Рішення № 94271341, 14.01.2021, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/574/20

провадження № 2/136/158/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2021 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права власності по спадкуванню за заповітом спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із вищевказаним позовом проти Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області (далі - відповідач), з вимогою визнати за ОСОБА_1 право власності на цілий житловий будинок - "А" (загальною плоощею - 52,1 кв.м., житловою площею 34,6 кв.м.); сарай - "Б"; навіс - "В"; погріб "Г"; шию погреба - "ш/п"; огорожу - "№1"; криницю - "№2", хвіртку - "№3"; ворота - "№4"; огорожу - "№5", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, вчиненим спадкодавцем ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого спадкодавець заповіла усе належне їй майно своїй внучці, тобто позивачеві у справі ОСОБА_1 . До складу спадкової маси увійшов житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 . Позивач протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця прийняла спадщину в установленому законом порядку. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріус відмовив, мотивуючи тим, що даний будинок належить до суспільної групи колгоспний двір, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, тому встановити, яка частка зазначеного будинку належить покійному спадкодавцю нотаріусу не представляється можливим. На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копії заповіту від 14.12.1998; копії Витягу зі Спадкового реєстру; копія свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння за № НОМЕР_1 від 25.12.1989; копія технічного паспорту; довідки органу місцевого самоврядування; постанова нотаріуса від 12.03.2020 про відмову від вчинення нотаріальної дії; Витяг з експертної оцінки про ринкову вартість будинку.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 21.04.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребувано з нотаріальної контори матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3

15.10.2020 канцелярією суду було одержано відзив відповідача, у якому він просив суд розглянути справу за відсутності представника органу місцевого самоврядування, не заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, позовні вимоги визнав повністю.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подав.

У судове засідання позивач не з`явилась, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином у встановленому законом порядку, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не подала

З огляду на те, що у підготовче судове засідання сторони не з`явились, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і безпосередньо оцінивши зібрані у справі докази, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 5). Після її смерті відкрилась спадщина. Із матеріалів отриманих з нотаріальних установ встановлено, що спадкова справа до майна померлої ОСОБА_3 не заведена. За життя ОСОБА_3 вчинила заповіт ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого заповідала усе своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, позивачу, ОСОБА_1 (а.с. 6). Даний заповіт посвідчений того ж дня секретарем виконкому Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області та зареєстровано в реєстрі за №1. За життя спадкодавця заповіт не змінювався та не скасовувався. Своїм правом на спадкування скористалась позивач ОСОБА_1 , подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву відповідного змісту. Із довідок виданих виконавчим комітетом Щасливської сільської ради 05.03.2020 (а.с. 12) встановлено, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою Липовецької державної нотаріальної контори від 12.03.2020 позивачу відмовлено у видачі на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок за АДРЕСА_2 , оскільки даний будинок належить до колгоспного двору, а тому належить його членам на праві спільної сумісної власності, отож встановити, яка частка зазначеного будинку належить покійному спадкодавцю не представляється нотаріусу можливим. Такі обставини стали підставою для звернення позивача до суду з метою захисту його прав у судовому порядку.

Суд, вирішуючи питання про визнання за позивачем права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходить з наступних мотивів та норм права.

Як зазначено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст. 120 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р., майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

На підставі ст.ст. 121, 123 Цивільного кодексу Української PCP 1964 р. володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

У п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.11.2005 №20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" (зі змінами та доповненнями) роз`яснено, що спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.

Відповідно до п.п. "а" п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 року не втратили права на частку в його майні.

Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами свідчать про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 , належить до суспільної групи колгоспний двір, головою якого зазначено ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння № НОМЕР_1 від 25.12.1989 (а.с. 8).

Із відомостей органу місцевого самоврядування, які відображені у довідці від 10.03.2020 за №146 встановлено, що станом на 15.04.1991 єдиним головою колгоспного двору вищевказаного житлового будинку була ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 спадщину прийняла після смерті ОСОБА_3 , до складу якої увійшов житловий будинок, що є предметом даного спору, утім оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку на житловий будинок, що увійшов до складу спадкової маси позбавлена можливості за обставин незалежних від її волі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність порушених прав позивача очевидною, а обраний спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача надав суду заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси третіх осіб, суд приймає визнання відповідачем позову та виносить рішення про його задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 200, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити у повному обсязі позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Щасливської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце проживання: АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ-04329205) про визнання права власності по спадкуванню за заповітом спадкове майно.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок - "А" (загальною плоощею - 52,1 кв.м., житловоою площею 34,6 кв.м.); сарай - "Б"; навіс - "В"; погріб "Г"; шию погреба - "ш/п"; огорожу "№1"; криницю - "№2", хвіртку - "№3"; ворота - "№4"; огорожу - "№5", що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ., в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Д.Т. Кривенко