогу про повернення отриманих коштів у жовтні 2020 року, однак проценти за ст. 625 ЦК України згідно з розрахунком заборгованості нараховані за період з 01.10.2019 по 29.02.2020, тобто до закінчення терміну дії банківської картки та до моменту пред`явлення вимоги про повернення коштів.

Таким чином, позивачем не доведено ні правомірність нарахування процентів в порядку ст. 625 ЦК України та не обґрунтовано підставність нарахування таких процентів у вказаний вище період.

За змістом ст.549 ЦК України (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст.551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені, у тому числі її розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.09.2010 року, посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витягом з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які розміщені на сайті: https://www.privatbank.ua, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Тарифів та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПАТ КБ «ПриватБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо штрафних санкцій (пені), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірі і порядку нарахування.

Згідно із положеннями статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд вважає, що у даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом.

За таких обставин, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві домовленості сторін щодо розміру, порядку нарахування та сплати штрафних санкцій (пені), надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, а тому суд не вбачає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, яка є обов`язковою для застосування у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Що стосується стягнення коштів в частині основної суми заборгованості (тіло кредиту) суд зазначає наступне.

Так, з наданого банком розрахунку заборгованості слідує, що банк визначив заборгованість за кредитом у розмірі 10531 гривня 01 копійка.

Суд звертає увагу, що укладений між сторонами кредитний договір від 16.09.2010 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним).

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Отже, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення основної заборгованості за кредитом (тіло кредиту) підлягають задоволенню в розмірі 10531 гривня 01 копійка.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача: 3680 гривень 28 копійок заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України та 4086 гривень 26 копійок нарахованої пені.

З урахуванням доказів, оцінку яким суд дав вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1209 (одна тисяча двісті дев`ять) гривень 80 копійок, розрахованої за правилами простої математичної пропорції.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_7 , МФО №305299 заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 16.09.2010 станом на 21.09.2020 в розмірі 10531 (десять тисяч п`ятсот тридцять одна) гривня 01 копійка.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_7 , МФО №305299 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1209 (одна тисяча двісті дев`ять) гривень 80 копійок.

В задоволенні іншої частини позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1 Д), код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_7 , МФО №305299

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 .

Суддя Р.В. Швець