Ухвала суду № 94262243, 19.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

19 січня 2021 року м. Київ № 640/23050/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними та скасування рішень, - в судовому засіданні, про витребування доказів та залучення третьої особи, а також Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України,

установив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), в якому заявлено вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 28.08.2020 №VIII-008/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 10.07.2019 №15-1 про допуск ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту;

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.08.2020 №VIII-009/2020 про скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.07.2019 №16-3 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Представником відповідача подано клопотання про розгляд даної справи в судовому засіданні, про витребування доказів та про залучення третьої особи. Клопотання про залучення до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача подано і Радою адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України.

Розглядаючи дані клопотання суд зазначає, що відповідно до частин першої-другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, частиною третьою статті 12 КАС України передбачено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частинами другою, третьою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 КАС України.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Враховуючи наведені сторонами обґрунтування, письмово викладені позиції та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що справа є незначної складності, тому для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність проведення відкритого судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Разом з тим, згідно наданих як позивачем, так і відповідачем до матеріалів справи документів та наведених на їх підставі обґрунтувань позицій, судом не встановлено необхідності вжиття додаткових заходів щодо витребування доказів.

Відповідно до частин другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Враховуючи заявлені ОСОБА_1 підстави позову та вимоги, судом не встановлено обставин для залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 49, 72, 80, 248, 262, 256 КАС України,

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи №640/23050/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, - відмовити.

В задоволенні клопотань представника відповідача про витребування доказів та залучення третьої особи, - відмовити.

В задоволенні клопотання Ради адвокатів України в особі Національної асоціації адвокатів України про залучення третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини другої статті 256 КАС України з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Чудак