Рішення № 94261831, 19.01.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2021 року м. Київ № 640/24513/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Міністерства юстиції України визнання протиправними та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, виданого ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539" та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також звернув увагу, що відповідачем порушено порядок накладення дисциплінарного стягнення та подальшого анулювання свідоцтва, оскільки оскаржуваний наказ винесений передчасно. Звернув увагу, що відповідачем було застосовано до позивача не передбачений чинним законодавством вид дисциплінарного стягнення. Також стверджує, що дисциплінарною комісією не розглянуто ступінь вчиненого позивачем проступку, а також не з`ясовано питання завдання діями позивача шкоди будь-яким фізичним чи юридичним особам.

Крім того, протокол, яким оформлено оскаржуване рішення, не містить жодних посилань ані на конкретні порушення, ані на визначення тяжкості кожного з них.

За наведених обставин вважає, що відповідач, при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для прийняття такого рішення, а також без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з використанням повноважень не з тією метою, з якою вони надані.

Ухвалою суду від 16.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/24513/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

09.01.2020 до суду від позивача надійшли пояснення, у яких останній наголошує на тому, що матеріали справи не містять доказів допущення арбітражним керуючим під час здійснення ним функцій розпорядника майна, керуючим санацією та/або ліквідатором у певній судовій справі. Поряд з цим, відповідачем застосовано до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів позивача.

15.01.2020 представником відповідача Клименком В.О. подано до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснив, що працівниками Департаменту з питань судової роботи та банкрутства було виявлено, що позивач являється особою, яка не пройшла підвищення кваліфікації у встановлений законодавством строк. Звернув увагу, що наказами Міністерства юстиції України від 23.03.2015 № 94/7 та від 24.05.2016 № 348/7 на позивача були накладені дисциплінарні стягнення у вигляді попередження. Дисциплінарною комісією відповідно до протоколу № 81/04/19 було внесено до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). На підставі подання та з урахуванням протоколу № 81/04/19 відповідачем було прийнято оспорюваний наказ. Наголошує, що Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства, не приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а лише виконує рішення Дисциплінарної комісії про накладення дисциплінарного стягнення, тобто, відповідач не приймає рішення про накладення або не накладення дисциплінарного стягнення на арбітражних керуючих.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

16.07.2013 Міністерством юстиції України Грищенку О.М. видано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1539 без обмеження строку дії.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2015 № 94/7 на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 05.03.2015 № 264 та відповідно до частини третьої статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

24.05.2016 Міністерством юстиції України на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 21.04.2016 № 481 та відповідно до частини третьої статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прийнято наказ № 348/7, яким на арбітражного керуючого ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

07.06.2019 Міністерством юстиції України прийнято наказ № 1712/5 відповідно до пункту 5 частини першої статті 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 № 93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за № 117/22649, на підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 № 943 про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 № 81/04/19, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, виданого ОСОБА_1 .

Не погодившись з наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

За визначенням частини першої статті 97 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Частиною четвертою вказаної статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Згідно з пунктами 4.1 - 4.5 Положення про систему підготовки і перепідготовки осіб, які мають намір здійснювати діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), та підвищення кваліфікації і перепідготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), їх підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.12.2012 N 1973/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.01.2013 за N 6/22538 (далі - Положення N 1973/5), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен постійно працювати над підвищенням свого професійного рівня та один раз на два роки підвищувати кваліфікацію.

Підвищення кваліфікації арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) проводиться з метою покращення знань, умінь та набуття професійних навичок, необхідних для ефективного вирішення завдань професійної діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) здійснюється у формі короткострокового підвищення кваліфікації шляхом участі у семінарі з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника (далі - підвищення кваліфікації). Тривалість підвищення кваліфікації становить не менше 27 годин.

Підвищення кваліфікації організовується та проводиться закладами, що включені до Переліку закладів, за участю Всеукраїнських саморегулівних організацій арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Заклад на кожний курс підвищення кваліфікації готує програму семінару з питань банкрутства та відновлення платоспроможності боржника (далі - Програма) і подає її на погодження до Департаменту. Програма містить інформацію про зміст навчання, розподіл навчального часу аудиторних занять і самостійної навчальної роботи для вивчення кожної теми, організаційні форми її вивчення та викладачів, які будуть залучені до викладення теми.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що проходження підвищення кваліфікації один раз на два роки є обов`язковим для арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

При цьому, пунктом 4.20 Положення N 1973/5 передбачено, що Департамент здійснює моніторинг осіб, які пройшли підвищення кваліфікації. У разі виявлення осіб, які не пройшли підвищення кваліфікації, Департамент вносить подання до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) щодо застосування до таких осіб дисциплінарних стягнень, передбачених законодавством.

Таким чином, непроходження підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до дисциплінарної відповідальності.

За змістом статті 107 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом.

Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення.

Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Як вбачається з матеріалів справи, до позивача застосовувались дисциплінарні стягнення у вигляді попереджень, що підтверджується наказами Міністерства юстиції України від 26.03.2015 № 94/7 та № 348/7 від 24.05.2016.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи позивача в частині недотримання відповідачем принципу пропорційності при прийнятті оспорюваного рішення, з огляду на наступне.

Позивач не заперечує, що з моменту отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) останній жодного разу не проходив підвищення кваліфікації в установленому порядку.

При цьому судом не береться до уваги надана позивачем копія свідоцтва № 365/279019 від 29.10.2019 про проходження навчання у сфері примусового виконання судових рішень і рішень інших органів, позаяк остання видана після видання відповідачем наказу № 1712/5 від 07.06.2019.

Поряд з цим, як зазначено судом вище, поза увагою позивача залишились обставини, що згідно норм Положення N 1973/5 непроходження підвищення кваліфікації є самостійною підставою для притягнення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд не приймає до уваги доводи позивача в частині порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, позаяк непроходження підвищення кваліфікації є триваючим порушенням, а зважаючи на те, що позивач взагалі не проходив підвищення кваліфікації за період діяльності, строк притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності не може бути порушеним.

Згідно абзацу третього пункту 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2013 N 81/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2013 за N 112/22644 (далі - Положення N 81/5, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін`юстом повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ), про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого.

Відповідно до пунктів 11, 12 Положення N 81/5 формою роботи Комісії є засідання, які проводяться у разі потреби. Дату, час і місце проведення засідання Комісії визначає її голова.

Структурний підрозділ за письмовим зверненням секретаря Комісії повідомляє не пізніше ніж за десять робочих днів до проведення засідання членів Комісії і заінтересованих осіб про порядок денний запланованого засідання, дату, час і місце його проведення, а також надає/надсилає членам Комісії необхідні матеріали.

Абзацом третім пункту 15 Положення N 81/5 визначено, що Комісія може прийняти рішення за відсутності заявника, скаржника або арбітражного керуючого, стосовно якого розглядаються подання про застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно з пунктом 17 Положення N 81/5 обговорення питань, що розглядаються під час засідання Комісії, і рішення, що приймаються Комісією, оформляються протоколом, який підписується усіма присутніми на засіданні членами Комісії протягом двох робочих днів після цього засідання Комісії.

Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Комісією рішення.

Протоколи засідання Комісії зберігаються у структурному підрозділі.

Відповідно до пунктів 23, 24 Положення N 81/5 розгляд заяв, скарг щодо діяльності арбітражного керуючого, подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, матеріали перевірки структурного підрозділу щодо оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо за дорученням голови Комісії вивчав такі заяву, скаргу, подання, матеріали перевірки, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії інші її члени, арбітражний керуючий, заявник та скаржник, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісія повинна враховувати ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним проступку, а також, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення.

Пунктом 25 Положення N 81/5 визначено, що за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про:

застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого;

відхилення подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого;

ініціювання проведення структурним підрозділом позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви або скарги вбачається необхідність проведення додаткового контролю;

ініціювання проведення саморегулівною організацією арбітражних керуючих перевірки діяльності арбітражного керуючого, членом якої він є, якщо із заяви або скарги вбачається порушення правил професійної етики арбітражного керуючого цієї саморегулівної організації арбітражних керуючих;

відмову в задоволенні заяви або скарги щодо діяльності арбітражного керуючого, організації його роботи, дотримання ним вимог законодавства з питань банкрутства та правил професійної етики арбітражного керуючого;

перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражного керуючого, або ініціювання проведення такої перевірки органом, до компетенції якого належить вирішення таких питань;

вжиття заходів щодо спростування оприлюднених фактів, які принижують честь і гідність арбітражних керуючих;

схвалення консультацій і рекомендацій, а також методичних розробок з питань професійної етики арбітражних керуючих та застосування прогресивних практик у сфері відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом для подальшого їх розміщення на офіційному веб-сайті Мін`юсту у мережі Інтернет.

Відповідно до пункту 27 Положення N 81/5 у разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, що останніми визначено особливий порядок розгляду Комісією подання структурного підрозділу про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого, яким у першу чергу передбачено розгляд такого подання без участі арбітражного керуючого.

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача в частині допущення порушень Дисциплінарною комісією та неповідомлення останнього про дату, час та місце засідання.

Також, суд звертає увагу, що нормами Положення N 81/5 визначено, що рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

У свою чергу, пунктом 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 N 93/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2013 за N 117/22649 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін`юсту України про анулювання такого свідоцтва.

Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов`язки.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов`язки.

Копія наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов`язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін`юсту України про анулювання свідоцтва.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Наказ Мін`юсту України про анулювання свідоцтва розміщується не пізніше наступного робочого дня з дня видачі цього наказу Мін`юсту України на офіційному веб-сайті Мін`юсту України в розділі "Видача свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" підрубрики "Банкрутство" рубрики "НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ".

Анульоване свідоцтво підлягає поверненню до Мін`юсту України.

З системного аналізу наведених норм Порядку N 93/5 та Положення N 81/5 вбачається відмінність процедури припинення діяльності арбітражного керуючого.

Як уже було зазначено судом, що згідно норм Положенням N 81/5 рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого протокол її засідання та її подання про застосування до арбітражного керуючого такого виду дисциплінарного стягнення у триденний строк направляються до структурного підрозділу для анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та виключення з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомостей про арбітражного керуючого, стосовно якого Комісією прийнято рішення.

Поряд з цим, Порядком N 93/5 передбачено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін`юсту України про анулювання такого свідоцтва.

Так, згідно з частиною першою статті 109 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є:

1) попередження;

2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Частиною другою вказаної статті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Відповідно до статті 112 підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є:

1) його письмова заява;

2) неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров`я;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;

4) визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим;

5) накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

7) скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) законодавства у сфері охорони державної таємниці;

8) його смерть.

У разі припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) він виключається з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, а його свідоцтво анулюється.

Таким чином, анулюванню свідоцтва передує припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема в разі накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Згідно з частинами першою та другою статті 113 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні органу, уповноваженого приймати зазначене рішення про позбавлення арбітражного керуючого права на здійснення такої діяльності підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не Порядку N 93/5 та Положення N 81/5.

Зі змісту оспорюваного наказу вбачається, що підставою для прийняття останнього було подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 № 943 про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 16.04.2019 № 81/04/19.

Зважаючи на положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ є передчасним, позаяк відповідачем як Державним органом з питань банкрутства не було вирішено питання про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, виданого ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539" та вилучити з Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про анулювання виданого ОСОБА_1 свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, внесеного на підставі наказу Міністерства юстиції України від 07.06.2019 № 1712/5, позаяк такий обов`язок виникне у відповідача лише після набрання вказаним рішенням законної сили.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) від 07.06.2019 № 1712/5 "Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.07.2013 № 1539, виданого ОСОБА_1 .

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 768,40 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя В.П. Катющенко