Рішення № 94265958, 20.01.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2126/20

Провадження № 2/935/148/21

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Василенка Р.О., зі секретарем – Бех І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява АТ КБ «Приватбанк», в обґрунтування якої вказано, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 12.12.2008 року. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 364 ЦПК України, так відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» складає між ним та банком догвір про надання банківських послуг та був проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані йому для ознайомлення. Вказаний кредит позивачем був наданий, однак зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту відповідач не виконує, а тому станом на 13.08.2020 року заборгованість по кредиту становить 13301 грн. 31 коп. Просять суд стягнути з відповідача вказану заборгованість за кредитом та судові витрати в розмірі 2102,00 грн.

Відповідач відзив до суду не направив, ухвалу суду про відкриття провадедження у справі та позовну заяву з додатками отримав 22.10.2020, про що свідчить відмітка працівника пошти у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.12.2008 року ОСОБА_1 підписав заяву №б/н, згідно якої отримав картку з кредитним лімітом 500,00 грн. з базовою відсотковою ставкою за кредитним лімітом на момент підписання договору 2,5% на місяць із розрахунку 360 днів у році. Термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії платіжної картки. Також 12.12.2008 року відповідачем також була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».

Вказаний кредит позивачем був наданий, однак зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту ОСОБА_1 станом на 13.08.2020 року не виконав. Відповідно розрахунку, заборгованість відповідача по кредиту становить 13301 грн. 31 коп., яка складається із: 7922,36 грн. - заборгованості за кредитом, 1703,25 грн. - заборгованості по відсоткам нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625, пеня – 3675,70 грн.

Згідно зі ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Щодо стягнення з відповідача на користь Банку заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 1703,25 грн., суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

За статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Така позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року справа № 14-10цс18.

Постановою Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі №375/998/15-ц роз`яснено, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК Україниі охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексуне можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК Українияк плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Таким чином якщо строк кредитування закінчився або кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту, то з цього моменту припиняється нарахування процентів за кредитом і позичальник зобов`язаний повернути суми передбачені статтею 625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи кредитна картка, видана на ім`я ОСОБА_1 неодноразово перевипускалася Банком, строк дії останньої - до вересня 2020 року.

Банк звернувся до суду з позовом 18 вересня 2020 року, тобто до спливу строку кредитування, тому має право на стягнення відсотків нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст.625 ЦК України з моменту пред`явлення вимоги про дострокове повернення суми заборгованості за кредитом (звернення до суду з даним позовом).

Проте, за змістом позовної заяви вимоги про стягнення відсотків нарахованих на прострочений кредит відповідно до ст.625 ЦК України пред`явлені станом на 13 серпня 2020 року та нараховані за період з 01.12.2019 по 13.08.2020.

Крім того, у позовній заяві позивач посилається на те, що з 01 березня 2019 року були впроваджені зміни Умов та Правил надання банківських послуг в частині нарахування відсотків, згідно яких відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов`язань, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнт зобов`язується сплатити банку заборгованість по кредиту та проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Позивачем не надані суду докази на обґрунтування того, що відповідач був ознайомлений із зміненими Умовами та правилами надання банківських послуг щодо запровадження з 01 березня 2019 року нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна»; 84,0% - для картки «Універсальна голд».

Суд вважає, що позивач, всупереч вимогам ч. 3 ст. 12, 81 ЦПК України, не довів за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-80 ЦПК України, зазначені ним обставини щодо правомірності нарахування та стягнення з відповідача відсотків на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦПК України.

Так, як відповідач належним чином зобов`язань, передбачених кредитним договором, не виконує, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 11598 грн. 06 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 7922 грн. 36 коп. та 3675,70 коп. - заборгованості по пені. В частині задоволення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 в розмірі 1703,25 грн. – відмовити.

На підставі ст.141 ЦПК України, суд стягує з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача судові витрати в розмірі 1832 грн. 83 коп.

Керуючись ст.ст., 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст.ст.526,611,1048,1054 ЦК України, суд–

УХВАЛИВ :

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) ІПН НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по договору № б/н від 12.12.2008 року в розмірі 11598 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн. 06 коп. та 1832 (одну тисячу вісімсот тридцять дві) гривні 83 копійок судових витрат.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 20.01.2021 р.

Суддя Р.О. Василенко