Ухвала суду № 94265516, 20.01.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 202/7100/18

У Х В А Л А

20 січня 2021 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.

суддів Головіна В.О., Бондаренко В.М.,

секретаря Шемет Ю.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлограді в дистанційному судовому засіданні під час трансляції з приміщення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 ч.2 ст.311, ч.4 ст.28 ч.3 ст.311 КК України,

ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.369, ч.3 ст.357, ч.4 ст.358, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України,

за участю прокурора – Киричка О.В.,

захисників обвинувачених – адвокатів Кушніра В.В., Голіцина О.М., Залізка С.В., Бєлякова А.Ф., Палька О.М.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк дії запобіжного заходу спливає. Ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обвинувачуються у скоєнні кримінальних правопорушень, що відносяться до категорії особливо тяжких та тяжких злочинів, під загрозою можливого покарання обвинувачені можуть переховуватись від суду; існує висока вірогідність спроби обвинувачених незаконного впливу на свідків. Інкриміновані кримінальні правопорушення, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, деякі обвинувачені вчиняли за місцем свого проживання, тому вони схильні до продовження злочинної діяльності. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченим, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинувачених під вартою. Щодо обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були звільненні у зв`язку з внесенням застави, прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, які покладенні на них у зв`язку з внесенням застави на два місяці, оскільки ризики, які були враховані під час обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження не перестали існувати.

Захисники обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечували проти продовження дії запобіжного заходу їх підзахисним у виді тримання під вартою, посилаючись на відсутність та недоведеність ризиків, зазначених прокурором, надуманості та вигаданості підстав для продовження такого запобіжного заходу, відсутності будь-яких доказів на підтвердження викладеної позиції прокурора, захисник Бєляков А.Ф. та ОСОБА_6 наполягали на зміні запобіжного заходу їх підзахисним на цілодобовий домашній арешт, як альтернативний запобіжний захід за місцем проживання останніх, який зможе запобігти ризикам, викладеним прокурором. Захисник Бєляков А.Ф. пропонує у разі продовженні дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою зменшити розмір застави. Захисник Кушнір В.В. взагалі зазначив, що прокурор зобов`язаний відкликати клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно всіх обвинувачених, оскільки клопотання вручені не у відповідності строків, визначених п.20-5 Перехідних положень КПК України, що позбавляє суд вирішити це питання.

Захисник Залізко В.С. та обвинувачений ОСОБА_3 покладаються на розсуд суду під час вирішення питання про продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 після внесення застави.

Захисник Голіцин О.М. заперечував проти клопотання прокурора, підтримав позицію підзахисного ОСОБА_2 щодо необхідності зміни діючого запобіжного заходу: застави – на особисте зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти клопотання прокурора, зазначив про погіршення стану його здоров`я, необхідності його лікування, що виключено в умовах слідчого ізолятора, відсутність та недоведеність ризиків для продовження виключного запобіжного заходу, зазначених прокурором, фальсифікації доказів кримінального провадження та надуманості обвинувачення, наявності міцних соціальних зв`язків: дружини, дітей, батьків, наявність житла. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт або зменшити розмір застави до мінімальної межі.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 заперечували проти клопотання прокурора про продовження стосовно них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, наполягали на зміні запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем їх проживання.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, пов`язаних з внесенням застави. За весь час дії застави він довів суду, що заявлені прокурором ризики не існують, його за рішенням суду поновлено на роботі, тому є всі підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання, про що надав письмове клопотання.

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21 січня 2021 року, включно, та залишено без змін раніше визначений судом розмір застави 630600 гривень та обсяг пов`язаних з її внесенням обов`язків. Стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом були продовжені до 21.01.2021 року покладені у зв`язку з внесенням застави та звільненні з під варти обов`язки.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 спливає, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням розпочато судовий розгляд, досліджуються письмові докази сторін провадження, свідки кримінального провадження не допитані.

Відповідно до положень ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Наявними в матеріалах кримінального провадження доказами встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується стороною обвинувачення у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, пропозиції наданні неправомірної вигоди, створенні злочинної організації, підробці паспорту та використанні цього документа в злочинній діяльності. Обвинувачений ОСОБА_1 офіційно неодружений та не працює, відсутні законні джерела доходів, в порядку ст.89 КК України не судимий. Одне з інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_1 кримінальних правопорушень пов`язане з використанням в злочинній діяльності підробленого паспорта громадянина України, що був вилучений під час проведення обшуку та затримання останнього. Можливість ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення іншого кримінального правопорушення обумовлені ступенем тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до категорії нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, кримінальних проступків, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено на тривалий строк - до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Враховуючи, що свідки кримінального правопорушення не допитані, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків;

Обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 інкриміновані злочини, які відповідно до ст.12 КК України, відносяться до нетяжких, тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення яких, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі на тривалий період з конфіскацією майна. Ризик можливого переховування обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не перестав бути актуальним, оскільки під загрозою можливого покарання, та наявності невідбутого покарання за попереднім вироком у обвинуваченого ОСОБА_5 , вказані особи обвинувачених можуть переховуватись від суду. Ризик незаконного впливу з боку обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на свідків продовжує існувати, оскільки на даній стадії розгляду свідки кримінального провадження не допитані. Обвинувачений ОСОБА_5 , раніше судимий, неодружений, не працевлаштований, відсутні законі джерела доходу, що підтверджує нестійкість соціальних зв`язків останнього, в провадженні Павлоградського міськрайонного суду перебуває на розгляді обвинувальний акт щодо притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.2 ст.185 КК України, що у сукупності свідчить про велику ймовірність вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 нового кримінального правопорушення. Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, неодружений, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, разом з загрозою можливого покарання, у разі визнання винуватим, свідчить про наявність ризиків залишення ним свого місця проживання з метою переховування від суду у випадку застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, ризик вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 нового кримінального правопорушення, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не втратив своєї актуальності, оскільки частина інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, згідно обвинувального акту була вчинена за місцем проживання останніх.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою, та стороною захисту в судовому засіданні не доведені.

Обвинуваченим ОСОБА_1 неодноразово заявлено про погіршення його стану здоров`я та необхідністю проходження лікування. Будь-яких висновків спеціалістів щодо стану здоров`я та неможливості перебування в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 суду не надано. Судом було зроблено запит до установи попереднього ув`язнення щодо стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_1 , довідки про підтвердження погіршення стану здоров`я обвинуваченого судом не отримано.

Несвоєчасне подання клопотання прокурором про продовження дії запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , - як підстава для відмови в розгляді цього клопотання, що заявлене адвокатом Кушніром В.В., не передбачене КПК України. У відповідності вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду вирішенні питання запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього кодексу. Рішення, які приймаються судом за наслідками розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, прописані в ст.193 КПК України, яка не передбачає випадок відмови суду в розгляді саме вказаного клопотання.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 12.03.2020 року розмір застави для обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 був зменшений до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та встановлений у розмірі 630600 гривень для кожного з обвинувачених.

Колегія суддів вважає, що розмір застави, з урахуванням досліджених даних про майновий стан, соціальні зв`язки обвинувачених та тяжкості пред`явленого обвинувачення для обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 підлягає залишенню без змін, що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, та перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ними встановлених обов`язків послужить достатнім фактором, який виключає зі сторони обвинувачених будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.

Враховуючи вищенаведене, вислухавши думку сторін, колегія суддів дійшла висновку, що прокурором доведено, що обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 представляють ризики рецидиву і втечі, а зазначені фактичні обставини та дані характеристики їх осіб, вік та стан здоров`я останніх, відомості про їх соціальні зв`язки, суд вважає такими, що не стримуватимуть вказаних обвинувачених від порушення покладених на них процесуальних обов`язків, спроби перешкоджати кримінальному провадженню, тому є підстави для продовження відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з внесенням застави.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були звільнені з під варти у зв`язку з внесенням застави. Ухвалою суду від 23.11.2020 року дія обов`язків, пов`язаних з внесенням застави, стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 продовжена до 21.01.2021 року.

Стаття 194 КПК України передбачає, що обов`язки, передбачені ч.5, ч.6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.

Ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були враховані при обрані запобіжного заходу та застосуванні альтернативного запобіжного заходу стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перестали існувати: вказаним особам висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжких та тяжких злочинах, під загрозою можливого покарання вказані особи можуть ухилитись від правосуддя.

Заявлені обвинуваченим ОСОБА_2 підстави для зміни запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, а саме виконання ним покладених обов`язків у зв`язку з внесенням застави, поновлення на роботі, наявність міцних соціальних зв`язків, житла – не зменшують тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень.

З урахуванням досліджених даних про обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , наявності міцних соціальних зв`язків, тяжкості пред`явленого обвинувачення, - колегія суддів вважає за необхідне продовжити дію раніше визначених та покладених у зв`язку з внесенням застави обов`язків стосовно обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , залишивши без змін визначені обов`язки, - що буде цілком достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, а перспектива втрати грошового забезпечення у випадку порушення ними встановлених обов`язків послужить достатнім фактором, який виключає будь-яке бажання переховуватися від правосуддя або іншим чином порушувати процесуальну поведінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 194, 331 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на 60 днів – задовольнити.

В задоволенні клопотань обвинувачених та захисників про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – відмовити.

В задоволенні клопотання захисника Белякова А.Ф. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зменшення розміру застави – відмовити.

Продовжити застосування запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 березня 2021 року, включно, залишивши без змін раніше визначений розмір застави та обсяг обов`язків, пов`язаних з її внесенням.

Клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у зв`язку з внесенням застави – задовольнити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання – відмовити

Продовжити дію раніше визначених обов`язків, пов`язаних з внесенням застави, стосовно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до 20 березня 2021 року, включно.

Строк дії ухвали - до 20 березня 2021 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4).

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді В.О. Головін

В.М. Бондаренко