Постанова № 94268584, 20.01.2021, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/8/21

Номер провадження № 3/699/63/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2021 року м.Корсунь-Шевченківський

Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвінова Г.М., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

керівника ТОВ «АГРОРОСЬ» ОСОБА_1 , паспорт серія НОМЕР_1 , виданий 20.11.2010 Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області, РНОКПП НОМЕР_2 , інші дані суду не відомі,

за частиною 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від Офісу великих платників податків Державної податкової служби України 05.01.2021 надійшов адміністративний матеріал щодо вчинення керівником ТОВ «АГРОРОСЬ» ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Літвіновій Г.М.

Протокол про адміністративне правопорушення № 843 від 18.12.2020 (далі – протокол № 843) складено головним державним ревізором-інспектором Бруцьким Є.Й.

З протоколу № 843 вбачається, що керівник ТОВ «АГРОРОСЬ» ОСОБА_1 вчинив правопорушення пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 ПКУ, п. 5, 7, 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 № 290; п. г) 198.5, ст. 198, п. 187.1 ст. 187, . 185.1 ст. 185, п. 201.1 ст. 201, п. 201.10 ст. 201, п. 120-1.2 ст. 120-1, «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1, п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розд. ХХ, п. 266.3, пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266, п.п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями; п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VІІІ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 ст. 163-1 КУпАП.

До матеріалів справи додано копію акта документальної позапланової виїзної перевірки, довідку (витяг) з електронної бази (1ДФ) про доходи за І півріччя 2020, копію виписки з наказу ТОВ «АГРОРОСЬ» від 06.11.2003 № 190.

Про розгляд справи учасники були повідомлені належним чином, проте у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили, від офісу великих платників ДПС України заява про відкладення слухання справи не надходила. Від ОСОБА_1 поштою надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у якому зазначено, що свою вину він визнає повністю. Враховуючи викладене, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Наданий суду протокол № 843 таким вимогам не відповідає.

Всупереч приписам ст. 256 КУпАП України, в протоколі не зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Суд враховує заяву ОСОБА_1 про визнання своєї вини в повному обсязі, проте не може взяти її до уваги, оскільки фактично уповноваженою особою не було сформовано, у вчиненні якого правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується.

Крім того, долучені до протоколу копії документів не засвідчені належним чином відповідальною особою. Тобто суду надані документи у вигляді фотокопій без будь-якого засвідчення. Зокрема, суд звертає увагу, що напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій».

Крім того, офісом великих платників податків ДПС України надана копія акта перевірки від 18.12.2020 № 3719/28-10-07-01 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОРОСЬ» (код ЄДРПОУ 21374294) за період з 01.07.2017 по 30.06.2020 щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З розділу IV «Висновки» вказаного акта вбачається, що перевіркою встановлено низку порушень, які нібито були допущені ТОВ «АГРОРОСЬ».

Відповідно до абзацу п`ятого п. 86.7.5 ст. 86 Податкового кодексу України (далі -ПКУ) контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 55.1 ст. 55.ПКУ податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Отже, за відсутності прийнятого на підставі акту перевірки податкового повідомлення-рішення (а у разі його наявності до спливу строку на адміністративне та судове оскарження) контролюючий орган не має використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, а отже, і щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративним правопорушенням, передбаченим ч. 1 ст. 163-1 КУпАП визнається відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

З огляду на наведені норми, для встановлення наявності події та складу адміністративного правопорушення та винуватості особи в його скоєнні, суд не має досліджувати характер господарських відносин юридичних осіб платників податків, та керуватися припущеннями податкового органу за наслідками перевірки дотримання податкового законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

За змістом ст.ст. 279-280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення суддею повинна розглядатися у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи формулювати суть вчиненого правопорушення, вказувати на кваліфікуючи ознаки правопорушення, які не зазначалися у протоколі про адміністративне правопорушення, або їх виключати, адже у протилежному випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Тобто суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, в інакшому випадку буде поставлено під сумнів справедливість, а отже безсторонність, судового розгляду.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Це в повній мірі підтверджується практикою Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» «Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). У цих справах Суд дійшов висновку, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Враховуючи вищевикладене, наданий адміністративний матеріал не може розглядатись суддею, оскільки без усунення допущених при його складанні порушень відсутня можливість повно, всебічно та об`єктивно розглянути справу.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17.10.2014 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють вмотивованою постановою суду повернути протокол про адміністративне правопорушення для належного оформлення.

Тому суд, враховуючи все вищевикладене, приходить до висновку про необхідність повернути наданий адміністративний матеріал до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України для належного оформлення.

Крім того, суд звертає увагу на строки розгляду адміністративних матеріалів, тому роз`яснює необхідність терміново доопрацювати надані матеріали та направити їх на розгляд суду.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 31.03.2015 №2-рп/2015 положення частини другої ст. 294 КУпАП щодо оскарження в апеляційному порядку постанови судді у справі про адміністративне правопорушення необхідно розуміти так, що в апеляційному порядку може бути оскаржена лише та постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, ухвалення якої передбачене частиною першою ст. 284 цього кодексу, а отже, постанова судді про повернення матеріалу для належного оформлення оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 256, ст. 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Повернути для належного оформлення до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України протокол про адміністративне правопорушення № 843 від 18.12.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника ТОВ «АГРОРОСЬ» ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Літвінова Г.М.