Ухвала суду № 94261959, 18.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

18 січня 2021 року м. Київ № 640/308/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Донець В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Платинум Холл"про зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом про зобов`язання Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Платинум Холл" за власний рахунок провести відповідно до вимог містобудівної документації перебудову розташованого на земельній ділянці по вул. Докучаєвській, 5-а у Солом`ямському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:72;453:0095) об`єкту нерухомого майна, збудованого з перевищенням встановленої поверховості, шляхом приведення його до поверховості, передбаченої для садибної забудови (не більше 4 поверхів).

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга); в разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (частини сьома).

Відповідно до частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді (пункт 1); організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (пункт 2); представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом (пункт 3).

Частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (зі змінами) встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статі.

Згідно зі статтею 53 КАС України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя); прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина четверта).

Надаючи тлумачення наведеним нормам, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.02.2019 права №826/13768/16 та Верховний Суд у постановах від 18.07.2019 справа №826/15794/17, від 31.07.2019 справа №0440/6927/18, від 23.12.2020 справа №120/3634/20-а, вислови правову позицію, за якою однією з умов виникнення у прокурора права на звернення до суду в інтересах держави є наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, друга - відсутність такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно. У другому випадку законодавчо обумовлено, що має бути відсутнім орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.04.2018 справа №806/1000/17 та від 10.12.2020 справа №160/3835/19, для представництва в суді інтересів держави прокурор за законом має визначити й описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а виокремити ті ознаки, за якими його можна віднести до виняткового випадку, повинен зазначити, що відбулося порушення або існує загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

При цьому не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Як убачається зі змісту позовної заяви, перший заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави у зв`язку з неналежним вжиттям Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заходів цивільно-правового характеру та не зверненням до суду. В обґрунтування порушення інтересу держави, зазначено здійснення відповідачем самочинного багатоповерхового будівництва на території садибної забудови всупереч вимогам містобудівної документації, з порушенням будівельних норм та правил.

До позову додано лист Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2020 №073-9207, складений у відповідь на звернення Київської міської прокуратури, в якому повідомлено, що за результатами перевірки об`єкта за адресою місто Київ, вулиця Докучаєва 5-А, складено акт від 23.11.2017, видано ОК "ЖБК "Платинум Холл" приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 23.11.2017 та про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 23.11.2017, під час виїздів на місце, доступ до земельної ділянки був відсутній, будівельні роботи не виконуються, уповноважені особи відсутні, документи для перевірки не надано, на письмові запрошення до Департаменту уповноважені суб`єкти містобудування не з`явились, документів та матеріалів не надали, Департамент неодноразово безрезультатно звертався до Солом`янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо сприяння у проведенні перевірки, наказом від 14.02.2019 №58 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, наказом від 24.06.2019 №140 скасовано право на початок виконання будівельних робіт та реєстрацію про готовність до експлуатації об`єкта.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в листі також повідомив, що відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відсутні підстави для звернення до суду з позовом про знесення об`єкта.

Крім того, судом установлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2020 у справі №640/6529/20 позовні вимоги Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Платинум Холл" задоволено: визнано протиправним та скасувано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24.06.2019 № 140 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення та декларації про готовність до експлуатації об`єкта"; зобов`язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити в установленому порядку включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво житлового будинку" за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 19.02.2019 №КВ 061190502570 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво житлового будинку" за адресою: вул. Докучаєвська, 5-А у Солом`янському районі м. Києва від 01.04.2019 № КВ 141190910639 до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

На думку суду, прокурором не обґрунтовано права звернення до суду в інтересах громади міста Києва внаслідок бездіяльності органу місцевого самоврядування - Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який наділений повноваженнями здійснювати контроль за дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства та державних стандартів і норм, оскільки з листа від 26.11.2020 №073-9207 убачається здійснення заходів контролю та прийняття необхідних рішень. Судом ураховано висновок контролюючого органу про відсутність правових підстав для звернення до суду з позовом про зобов`язання суб`єкта містобудівної діяльності привести за свій рахунок поверховість будівель до належної. Крім того, судом установлено наявність судового спору щодо права відповідача здійснювати відповідне будівництво та щодо обов`язку Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийняти рішення, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість прокурором права звернення до адміністративного суду в інтересах держави, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись пунктом 7 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Першого заступника керівника Київської міської прокуратури про зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно зі статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.А. Донець