Рішення № 94262205, 19.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Київ № 640/621/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування до призначеної полковнику запасу, ветерану військової служби, інваліду війни II групи, ОСОБА_1 пенсії усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: щомісячних виплат (премія згідно Постанови КМУ №1294, щомісячна додаткова грошова винагорода) та одноразових виплат (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань одноразова премія згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ) за останні 24 місяці служби підряд перед звільненням, які входили до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок призначеної полковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням усіх сум складових грошового забезпечення, які були йому нараховані, у тому числі: щомісячних виплат (премія згідно Постанови КМУ №1294, щомісячна додаткова грошова винагорода) та одноразових виплат (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ) за період з 01.10.2016 по 30.09.2018 з урахуванням довідки №182/3/1228 від 08.10.2019, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, і виплатити йому різницю, що утворилась з моменту призначеної пенсії до моменту фактичного перерахунку;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії до моменту перерахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок раніше призначеної йому пенсії з урахуванням доплат до його попереднього розміру пенсії, а саме щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок до складу пенсії позивача.

Крім того, позивач вважає, що застосування до нього положень ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою визначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є протиправним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву та відповідні докази в підтвердження своєї позиції і матеріали пенсійної справи.

Представником Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подано до суду відзив на позовну заяву та копії матеріалів пенсійної справи, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , полковник запасу, проходив військову службу на посаді начальника загального відділу адміністративного управління Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, є інвалідом війни II групи, учасником бойових дій в зоні АТО, ветераном військової служби.

Згідно з наказом начальника Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (по стройовій частині) від 19.10.2018 №217 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу університету, всіх видів забезпечення у зв`язку зі звільненням з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 18.09.2018 №607.

Після звільнення з військової служби в запас з 20.10.2018 позивача взято на пенсійний облік в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Загальний розмір пенсії позивача обраховано відповідно до відомостей про його грошове забезпечення, вказаних у грошовому атестаті форми № 2 серії ЗУ № 399032, виданого Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського (для обчислення пенсії з основних видів грошового забезпечення перед звільненням) та довідки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 23.10.2018 № 182/3/1178 (виданої за період з березня 2018 року по вересень 2018 року) (для обчислення пенсії з додаткових видів грошового забезпечення перед звільненням за 7 останніх місяців служби підряд перед звільненням).

Відповідно до грошового атестату серії ЗУ № 399032, виданого 23.10.2018 Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, грошове забезпечення, з якого обчислювалась пенсія позивача, складалось з: окладу за військовим званням; посадового окладу, надбавки за вислугу років; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавка за ОПС; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці; премія.

Відповідно до довідки Національного університету оборони України імені Івана Черняховського від 23.10.2018 № 182/3/1178 (за період з березня 2018 року по вересень 2018 року) про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії відповідно до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та абзацу 8 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, до складу грошового забезпечення, з якого обчислено позивачу пенсію, увійшли основні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 7890,00, оклад за військовим званням - 1480,00; надбавка за вислугу років (50%) - 4685,00; додаткові види грошового забезпечення: надбавка за ОПС (10%) - 1405,50; надбавка за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці (10%) - 789,00; премія (20%) - 1578,00.

В подальшому, позивачу Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського видано довідку про розмір грошового забезпечення за період жовтень 2016 - вересень 2018 рр. від 08.10.2019 № 182/3/1228, в якій, окрім вище перелічених видів грошового забезпечення, вказано щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, а саме надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%); премія згідно пп.2 п.5 Постанови КМУ № 1294 (380%) (березень 2018 року - 410%); щомісячна додаткова грошова винагорода (60%); грошова допомога для оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; одноразова премія згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, надавши довідку від 08.10.2019 № 182/3/1228.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12.11.2019 № 276471/03 відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, у зв`язку з тим, що статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 не передбачено такі види грошового забезпечення, як щомісячна додаткова грошова винагорода, одноразові додаткові види грошового забезпечення, премії, та їх не може бути враховано до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії.

Позивач не погоджується з такими твердженнями відповідача та вважає протиправною відмову у перерахунку його пенсії з урахуванням усіх доплат, у зв`язку з чим звернувся за захистом порушених, на його думку, прав з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон 2262-ХІІ).

Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачається перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, який є вичерпним.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №522/2738/17.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки про розмір грошового забезпечення за період жовтень 2016 - вересень 2018 рр. від 08.10.2019 № 182/3/1228, позивачу виплачувалась грошова допомога на оздоровлення у лютому 2017 року у розмірі 9091,50 грн., у лютому 2018 року у розмірі 9091,50 грн. та у березні 2018 року - 447,00 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань виплачена у вересні 2017 року у розмірі 9091,50 грн. та одноразова премія згідно статуту ЗСУ нарахована і виплачена у грудні 2016 року в сумі 8844,48 грн., у серпні 2017 року - 1490,00 грн., у грудні 2017 року - 14 546,40 грн.

З огляду на викладене вбачається, що такі види грошового забезпечення як грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія згідно статуту ЗСУ не є щомісячними виплатами або такими, що виплачуються раз на місяць, а тому, з урахуванням вищевикладених правових норм законодавства, підстави для їх врахування при обчисленні пенсії позивача відсутні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову у здійсненні перерахунку з урахуванням усіх доплат та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок призначеної полковнику запасу ОСОБА_1 пенсії з моменту її призначення з урахуванням одноразових виплат (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, одноразова премія згідно Дисциплінарного статуту ЗСУ) задоволенню не підлягають.

Водночас, щомісячна додаткова грошова винагорода носить систематичний, щомісячний характер, належать до додаткових видів грошового забезпечення, відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає врахуванню під час обчислення пенсії позивачу.

Таких же висновків щодо застосування норм матеріального права дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 0640/4032/18, від 09 листопада 2020 року у справі №822/511/18.

Стосовно врахування премії згідно постанови КМУ №1294, судом встановлено згідно довідки від 08.10.2019 № 182/3/1228, що позивачу виплачувалась премія згідно пп.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 у період з жовтня 2016 року по березень 2018 року щомісячно.

Суд зазначає, що зазначені додаткові види грошового забезпечення, які були встановлені позивачу Постановою КМУ №1294, передбачені і положеннями Постанови КМУ від 30.08.2017 №704 (чинними на час призначення позивачу пенсії), у тому числі, виплата премії, передбаченої пп. 2 п. 5 Постанови №704 (раніше була вказана в п.5 Постанови №1294).

Отже, встановлена премія згідно пп.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 мала постійний характер та виплачувалась помісячно, а тому відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягає включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині про визнання протиправною відмову відповідача щодо неврахування до призначеної полковнику запасу, ветерану військової служби, інваліду війни II групи, ОСОБА_1 пенсії щомісячних виплат, а саме премії згідно пп.2 п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та щомісячної додаткової грошової винагороди та, з метою належного та ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії полковнику запасу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням премії згідно пп.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідки №182/3/1228 від 08.10.2019, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії без обмеження її максимального розміру та виплатити різницю, що утворилась з моменту призначення пенсії до моменту перерахунку, суд зазначає наступне.

Як уже зазначалось позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.10.2018.

При цьому, згідно матеріалів пенсійної справи, до пенсії позивача застосовано обмеження максимальним розміром, виходячи з десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону від 24.12.2015 № 911-VIII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

При цьому, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Отже, протягом 2017-2019 років стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала і не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Разом з тим, відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію за вислугу років з 20.10.2018, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Таким чином, дія пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (яким внесено зміни до Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») в частині виключення не може бути застосована до позивача, оскільки пенсія йому призначена після 01.01.2016 (у 2018 році).

Оскільки, зазначена норма неконституційною не визнавалась, остання на даний час є чинною та підлягає застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виплачуючи позивачу пенсію з обмеженням її максимального розміру, відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, правової оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статі 5 Закону України «Про судовий збір» витрати присудженню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо врахування до призначеної ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії премії згідно пп.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та щомісячної додаткової грошової винагороди.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити перерахунок пенсії полковнику запасу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням премії згідно пп.2 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 та щомісячної додаткової грошової винагороди на підставі довідки №182/3/1228 від 08.10.2019, виданої Національним університетом оборони України імені Івана Черняховського, та здійснити її виплату з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко