Ухвала суду № 94262246, 20.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

20 січня 2021 року м. Київ № 640/5718/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником позивача надіслано засобами електронного зв`язку заяву про відвід судді, посилаючись на наявність, на його думку, обставин, які викликають сумнів в односторонності та об`єктивності головуючого судді, відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши заяву про відвід судді, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини третьої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд зазначає, що самого лишу сумніву в об`єктивності судді недостатньо для його відводу, обов`язково повинні бути підстави для цього сумніву, підтверджені належними і допустимими доказами.

Підставою, якою представник позивача обґрунтовує заяву про відвід судді є постановлення судом ухвал про відмову у задоволенні клопотань позивача з процесуальних питань.

З цього приводу суд зазначає, що четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України прямо передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших належних і достатніх доказів, які свідчили б про наявність підстав для відводу судді, зважаючи на їх упередженість чи необ`єктивність суду не надано.

Питання щодо об`єктивної неупередженості висвітлено у справі «Фей проти Австрії», в якій Європейський суд з прав людини вказав, що об`єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Разом з тим, за правилами частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пункт 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень підкреслює, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

На переконання суду, зазначені представником позивача доводи у заяві про відвід є лише припущеннями щодо упередженості судді, оскільки не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім того, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Будь-яких інших доказів, які підтверджували б пряму чи опосередковану заінтересованість головуючого судді у результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді цієї справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявність підстав, у відповідності до положень ст.ст. 31, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, для передачі заяви іншому складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись положеннями ст.ст. 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованим, заявлений представником ОСОБА_1 Касандяка В.В., відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежка Віктора Петровича від розгляду справи №640/5718/20.

Передати заяву про відвід для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України іншому складу суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко