Ухвала суду № 94268351, 20.01.2021, Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

20 січня 2021 року смт. Покотилівка

Справа № 635/436/21

Провадження № 2 /635/1755/2021

Суддя Харківського районного суду Харківської області Карасава І.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського районного округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович про стягнення грошових коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 пред`явила до суду позов до ОСОБА_2 , яким просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у сумі 44 000,00 (сорок чотири тисячі) доларів США, що за офіційним курсом НБУ на день подачі позову складає 1 234 305 (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі триста п`ять) гривень 60 копійок, а також всі судові витрати понесені позивачем у зв`язку зі зверненням до суду з позовом.

Разом з пред`явленням позову ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог статті 151 Цивільного процесуального Кодексу України (далі- ЦПК України) заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

В заяві про забезпечення позову відсутні пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, згідно вимог частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день подання заяви про забезпечення позову складає 454,00 гривень.

Заявником до заяви про забезпечення позову додано платіжне доручення від 18 січня 2021 року №0.0.1982030507.1 про сплату ОСОБА_1 судового збору на рахунок одержувача ГУК Харківська область Харківський район 22030101 код 37874947.

Вказане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у цій справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, що додається до суду разом з заявою про забезпечення позову, містили відомості про те, за яку саме заяву сплачується судовий збір.

Як вбачається зі змісту платіжного доручення від 18 січня 2021 року №0.0.1982030507.1, сума у розмірі 454,00 гривень була сплачена ОСОБА_3 18 січня 2021 року на рахунок одержувача ГУК Харківська область Харківський район 22030101 код 37874947, тоді як жодних даних щодо особи позивача, в тому числі реєстраційного номеру облікової картки платника податків останнього, а також щодо вказівки на призначення відповідного платежу платником не зазначено, а тому суд позбавлений можливості перевірити надходження суми сплати судового збору до Державного бюджету України саме за подання зазначеної заяви про забезпечення позову.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30 вересня 2020 року по справі №9901/144/20 та з висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 11 грудня 2019 року по справі 752/4567/19. Зазначені вимоги заявником при поданні заяви про забезпечення позову не дотримані.

Окрім цього, відповідно до вимог частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 3 статті 177 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Відповідно до положень, які містяться в пункті 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Заявником до заяви про забезпечення позову додана копія дублікату квитанції №0.0.1982030507.1 від 18.01.2021, завірена як копія ОСОБА_1 , яка відповідно до вищевказаних правових норм не є доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Тому суд вважає, що в цьому випадку не буде порушення заявника права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини 10 статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 151, 153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського районного округу Харківської області Десятниченко Олег Володимирович про стягнення грошових коштів– повернути ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: І.О. Карасава