Рішення № 94261965, 18.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2021 року м. Київ № 640/9344/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши в письмовому порядку заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про зобов`язання вчинити дії

Рішенням Окружного адміністративного суду від 15.10.2020 позовні вимоги задоволено повністю.

Через канцелярію до суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6150,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи надано договір про надання професійної правничої допомоги № 30/01/20_3 від 30.01.2020, додаткову угоду № 1 від 05.06.2020, детальний опис наданих послуг від 23.04.2020 та від 16.06.2020, документи, які містять відомості про вхідні платежі № 2185577SB та № 5402021SB на загальну суму 6165,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 3- 5 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (наведена позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц та від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц).

Як вже зазначалось, на підтвердження понесення судових витрат представником позивача надано відомості про вхідні платежі № 2185577SB та № 5402021SB на загальну суму 6165,00 грн з веб-сайту Приватбанк.

Постановою Правління Національного банку України № 320 від 16.08.2006 затверджено Інструкцію про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті (Інструкція № 320).

Пунктом 3 Глави 2 Розділу І Інструкції № 320 визначено, що міжбанківський електронний розрахунковий документ має обов`язково містити реквізити документа, на підставі якого він сформований, а саме:

назву та номер;

дату складання (число, місяць, рік);

дату надходження до банку платника;

ознаку дебет/кредит;

суму;

код платника, назву платника, рахунок платника;

код отримувача, назву отримувача, рахунок отримувача;

призначення платежу.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом міжбанківського електронного розрахункового документа.

Надані представником позивача відомості про вхідні платежі № 2185577SB та № 5402021SB не містять обов`язкового реквізиту - електронного підпису, який є обов`язковим в силу того, що засвідчує дійсність проведення банком міжбанківського переказу коштів.

Таким чином, матеріали справи не містять належним чином оформлених доказів, на підставі яких суд може достовірно встановити розмір фактично сплачених позивачем коштів на професійну правничу допомогу.

Оскільки за відсутності таких доказів суд позбавлений можливості об`єктивно встановити понесені позивачем витрати, зважаючи на недотримання позивачем вимог КАС України щодо доведення понесених витрат, суд не убачає підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 252, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат відмовити.

Додаткове судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене відповідно до ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко